Протистояння великих «гравців» та маленьких інтернет-провайдерів: як держава ускладнила життя бізнесу та звичайним українцям
На початку 2024 року українське суспільство сколихнула новина про те, що Державна податкова служба (ДПС) збирається заборонити інтернет-провайдерам користуватися спрощеною системою оподаткування. Далі це публічно обговорювали «великі гравці» телекомунікаційного ринку, аргументуючи. Вони лобіювали цю тему, аргументуючи рішення тим, що «спрощенка» ставить учасників у нерівні конкурентні умови. У квітні ж відбулася звітна зустріч Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері електронних комунікацій (НКЕК), яка опонувала позиції ДПС. Серед учасників були «Київстар» і «Датагруп». Учасники вважали, що всі мають працювати за загальним податковим режимом.
Серед найбільших же лобістів переведення малих операторів на загальну систему оподаткування – група DVL («Датагруп», «Воля», lifecell), «Київстар» та «Укртелеком». З липня по жовтень 2024 року влада примусово позбавила всіх інтернет-провайдерів можливості працювати за спрощеним режимом оподаткування. ДТП, яку підтримали великі компанії, просто припинила малим гравцям дію статусу платників єдиного податку. Їх перевели на загальний режим сплати ПДВ та податку на прибуток. Малий бізнес же намагається оскаржити це рішення у судах. Про це Інформатор повідомляє із посиланням на mind.ua.
За даними Інтернет Асоціації України, з 2022 року і до середини 2024 року, кількість абонентів зменшувалась в усієї «великої трійки». DVL втратила 30% абонентів (227 тисяч), «Укртелеком» – 45% (360 тисяч), а «Київстар» – 4% (46 тисяч). При цьому малі та середні провайдери, які почали будувати оптичні мережі за сучасною технологією GPON із 2013 року, нарощували базу абонентів.
Активними спікерами конфронтуючих сторін стали:
- Михайло Шелемба, генеральний директор групи DVL (за скасування єдинників);
- Олександр Савчук, директор ТОВ «Атраком» (будівництво волоконно-оптичних ліній), голова правління Інтернет Асоціації України, ІнАУ (проти такої ініціативи).
Спір влітку 2024 року вилився в публічну очну дискусію між ними.
Основний аргумент проти того, щоб провайдери працювали на єдиному податку, полягав у тому, що деякі великі гравці ринку спеціально дроблять бізнес на ФОПи, які працюють під одним брендом де-факто материнської компанії. У такий спосіб компанія мінімізує сплату податків. Ця схема існує давно і не порушує українське законодавство, тож нею користуються роздрібні мережі.
«Оптимізатори насправді, я вважаю, абсолютно неетично роблять, тому що вони шкодять ринку загалом. Тому що кидають тінь на цю систему (спрощену систему оподаткування, прим. ред.), яка якраз допомагає створювати таких крутих підприємців, які й тримають на собі галузь. З етичного погляду, коли великий бізнес прикидається маленьким і так показує, що система не працює, і кидає тінь на маленький бізнес. Це неетично, і це не йде на користь галузі», – заявляв Шелемба.
Олександр Савчук же звинуватив великі компанії у спробі монополізувати ринок під приводом боротьби з так званими "оптимізаторами". Він запропонував на рівні влади розбиратися з тими компаніями, які штучно занижують розмір сплати податків через ФОП, а не створювати проблеми для всього бізнесу на спрощеній системі.
«Якщо ми кажемо про оптимізацію єдиного соціального внеску (ЄСВ), то, дійсно, це робити не можна. І дійсно, з цим потрібно якимось чином боротися. Але боротися із цим, скасовуючи право на використання ФОП у галузі електронних комунікацій, – це як із головним болем боротися за допомогою гільйотини. Потрібно боротися з тими, хто не платить ці податки. Але не потрібно чіпати бізнес», – заявив Олександр Савчук.
На його думку, підприємці мають право відкривати необмежену кількість компаній, якщо це відповідає їхнім бізнес-цілям.
«Ніхто не зобов'язаний розширювати бізнес у рамках однієї компанії. Адже це створює ризики: рейдерство, надмірний тиск із боку податкових органів тощо. Легше й безпечніше мати кілька невеликих компаній, ніж одну середню. Використання спрощеної системи оподаткування – це легальна бізнес-модель, а не якась сумнівна схема», – пояснює Олександр Савчук.
