Увесь світ включно з Україною, безперечно, зацікавлений саме в такому розвитку подальших подій, вважає експерт
Увечері 26 листопада ізраїльський прем'єр-міністр Біньямін Нетаньяху, а після нього - президент США Джо Байден та президент Франції Еммануель Макрон оголосили, що між Ізраїлем та Ліваном досягнуто згоди про припинення вогню. Умови угоди (їх кілька) спрямовані на створення більш стабільної ситуації на кордоні та запобігання ескалації конфлікту між двома країнами.
Франція та США працювали над перемир'ям на Близькому Сході як посередники, тому Байден і Макрон і виступили зі спільною заявою. При цьому досягнення у них одразу спробував "вкрасти" Дональд Трамп. У його штабі заявили, що саме обрання Трампа так діє на всіх - що ось, бачите, цього достатньо, щоб Ізраїль і Ліван одумалися і припинили вогонь. Виходить, перемир'я вигідне і Трампу. А кому ще воно вигідно і що може бути за угодою, спрогнозував у коментарі для "Дзеркала тижня" 27 листопада В'ячеслав Ліхачов, член Експертної ради Центру громадянських свобод.
Ліхачов звертає увагу, що на практиці реально йдеться про домовленість, якої було досягнуто за участі США та Франції між Ізраїлем і терористичною шиїтською організацією "Хезболла". Обидві сторони погодилися припинити вогонь о 4:00 27 листопада.
В останні години перед оголошеним початком припинення вогню обидві сторони завдали особливо інтенсивних ударів по території противника. За інформацією BBC, бойові дії між Ізраїлем і Ліваном тривали до пізньої ночі 26 листопада. Вочевидь, обстріл мав радше пропагандистське, ніж військове значення. Й Ізраїлю, й "Хезболлі" важливо було оголосити про свою перемогу.
Шиїтські терористи заявили, що успішно атакували за допомогою безпілотників військовий об’єкт у Тель-Авіві (вірогідно, це була брехня). Своєю чергою, ізраїльська армія менш ніж за годину до припинення вогню атакувала південні передмістя Бейрута.
Як вважає Ліхачов, хоча "військова картинка" у цій війні складається явно на користь Ізраїлю який міг би продовжувати ефектно нищити терористів (тож у країні, особливо серед шанувальників прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньяху, є думка, що "армії не дали добити "Хезболлу"), у перемир'ї були зацікавлені обидві сторони. Бо Тель-Авіву важливо зберегти підтримку небагатьох союзників, що залишилися, та знизити тиск з боку міжнародної спільноти.
Лідер розпочав вечірнє звернення до нації з упевненої заяви: "Громадяни Ізраїлю! Я обіцяв вам перемогу - і ми перемогли". За словами Нетаньяху, Ізраїль відкинув "Хезболлу" на десятиліття назад, лідерів організації, тисячі бойовиків та ключову інфраструктуру.
Біньямін Нетаньягу зараз набрав політичних балів – він переможець. Експерти вважають, що "вічний" політик сильно підвищив свої шанси на перемогу на чергових виборах, які в Ізраїлі мають відбутися у 2026 році (і ордер Міжнародного кримінального суду скоріше додав Нетаньяху популярності всередині Ізраїлю, ніж знизив рейтинг). Але тему звільнення заручників з лап ХАМАС, яка загальмувала, в Ізраїлі йому ніхто не забуде.
Тож ізраїльський уряд також хотів створити умови, які б дали змогу зосередитися на невиконаних іще завданнях зі звільнення заручників та завершення бойових дій у Секторі Гази, які явно надто затягнулися.
Звільнення заручників залишається найбільшим головним болем уряду. Щоправда, тепер, коли терористи в Секторі Гази залишилися віч-на-віч з ізраїльською армією, без підтримки найбоєздатнішого союзника з лав проіранської "осі опору", є надія, що керівництво ХАМАС стане зговірливішим, а досягнення угоди й з ним - реальнішим.
