Палата представників США вперше за три місяці конфлікту проголосувала за резолюцію, що обмежує воєнні повноваження президента
Палата представників США вперше з початку війни з Іраном ухвалила резолюцію, яка обмежує право президента Дональда Трампа самостійно вести бойові дії без дозволу Конгресу. Голосування з результатом 215 проти 208 стало першим випадком, коли подібний захід пройшов у Палаті або Сенаті на фінальному голосуванні з початку конфлікту понад три місяці тому. Двопартійна більшість у Палаті, яку очолюють республіканці, проголосувала за завершення війни з Іраном - це стало найвиразнішим досі засудженням курсу Трампа та економічних наслідків конфлікту. Вже понад 90 днів у конфлікті деякі республіканці висловлюють розчарування тим, що у війні не видно чіткого кінця.
Четверо республіканців - конгресмени Томас Массі, Браян Фіцпатрік, Том Барретт і Воррен Девідсон - перейшли через партійну межу та підтримали резолюцію, за даними CNN. Документ зобов'язує Трампа вивести збройні сили США з бойових дій проти Ірану, якщо Конгрес не оголосить війну або не санкціонує застосування сили. Захід відомий як "паралельна резолюція" - він має бути схвалений обома палатами, але не надходить до президента на підпис. Згідно з сайтом Сенату, такі резолюції не мають сили закону.
"Люди втомилися. Вони втомилися від бензину по 5 доларів за галон і дизелю по 6, і від добрив, які ми не можемо дозволити собі вносити на поля в Кентуккі. Це голосування надсилає добрий сигнал, що Палата народних представників, яка представляє людей, втомилася від цієї війни", - заявив конгресмен Томас Массі, республіканець від Кентуккі.
Трамп не звертався до Конгресу за дозволом на війну, яку він намагався охарактеризувати як "сутичку" або "короткострокову вилазку". За Законом про воєнні повноваження, президенту заборонено тримати американські сили в активних бойових діях понад 60 днів без схвалення Конгресу. Адміністрація жодного разу не зверталася по такий дозвіл для операції "Епічна лють" - саме так США назвали свою військову кампанію проти Ірану. Міністр оборони Піт Гегсет заявив минулого місяця, що 60-денний відлік "обнулився" після того, як Трамп оголосив про перемир'я у квітні.

CNN звертає увагу на ключову деталь: якщо Сенат підтримає саме цю - паралельну - резолюцію Палати представників, підписувати її Трампу не доведеться. Проте навіть це не гарантує правового ефекту: Верховний суд ще у 1983 році постановив, що для юридично обов'язкового результату подібні рішення мають надходити на підпис президента.
Голосування надає додатковий імпульс для просування резолюції в Сенаті, який уже просунув власний варіант резолюції минулого місяця, однак ще не провів фінального голосування. Сенатська версія має "зуби" - вона зобов'язуватиме Трампа завершити війну без санкції Конгресу. Минулого місяця сенатори-демократи виграли процедурне голосування для підготовки фінального голосування після того, як кілька республіканців порвали з фракцією - проте кінцеве голосування ще не призначено.
Загалом ухвалення резолюції важке, оскільки Трамп, ймовірно, накладе вето на будь-яку спробу обмежити його воєнні повноваження. Подолати президентське вето можна лише за умови, якщо обидві палати проголосують за це двома третинами голосів. Спікер Палати представників Майк Джонсон розкритикував документ, заявивши, що він "послаблює позиції США на переговорах" і є ризикованим для національної безпеки. Водночас соціологія демонструє глибокий розкол між курсом Білого дому та суспільними настроями: 64% американців вважають рішення розпочати війну проти Ірану помилковим, згідно з опитуванням New York Times/Siena.
Резолюція спочатку мала вийти на голосування два тижні тому, але республіканське керівництво достроково відправило депутатів на травневу перерву, коли з'ясувалося, що здебільшого демократична ініціатива набрала достатньо республіканських голосів для прийняття. Конфлікт розпочався 28 лютого ударами американських та ізраїльських сил по Ірану. Лише за кілька годин до голосування Іран і США обмінялися ударами у Перській затоці.
Радники Трампа вмовляли його якнайшвидше завершити операцію на Близькому Сході, а експерти застерігали перед перспективою, що США увіллються у безглузду іранську війну та витратять усі свої ресурси. У такому разі Україна залишиться без військової підтримки та ризикує швидко програти. Крім того, у листопаді відбудуться вибори до Конгресу, які республіканці без сумніву програють, якщо "другий В'єтнам" в Ірані все ще триватиме.
Переговори між Вашингтоном і Тегераном просуваються вкрай повільно. Іран запровадив тимчасові обмеження на польоти над частиною своєї території на тлі різкого загострення ситуації навколо можливого відновлення військових дій з боку США. Напруга посилилася після рішення верховного лідера Ірану Моджтаби Хаменеї заборонити вивезення високозбагаченого урану за межі країни, що прямо суперечить одній із ключових вимог США у переговорному процесі.
Для України наслідки затяжної іранської кампанії можуть виявитися критичними. Америка ризикує витратити свої військові резерви на війну з Іраном, тоді як вони потрібні для майбутнього протистояння з Китаєм. Все залежить від того, як швидко завершиться війна в Ірані: є два варіанти, і лише один з них є сприятливим для України - Іран просить про відновлення переговорів щодо ядерної угоди зі США.