Але якщо схеми використання ФОП для зменшення сплати податків використовують на всіх роздрібних ринках, і там змін не відбулося, то чому податкова змогла реалізувати тотальне анулювання «спрощенців» саме на телеком-ринку?
Чим та як скористалася податкова
Податківці скористалися невизначеністю в законодавстві. Mind.ua окремо це вже висвітлював. Нагадаємо: ДПС вирішила застосувати норми нового закону «Про електронні комунікації», який набув чинності 1 січня 2022 року (ухвалений на зміну закону «Про телекомунікації»). У фіскалів вважають, що закон прирівняв бізнес, який надає доступ до інтернету (постачальники), з компаніями (оператори), які в тому числі надають окремі послуги з технічного обслуговування комунікаційних мереж (як підрядники прокладають/лагодять мережу, надають її іншим компаніям у користування тощо). Останнім, згідно з Податковим кодексом, дійсно заборонено вести діяльність на єдиному податку третьої групи.
Податківці також притягнули для аргументації своєї позиції Класифікацію видів економічної діяльності (КВЕД). Згідно з якою, на думку ДПС, послуга з доступу до інтернету не виділяється в окремий вид, а буцімто є тільки складовою профільних класів КВЕД, у яких описана діяльність із технічного обслуговування мереж.
Якщо дуже спрощено, то, наприклад, провайдер проклав власну мережу та надав до неї доступ абонентам. Логіка в тому, що такий провайдер обслуговує та експлуатує власну мережу, не надаючи її в користування іншим провайдерам і не одержуючи окремий дохід безпосередньо від її технічного обслуговування. У такому разі експлуатація мережі лягає виключно на витрати (не є доходом) провайдера, будучи складовою послуги з доступу до мережі.
У ДПС тепер вважають, що це не так. І що провайдери, які мають власні мережі для ведення бізнесу з постачання інтернету, не мають права, за Податковим кодексом, бути єдинниками. Податківці банально скористалася плутаниною в законодавстві та притягнули сюди КВЕД (на думку суддів, незаконно, але про це далі).
Загадкою залишається те, чому податкова вирішила змінити правила гри тільки через два роки після ухвалення закону. Учасники ринку пояснюють це тим, що ДПС діє в інтересах великих компаній, які хочуть поглинути малих провайдерів.
Влітку 2024 року податкова активізувалася. І наприкінці липня почала розсилати листи провайдерам про заборону працювати на спрощеній системі оподаткування. Тоді позицію великих компаній і податкової підтримав народний депутат, голова Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
У своїй колонці під назвою «Сірий ринок інтернету. Час приводити до тями» він заявив, що держава «через існування по суті «внутрішнього офшору» у вигляді спрощеної системи оподаткування при наданні послуг із доступу до мережі Інтернет втрачає понад 3 мільярди гривень на рік».
За його словами, дроблення залежить від масштабів бізнесу, інколи це може бути 2–5 ФОП, а хтось має близько 300 суб'єктів господарювання на спрощеній системі. Він також натякнув, про які компанії йдеться.
«Наведу пару прикладів. Відомий оператор «Т», який пропонує телебачення та інтернет і має понад 320 тисяч абонентів. Насправді це мережа, до якої входить 288 (!!!) суб’єктів господарювання. Інший провайдер «Л», який обслуговує понад 210 тисяч абонентів, де-факто складається з 80 «спрощенців». На двох разом ці «лідери ринку» отримали дохід у розмірі 1,44 мільярда гривень (оборот всього ринку 2023 року становив 21,3 мільярда гривень, - прим. ред.)», – зазначив Гетманцев.
У ЗМІ після допису народного депутата припустили, що йдеться про провайдерів Triolan та Lanet. Позицію ДПС і великих операторів згодом підтримали й у Міністерстві фінансів. У відповідь на відкритий лист Інтернет Асоціації України заступниця міністра фінансів Світлана Воробей заявила, що юридичні особи, які надають електронні комунікаційні послуги, не можуть користуватися спрощеною системою оподаткування. Мовляв, причиною є зміна закону про телекомунікації, яка спричинила неузгодженість із Податковим кодексом.