Ліхачов не зупиняється на тому, чому посередником у перемир'ї стала Франція. Найочевидніше - ця країна традиційно впливова в Лівані (вона, нагадаємо, створила цю державу і "пішла" з Лівану в 1946 році). Чи були у Франції якісь особливі інтереси чи ні, незрозуміло. А ось США були серйозно зацікавлені в перемир'ї.
Експерт нагадує, що в книзі "Війна" американського журналіста-розслідувача Боба Вудворда стверджується, що найбільшим кошмаром для Вашингтона після різанини 7 жовтня 2023 року, яку організував ХАМАС, було очікування початку бойових дій між Ізраїлем та "Хезболлою". І цей кошмар відбувся.
"Тепер адміністрація Джо Байдена, що йде, отримала від непростого союзника прощальний подарунок. Парадоксальним чином це стало можливим саме завдяки тому, що Тель-Авів наполегливо відмовлявся слухати застереження Вашингтона й виявив здатність говорити з ворогами мовою сили", - пише Ліхачов.
Він наголошує, що у мирі на цьому етапі зацікавлений і патрон "Хезболли" - Іран. Після загибелі лідера угруповання Хасана Насралли Тегеран практично безпосередньо перебрав на себе кермо влади організації. Схоже, режим аятол усвідомив, що не в змозі зараз нічого протиставити боєздатності Ізраїлю, й волів відступити.
Але глобальне те, що відбувається - поганий знак і поганий сценарій для Ірану, вважає експерт. У стратегічній перспективі помітна тенденція до зміни співвідношення сил на Близькому Сході. Зазнавши великих втрат на кількох фронтах, Іран вимушено знижує наступальну динаміку. Ліхачов впевнений, що формальна угода між Ізраїлем і Ліваном стала можливою в контексті значно ширшого порозуміння між Сполученими Штатами та Іраном.
"З урахуванням очевидних пріоритетів Дональда Трампа не такою вже й фантастикою виглядає можливість подальшої нормалізації відносин Ізраїлю з арабськими країнами, насамперед із Саудівською Аравією. У цій перспективі нестійкий мир без залізобетонних гарантій і умовами якого повністю не задоволена жодна зі сторін, виглядає першим кроком до деескалації ситуації в регіоні загалом. Увесь світ включно з Україною, безперечно, зацікавлений саме в такому розвитку подальших подій", - підсумовує експерт.
Поки що точні умови угоди не були опубліковані. Але повідомляється, що угода не впливає на війну Ізраїлю проти ХАМАСу у Газі. Ця угода спрямована на створення більш стабільної ситуації на кордоні та запобігання ескалації конфлікту між двома країнами. Щоправда, ізраїльський журналіст Олексій Желєзнов попередньо вже публікує деякі пункти угоди між Ізраїлем і Ліваном щодо припинення вогню:
Прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу заявив, що готовий представити Кабінету міністрів угоду про припинення вогню у Лівані. Він заявив, що "Хезболла" вже не та", а Ізраїль відкинув угруповання "на десятиліття назад". При цьому він додав, що тривалість припинення вогню "залежить від того, що відбувається у Лівані".
Напруженість між країнами продовжувалася майже 14 місяців і посилилася після масштабної атаки ХАМАС на Ізраїль у жовтні 2023 року. У відповідь Ізраїль здійснив інтенсивні авіаудари по позиціях ХАМАС, а також посилив увагу до північного кордону, де зберігається загроза з боку "Хезболли". Ліван, підтриманий Іраном, звинуватив Ізраїль у проведенні операції з підривом пристроїв зв’язку, назвавши це "актом агресії" і пообіцявши відповісти.
За два місяці бойових дій восени 2024 року у результаті авіаударів було ліквідовано практично все керівництво "Хезболли". BBC пише, що ця війна стала найбільш смертоносною для Лівану за останні десятиліття - загинуло понад 3823 особи, згідно з заявами ліванської влади. Армія оборони Ізраїлю також зазнала втрат, хоч і непорівнянних із втратами бойовиків-шиїтів.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.