Якщо списання мають масовий характер і очевидно не пов'язані з діями абонента, про це варто повідомити НКЕК і кіберполіцію, оскільки втручання в роботу мереж для привласнення коштів може мати ознаки злочину
Скарги на те, що мобільний оператор «сам» підключив платний застосунок, ігровий каталог чи підписку, з'являються регулярно. Сценарій зазвичай однаковий: абоненту надходить SMS на кшталт «Вітаємо з активацією! Перші 7 днів безкоштовно, далі 2 грн на день», а через тиждень з рахунку щодня списуються кошти. Суми невеликі, тому більшість людей просто відключає послугу і махає рукою. Проте закон на боці абонента. Ірина Гарасюта - юристка АО "EvrikaLaw - розповідає, що треба робити.
Відносини з операторами регулює Закон України «Про електронні комунікації», а з 2 жовтня 2025 року діють нові Правила надання та отримання електронних комунікаційних послуг, затверджені постановою Кабінету Міністрів № 761 від 25.06.2025. Вони замінили старі Правила № 295 і значно посилили вимоги саме до платного контенту.
За пунктом 14 частини першої статті 107 Закону абонент має право відмовитися від оплати послуги, яку він не замовляв. Правила № 761 ідуть далі: будь-які послуги, надані без замовлення, а для послуг доступу до контенту ще й без окремого підтвердження замовлення, не створюють для користувача жодних зобов'язань щодо оплати (підпункт 21 пункту 69). Оператор може списувати кошти за контент лише тоді, коли його обладнання (або обладнання надавача контенту) зафіксувало і замовлення, і підтвердження щодо кожної конкретної послуги (підпункт 34 пункту 72, пункт 76).
Крім того, Правила забороняють включати до договору умови, за якими послуга вмикається, поки абонент від неї не відмовиться, або стає платною після безкоштовного періоду лише тому, що людина не відключилася (підпункт 9 пункту 25), а також надавати контент без замовлення і підтвердження (підпункт 12 пункту 25).
"Щоправда, підпункт 9 містить незграбно сформульований виняток щодо згоди абонента з такою умовою, і оператори можуть на нього посилатися. Про автоматичну пролонгацію контенту оператор має попередити щонайменше за сім днів, а якщо послуга оплачується частіше ніж раз на тиждень (наприклад, щодня), – нагадувати про пролонгацію і право безоплатно відмовитися не рідше ніж раз на сім днів. Про замовлення контенту і списання коштів за нього оператор має повідомляти не рідше одного разу на місяць (пункт 76)", - каже Ірина Гарасюта.
Закон «Про захист прав споживачів» відносить вимогу оплатити продукцію, на придбання якої споживач не давав прямої та недвозначної згоди, до агресивної підприємницької практики, а правочини, укладені з її використанням, вважаються недійсними (частини п'ята і шоста статті 19). Однак є важливий нюанс. Замовленням вважаються й так звані активні конклюдентні дії (пункт 31 Правил): натискання кнопки чи банера в застосунку або на сайті, відповідь на USSD-запит, введення коду, SMS на короткий номер. Тому оператор майже завжди стверджує, що абонент «сам натиснув». Проте кнопка чи банер повинні містити напис «замовлення з оплатою» або інше однозначне формулювання, яке вказує, що замовлення передбачає оплату. Якщо такого напису не було, абонент не зобов'язаний платити (пункт 31 Правил). Тож у претензії варто вимагати від оператора показати, як саме виглядав елемент, на який нібито натиснув абонент.
Діяти потрібно одразу після першого ж SMS про активацію:
"Судова практика показує, що такі справи виграють за доказами, а не за обуренням. Ключова позиція – постанова Верховного Суду від 10.06.2026 у справі № 674/284/23 проти ПрАТ «Київстар». Хоча спір стосувався зміни тарифу без належного повідомлення, Суд сформулював принципи, які прямо працюють і для незамовлених послуг. Абонент є слабкою стороною договору приєднання, тому тягар доведення, що оператор належно виконав свої обов'язки, лежить на операторі. Сумніви тлумачаться на користь споживача, а роздруківка з внутрішньої системи оператора є лише копією, а не електронним доказом: якщо абонент ставить її під сумнів, а оператор не надає оригіналу, суд не повинен брати її до уваги. Верховний Суд зобов'язав оператора повернути абонентці кошти й відновити її попередні умови. Водночас є й негативні приклади. Хмельницький апеляційний суд у постанові від 16.07.2025 у справі № 674/69/25 відмовив абоненту в поверненні коштів за послугу App Club: оператор надав довідку про підключення через натискання банера в інтернеті, а абонент отримав SMS з умовами й способом відключення, проте відключився лише через два тижні. Суди розцінили це як згоду. Вінницький міський суд у рішенні від 02.10.2023 у справі № 128/2636/23 відмовив у позові, бо позивач подав лише скріншоти і не довів, що номер телефону взагалі належить йому. Звідси практичні висновки: реагуйте одразу, підтверджуйте свій статус абонента (договір, замовлення, довідка оператора) і просіть суд витребувати в оператора докази замовлення та підтвердження (стаття 84 Цивільного процесуального кодексу). Зауважимо, що обидві негативні справи розглядалися ще за старими Правилами № 295, тоді як нові Правила вимагають від оператора доводити й окреме підтвердження замовлення", - каже Ірина Гарасюта.
Щоб ситуація не повторилася, варто скористатися правом відмовитися від усіх або окремих послуг доступу до контенту в особистому кабінеті, яке оператор зобов'язаний забезпечити (останній абзац пункту 76 Правил), або підключити в оператора заборону на платний контент і короткі номери. Особливо це актуально для номерів, якими користуються діти та літні батьки.
Не натискайте рекламні банери під час користування мобільним інтернетом без Wi-Fi, бо саме так найчастіше оформлюються підписки. Раз на місяць переглядайте в кабінеті перелік підключених послуг і списань. Якщо номер обслуговується анонімно, переоформіть договір на себе: так у спорі буде значно простіше довести, що саме ви є абонентом. Якщо ж списання мають масовий характер і очевидно не пов'язані з діями абонента, про це варто повідомити НКЕК і кіберполіцію, оскільки втручання в роботу мереж для привласнення коштів може мати ознаки злочину.