Активний спротив не допоміг
Податкові нововведення від держави викликали бурхливу критику профільних асоціацій, які представляють позицію тисяч українських інтернет-провайдерів. Були проведені пресконференції, круглі столи, опубліковані відкриті листи та вжиті інші заходи публічного впливу на державні органи. Свою позицію вони аргументують так: скасування спрощеної системи оподаткування призведе до монополізації ринку, зростання цін і погіршення якості послуг.
Також наголошувалось, що переведення малого бізнесу на складну загальну систему призведе до суттєвого зростанням витрат на адміністрування, блокування податкових накладних та інших видів фіскального тиску від податкової.
Адміністративні витрати на загальній системі оподаткування є непропорційно високими для малого бізнесу. За даними Єврокомісії, у 2020 році для МСБ вони становили приблизно 30% від сплачених податків, а для великих компаній – лише 2%.
При цьому, на думку противників ініціатив ДПС, через переведення бізнесу на загальну систему оподаткування не відбудеться задекларованого збільшення надходжень до бюджету на 3 мільярди гривень. Гравці ринку зазначили, що податкова не надала розрахунків прогнозованих надходжень, а сума у 3 мільярди гривень, озвучена Данилом Гетманцевим, не витримує критики. За розрахунками ІнАУ, при зміні податкового режиму профіт для держбюджету може становити всього сотні мільйонів гривень.
«Згідно з нашими розрахунками на основі даних ДПС, середній рівень податкового навантаження по податку на прибуток і ПДВ для телеком-бізнесу становить 6,02%. Виграш для держави в порівнянні зі ставкою єдиного податку (5%) буде лише 1,02% від надходжень (6,02 – 5%). При обороті в 10 мільярдів гривень це приносить додаткові 100 мільйонів гривень податків, а не 3–4 мільярди», – аргументує Володимир Куковський, виконавчий директор ІнАУ.
Він також нагадує, що єдинники третьої групи з 1 січня 2025 року сплачують ще 1% від обороту. Цей крок міг би без зайвих ускладнень принести державі додаткові надходження без потреби руйнувати спрощену систему.
Згодом малі інтернет-провайдери ініціювали на сайті Кабміну електронну петицію про недопущення скасування спрощеної системи оподаткування для платників податків у сфері електронних комунікацій – і вона зібрала необхідні 25 тисяч голосів. Але у відповідь прем'єр-міністр Денис Шмигаль лише зазначив, що це питання «опрацьовується» органами виконавчої влади.
Збереження спрощеної системи для малого бізнесу – було офіційною позицією Міністерства цифрової трансформації України. Щоб знайти оптимальне рішення стосовно питання оподаткування інтернет-провайдерів, Мінцифри у вересні 2024 року створило робочу групу й запросило до неї Мінфін і парламентський Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.
«Ми хочемо разом з операторами напрацювати рішення, коли спрощена система залишиться для маленьких операторів там, де це має сенс, щоб вони могли користуватися цією системою», – пояснив тоді заступник міністра цифрової трансформації Олександр Борняков під час години запитань до уряду в парламенті.
Але всі аргументи – не стригти весь ринок під один гребінець – не дали результату. З 1 жовтня 2024 року податківці примусово анулювали реєстрацію всіх провайдерів фіксованого інтернету в Реєстрі платників єдиного податку. У жовтні 2024 року бізнес проводив навіть круглий стіл, на якому були озвучені конкретні пропозиції, як змінити законодавство, прибрати в ньому двозначності та дозволити працювати на «спрощенці».
Ініціативу ринку підтримали у профільних комітетах ВР (крім податкового), Мінцифри та НКЕК. Наразі дані про просування цієї ініціативи відсутні. А робоча група при Мінцифри взагалі неактивна. Mind надсилав запит до міністерства та понад місяць чекав на коментар про те, як цей орган зараз співпрацює з Мінфіном і ДПС у рамках розв'язання проблеми оподаткування інтернет-провайдерів. Втім жодної відповіді так і не надійшло.
Судові баталії та наслідки
Малі інтернет-провайдери зазначають, що, якщо держава дійсно вважає за потрібне перевести їх на загальну систему оподаткування, зробити це треба було в законний спосіб: внести відповідні зміни до Податкового кодексу чи закону про електронні комунікації. Попередити бізнес за пів року та дати можливість адаптуватися – цілком логічний і прозорий підхід.
Частина бізнесу, який працював на ЄП, змушена була підкоритися рішенню податківців і в різний час підняти ціни на послуги. Частина – наважилася судитись.
