Іран та США погодили меморандум для укладення мирної угоди - ЗМІ опублікували основні моменти
Видання Axios розкрило зміст меморандуму між Вашингтоном і Тегераном: відкриття Ормузької протоки, ядерні зобов'язання Тегерану та 60 днів перемир'я
США та Іран погодили текст меморандуму про взаєморозуміння, який має стати першим кроком до завершення збройного протистояння на Близькому Сході. Раніше Трамп анонсував нові удари по Ірану, проте ввечері 11 червня скасував їх після того, як сторони затвердили фінальні пункти домовленостей. Президент США Дональд Трамп заявив, що підписання угоди може відбутися вже цими вихідними в Європі. Водночас офіційний Тегеран поки що не підтвердив домовленості публічно.
Меморандум передбачає негайне відкриття Ормузької протоки без стягнення плати за проїзд та послаблення санкцій проти Ірану в обмін на дотримання правил, про що пише Axios. За словами двох дипломатів з країн-посередників та двох американських посадовців, попередня угода була досягнута в середу ввечері після кількох годин переговорів між катарським посередником Алі Аль-Таваді та міністром закордонних справ Ірану Аббасом Арагчі.
Меморандум продовжить припинення вогню на 60 днів, зокрема в Лівані, протягом яких сторони проводитимуть переговори щодо ядерної програми Тегерану. Згідно з документом, Іран візьме на себе певні зобов'язання щодо своєї ядерної програми - перш за все ніколи не мати ядерної зброї та вирішити проблему навколо свого збагаченого урану. Після повторного відкриття протоки Ірану надають тимчасове скасування санкцій на 60 днів для продажу нафти. Послаблення санкцій триватиме, якщо Тегеран дотримуватиметься початкової угоди та продемонструє "добросовісну волю" на наступних переговорах.
"З огляду на те, що переговори з Ісламською Республікою Іран були винесені на найвищий рівень іранського керівництва та затверджені, я скасував заплановані на цей вечір удари та бомбардування Ірану", - заявив Дональд Трамп.
Трамп зазначив, що переговори та фінальні пункти були затверджені всіма залученими сторонами "як у загальному плані, так і в найдрібніших деталях". Він перерахував США, Ізраїль, Саудівську Аравію, ОАЕ, Катар, Туреччину, Пакистан, Бахрейн, Кувейт, Йорданію та Єгипет як країни, що брали участь у затвердженні. За даними Axios, 11 червня чотири військово-транспортні літаки ВПС США C-17 вилетіли до Європи. Вони доставляли обладнання для можливої поїздки віцепрезидента Джей Ді Венса на церемонію підписання в Женеві найближчими днями.
Що ще не погодили між сторонами
Дипломат однієї з країн-посередників, який ознайомив Axios з останнім текстом, підтвердив, що сторони узгодили текст угоди - але вона потребує остаточного затвердження. Станом на вечір четверга угоду схвалено з іранської сторони на високому рівні, але, ймовірно, не верховним лідером Моджтабою Хаменеї. Тегеран досі не підтвердив домовленості, про що також писав Reuters з посиланням на іранські ЗМІ. Прессекретар МЗС Ірану Есмаїл Багаї заявив, що іранська сторона не піде на компроміс щодо своїх "червоних ліній".
Досі незрозуміло, чи містить текст детальне пояснення того, що станеться з мільярдами іранських активів, замороженими за кордоном. Іран наполягав на тому, що повинен отримати певну суму негайно після підписання, тоді як США заявили, що кошти виплачуватимуться траншами на основі дотримання умов. Заява Трампа про укладення угоди стала несподіванкою для прем'єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу. За даними джерела з США, останніми днями він опинився в невіданні і телефонував союзникам, близьким до адміністрації Трампа, щоб зібрати інформацію.
Впродовж останніх двох місяців Білий дім кілька разів вважав, що угода близька, проте переговори щоразу зривалися. У разі підписання домовленість можуть назвати "Ісламабадською угодою". Протягом 60 днів сторони планують провести окремі переговори щодо майбутнього іранської ядерної програми, тоді як сам меморандум лише визначає рамки для подальших домовленостей.
Що передувало дипломатичному прориву
Уранці 28 лютого Ізраїль оголосив про воєнну операцію проти Ірану, до авіаударів приєдналися США. Під час перших атак загинули кілька іранських високопосадовців, зокрема верховний лідер Ірану Алі Хаменеї. 7 квітня сторони погодилися на двотижневе перемир'я і провели переговори, однак Ормузька протока залишалась заблокованою. 28 травня країни досягли угоди щодо 60-денного меморандуму стосовно припинення вогню й початку переговорів щодо ядерної програми Тегерана. 9 червня Трамп анонсував імовірну атаку на Іран як відповідь за збитий іранцями американський гелікоптер Apache над Ормузькою протокою.
У ніч проти 11 червня США завдали нової хвилі ударів по Ірану - за даними CENTCOM, атаковані цілі були пов'язані із системами протиповітряної оборони, зв'язку та військового спостереження. У відповідь Тегеран заявив про ракетно-дронні атаки на американські цілі в регіоні, зокрема по об'єктах у Бахрейні. Того ж вечора, 11 червня, Трамп скасував анонсовані "дуже сильні удари" після затвердження фінальних пунктів угоди двома сторонами.
Контекст переговорного процесу
За інформацією співрозмовників Axios, Вашингтон, Тегеран і Доха вже працюють над механізмом, який дозволить Ірану використовувати частину заморожених у Катарі коштів для закупівлі гуманітарних товарів. Напередодні, як повідомляв Informator раніше, глава Білого дому говорив про втому від переговорів і погрожував черговими ударами - дипломатичний прорив стався за кілька годин. За посередництва Катару та Пакистану майбутній документ може отримати назву "Ісламабадська угода".
Конфлікт між США та Іраном розпочався у лютому і супроводжувався тривалим закриттям Ормузської протоки - ключового шляху для третини світової нафтоторгівлі. Угода, якщо вона буде підписана, стане одним із найбільших дипломатичних результатів для адміністрації Трампа.
Стежте за нами у Viber
Зараз читають на Інформаторі