На середину лютого в адміністративних судах України відкрито понад 180 проваджень за позовами інтернет-провайдерів щодо скасування рішення податківців про анулювання реєстрації платником єдиного податку. За даними правників, половину цих позовів суди задовольнили на користь підприємців, решта – ще на розгляді.
Ба більше, вже 8 рішень на користь інтернет-провайдерів ухвалили апеляційні адмінсуди (приклади тут, туті тут). Інколи податківці намагаються дотиснути справу у Верховному Суді України. Але марно. Судова практика показує, що ВСУ назустріч ДПС не йде та залишає апеляційні скарги без задоволення. Натомість із ДПС стягують судові витрати – від 3 до 16 тисяч гривень у кожній справі.
Але судовий процес оскарження триває місяцями й потребує значних ресурсів.
За словами Наталії Клітної, представниці Асоціації правовласників та постачальників контенту, проблеми є і з виконанням судових рішень, ухвалених на користь інтернет-провайдерів.
«Наприклад, у Львівській області суди ухвалюють рішення на забезпечення позовів інтернет-провайдерів і тимчасово припиняють дію рішення ДПС стосовно скасування реєстрації платника єдиного податку. Податкова мала б прийняти це рішення до виконання. Однак вона затягує, просить суд надати роз'яснення, яким чином це зробити, хоча це очевидна річ. Треба просто поновити реєстрацію платника єдиного податку. Таке саме відбувається і коли рішення – на користь платника податків», – пояснює Клітна.
У позитивних для бізнесу ухвалах суди визнають, що не всі постачальники інтернету (провайдери) є операторами, як їх без розбору прирівняла податкова. Ба більше, у рішеннях зазначається, що посилання ДПС на коди КВЕД не є законним, оскільки ці коди є лише статистичним інструментом і не мають правових наслідків для бізнесу.
На думку суддів, податкова вільно тлумачить законодавство, у якому виникла неоднозначність трактування норм. А в такому разі (коли є законодавчі суперечності) рішення повинні ухвалюватися на користь платників податків.
І хоча прибічники ліквідації «спрощенки» прогнозували, що подорожчання послуг не відбудеться, провайдери тарифи підіймають. Ба більше, ціни у грудні підвищили й великі оператори («Київстар», «Водафон») – як на мобільний зв’язок, так і на фіксований інтернет. Пояснювалося це зростанням витрат (подорожчання електроенергії, потребою мати альтернативні джерела живлення тощо). Тут важко виокремити причини, бо, дійсно, витрати бізнесу (не тільки в телекомі) зростають, а інфляція за рік сягнула 12%.
Але в такій ситуації збільшувати податкове навантаження на критичну інфраструктуру (інтернет-зв’язок) як мінімум нерозумне рішення. До речі, ДПС наразі не оприлюднювала «переможні цифри» щодо неабиякого зростання податкових надходжень від послуг надання фіксованого інтернету.
Єдину зачіпку в січні 2025 року озвучив в інтерв’ю ЗМІ Данило Гетманцев: «Галузь телекомунікації за результатами останніх трьох місяців сплатила ПДВ на 160,7 млн більше, або +20,7 %, ніж за попередні періоди».
Якщо рахувати спрощено, то додаткові надходження від сплати ПДВ склали всього приблизно 10 млн грн на місяць. До 3 млрд грн на рік дуже далеко. Тим більше треба розбиратись у причинах збільшення сплати ПДВ – чи є це тільки наслідком переведення бізнесу на загальну систему.
«Підвищення тарифів змусило багатьох провайдерів втратити абонентську базу, оскільки люди не могли дозволити собі збільшену плату за послуги. У підсумку від цього постраждали не лише провайдери та їхні клієнти, а й держава, яка втратила джерела податкових надходжень і доступність комунікаційних послуг у регіонах. Це особливо стосується компаній у сільській місцевості, де фінансові ресурси обмежені», – стверджує Андрій Набока, який керував департаментом фіксованого зв'язку в Мінцифри та очолював проєкт «Подолання цифрового розриву в українських селах», спрямований на забезпечення швидкісним інтернетом сільських територій.
На думку Андрія Набока, держава повинна бути зацікавлена в децентралізації бізнесу у сфері провайдингу. Mind відвідав локальних провайдерів, які вочевидь не займалися так званою оптимізацією, але яких у цьому звинувачували великі гравці та ДПС. Ми розпитали, з якими проблемами вони зараз стикаються та як на них позначилися податкові нововведення.
Гори проблем – Хустський район
Населення Хустського району Закарпатської області – 265 тисяч осіб. Дві третини з них живуть у невеличких селах із населенням до 2000 жителів. Цих людей обслуговують локальні інтернет-провайдери, які до скасування спрощеної системи працювали як ФОП. Під тиском податкової більша частина гравців перейшла на загальну систему оподаткування. І лише два інтернет-провайдери звернулися до суду, щоб оскаржити рішення податківців. Один із них – Євген Рушинець, власник інтернет-провайдера Khust.in.ua.
У Євгена 3000 абонентів у кількох селах і присілках. І, якщо клієнти за місяць справно сплачують 500 тисяч гривень за послуги інтернету, на спрощеній системі компанія платить близько 97 тисяч гривень. А додавши до витрат зарплати, обладнання, комунальні послуги та витратні матеріали, за словами Євгена, його чистий прибуток становить у середньому 100–150 тисяч гривень на місяць. Це ті гроші, які підприємець може вкладати в розвиток мережі, зокрема в сучасніше обладнання.
Підприємець підрахував: з переходом на загальну систему оподаткування сума податків зросте вдвічі. Замість 97 тисяч гривень він платитиме 198 тисяч. А отже, і чистий прибуток зменшиться ще на 100 тисяч і становитиме у найкращому разі 50 тисяч гривень. А в гіршому – нуль.
Така невесела перспектива й підштовхнула провайдера до боротьби в суді. А поки справа на розгляді, він продовжує сплачувати податки за спрощеною системою.
Якщо малі провайдери на кшталт Khust.in.ua підуть із ринку, у жителів сіл можуть виникнути проблеми з доступом до інтернету. При цьому в мешканців гірських сіл виникають труднощі з якістю мобільного зв’язку.
«У мене в хаті є такі місця, де сигнал не ловить, – розповідає жителька невеличкого гірського села Наталя. – Тому, якщо я хочу, щоб до мене точно додзвонилися, кладу телефон на підвіконні на кухні. Але до свахи, яка живе в 500 метрах від мене, додзвонитися не можу. Тому використовую вайбер – через дротовий домашній інтернет».
«Всі ці села, які я обслуговую, розташовані не в долині, а на гірських схилах, – розповідає Євген Рушинець. – Річка тече між горами, а навколо – ліси. В урочищах, де проживають люди, зазвичай живуть компактно – кілька хаток, 3–5, інколи до 20–30 осіб. Якщо кількість мешканців понад 30 – це в нас називається присілками».
За його словами, ані «Київстар», ані «Водафон», ані lifecell в урочищах і присілках не працюють. Бо будувати мережу в таких умовах їм просто невигідно.
«На рівнинній місцевості все значно простіше – встановив вишку, і вона покриває сигналом до 50 км навкруги. А тут треба ретельно вибирати місце для встановлення, враховуючи не лише географію, а й можливість підведення живлення, – пояснює Євген. – Щоб покрити якісним мобільним зв’язком усе село, на вишку потрібно встановлювати не одну, а дві антени. А це додаткові витрати. Тому мобільні оператори розраховують, чи виправдає себе інвестиція, адже обладнання розраховане не на 15 користувачів, а на сотні: 100, 200, 300 чи навіть більше абонентів».
Навіть села, що розташовуються під вишкою, страждають від того, що сигнал, який мав би бути сильним і стабільним, таким не є. Хоча вони територіально близько, сигналу часто немає зовсім або він дуже слабкий. Гориста місцевість створює додаткові труднощі: сигнал може добре працювати на одному схилі, але з іншого боку гори він уже недоступний. Тому людям вигідніше підключатися до інтернету фізично, за допомогою дротового з'єднання.
«У селах зазвичай немає більше ніж двох конкурентів, – розповідає Євген дорогою в урочище Медвеже. – У моїх селах, можна сказати, лише в одному селі є конкурент, і все».
Щоб під’єднати до інтернету дрібні населені пункти, інтернет-провайдер свого часу скористався субвенцією від Мінцифри: «Завдяки цим коштам на 120 тисяч гривень ми підключили школу з кількома класами, а також села поблизу. І більшість нових урочищ, які раніше не мали зв'язку. Продовжили це робити й під час війни».
Поглинання дрібних провайдерів?
За інформацією дрібних постачальників, мобільні оператори вже пропонують продати їм мережу абонентів. Євген каже, що нещодавно з такою пропозицією звертались і до нього: «Київстар» телефонував мені, але їм не цікаво було. Бо в мене менш ніж 5000 абонентів».
Великі гравці цікавляться купівлею за двома варіантами:
- пропонують певну суму за кожного абонента;
- визначають вартість бізнесу за формулою: 20 місяців × вартість місячної абонплати × кількість абонентів.
«Тобто якщо абонент платить 200 гривень на місяць, то за 20 місяців це буде 4000 гривень. Отже, я теоретично можу продати абонента за 4000 гривень. Якщо у вас є 3000 абонентів, то загальна сума, яку можуть запропонувати за всю вашу базу, становить 3000 абонентів × 4000 грн = 1 200 000 гривень», – каже Євген.
Втім підприємець хоче й надалі розвивати власний бізнес.
Ми їдемо в Липовецьку школу, щоб встановити більш потужну акумуляторну батарею – і в такий спосіб підстрахувати освітній заклад на випадок відключень світла. Новий акумулятор заряджається за чотири години, після чого забезпечує 20 годин електроживлення.
Цього цілком достатньо, щоб виконати вимоги держави – забезпечити безперебійний інтернет на 72 години після екстреного відключення електроенергії. У цьому є певні переваги локальних гравців перед національними операторами, яким держава поставила вимоги забезпечити доступність мобільного зв’язку під час відключень електроенергії протягом 10 годин. Таку вимогу вони повністю виконати не можуть.
Водночас локальним інтернет-провайдерам контролювати зв’язок для кількох тисяч абонентів, маючи одну-дві бригади монтажників, – цілком реалістично.
«У нас є автомобіль, який регулярно перевіряє стан вишок (обладнання на вишках, - прим. ред.), – пояснюють монтажники провайдера Khust.in.ua. – Він під'їжджає до кожної вишки, запускає генератор, і якщо відсутнє електропостачання протягом тривалого часу, то здійснюється підзарядка акумуляторів, необхідних для забезпечення мобільного зв'язку».
Техніка безпеки – прифронтовий Херсон
Данило, директор херсонського провайдера «Вінер телеком», розповідає, що працівники зранку роз'їжджаються по завданнях, намагаючись уже не повертатися в офіс, бо важливо встигнути зробити все по-видному.
Тільки-но сутеніє, фари вже не можна вмикати, краще пересуватися без світла. Особливо це важливо у прибережній зоні: дрони росіян зависають над Дніпром і бачать усе місто. Іноді сідають на дев'ятиповерхівку, економлять заряд акумулятора. Атакують, якщо авто рухається. Щоб уникнути атаки, водію доводиться їхати зі швидкістю понад 120 км/год.
Протягом останніх місяців дронів стало ще більше. Але провайдерів це не зупиняє.
Юрій, співробітник абонентського відділу «Вінер телеком», розповідає, що після обстрілів «Градами» ремонтні роботи починаються відразу. Працівники ріжуть і замінюють кабелі, ремонтують як абонентські лінії, так і магістралі. Рідко коли пошкоджений магістральний відтинок залишається неробочим понад добу.
Наша розмова відбувалася рано-вранці в офісі під звуки вибухів. О 9:20 провайдер отримав електронне сповіщення про пошкодження лінії внаслідок обстрілу. Юра пояснив, що зараз бригади чекають пів години, поки обстріли припиняться, і лише тоді вирушать на місце ремонту.
Директор розповідає, що є багато випадків, коли люди просять підключити зв'язок навіть у зруйнованих будинках або сараях, підвалах, літніх кухнях або єдиній уцілілій кімнаті: «Буває так, що будинок зруйнований, а люди просять завести зв'язок у сарайчик, де вони тимчасово живуть. От мати сама лишилася, діти за кордоном, і вона каже: «Мені треба зв'язок, щоб щодня спілкуватися з дітьми й онуками».
На ремонт зазвичай іде півтори-дві години, не більше. Довше просто не можна бути на місці – через обстріли. Якщо прилітає снаряд, це означає, що служби, які приїхали на евакуацію чи ремонт, стають пріоритетною ціллю.
Роботи з відновлення мережі не припиняються попри небезпеку. За місяць, за словами директора, міняють приблизно 10 км кабелю: «Один відрізок – це десь 200 метрів. Легко порахувати, скільки таких ділянок доводиться замінювати щомісяця».
У районах обстрілів провайдери зазнають великих втрат
Зараз понад 50% малих провайдерів у прифронтових зонах перебувають на межі банкрутства. У мирний час на одному лише районі Херсона – Антонівці – працювали сім операторів, серед яких локальні мережі «Плутон», «Вінер», «Вега» та національний «Укртелеком». Останнім звідти пішов локальний оператор ISP online. Ми розмовляємо з директором компанії Денисом Шейниченком.
За словами Шейниченка, 2 лютого компанія припинила обслуговувати мережу в цьому районі. Дістатися туди монтажникам стало неможливо через відсутність транспортного сполучення та високий рівень небезпеки.
Антонівський міст усього за 4 кіломети від офісу компанії, розташованого на Чорноморській вулиці. Ця територія – у зоні підвищеної небезпеки.
«Росіяни позначили цей район як червону зону, – пояснює Денис. – До війни в нас було близько 4000 абонентів. Під час окупації залишилося приблизно 3000, а зараз – лише 700».
Втім втрати компанії під час війни не обмежуються лише економічними збитками. «Один із наших монтажників загинув під час артилерійського обстрілу», – каже Денис із сумом.
Попри все компанія продовжує відновлювати зв'язок та обслуговувати своїх клієнтів.
За відсутності стабільного електропостачання компанія продовжує працювати завдяки генераторам. Сервери розташовані в місці, де немає світла, тому робота організована в режимі 12 годин на генераторі та ще 12 годин на акумуляторах. Такий підхід забезпечує цілодобову підтримку мережі, хоча витрати значні – щодня використовується каністра пального вартістю близько 1000 гривень.
Олександр, оператор технічної підтримки ще одного херсонського інтернет-провайдера Homenet, який обслуговує 2000 абонентів, розповідає, що нещодавно компанія також була змушена підняти ціни через підвищення податків і зміни в законодавстві щодо критичної інфраструктури. Хоча підвищення тарифів було анонсоване ще в листопаді, зміни сталися лише на початку січня 2025 року.
«Найбільше ціни зросли для юридичних осіб, а для приватного сектору тариф піднявся лише на 40 гривень. Попри це ми все одно отримуємо скарги», – зазначає Олександр, уточнюючи, що для квартир ціни залишилися без змін.
Херсонський оператор інтернет-послуг «Статус» спеціалізується переважно на обслуговуванні юридичних осіб: кафе, ресторанів і державних структур. Під час окупації компанія здійснила важливі кроки для збереження роботи мережі. За словами головного інженера Дмитра Вранцова, вони перенесли базу абонентів на віддалений сервер і виїхали разом із ним, а на місці залишили співробітників, які підтримували роботу мережі.
Зараз його онлайн-послугами користуються лише 500 абонентів, тоді як до війни їх було 3500. Із семи бригад залишилась одна.
«Ми ремонтуємо мережу щодня, інколи щогодини», – говорить він, уточнюючи, що зараз прибутку немає, адже основна мета – забезпечити зв'язок для громадян.
Йому та іншим херсонським операторам було дивно читати 15 грудня допис у телеграмі Данила Гетманцева, який підбив підсумки податкових змін для малих і середніх інтернет-провайдерів: «З ними все добре. Катастрофи, як завжди, не сталося».
Що далі?
Щоб виправити ситуацію, експерти пропонують відновити спрощену систему оподаткування або розробити спеціальний податковий режим для критичної інфраструктури. Тим паче інтернет-провайдери готові йти на поступки.
Приміром, Олександр Савчук пропонує повернути спрощену систему якщо не назавжди, то хоча б до кінця воєнного стану або на кілька років – щоб зробити роботу в цих малих і середніх компаній прогнозованою.
Але, як уже було сказано вище, жовтневу ініціативу бізнесу з внесення змін до законодавства Мінфін і ДПС не підтримали. А інші державні органи (прихильники «спрощенки») ніяк цю ідею не просувають.
Втім інтернет-провайдери сподіваються, що діалог із владою буде більш конструктивним із приходом нового очільника ДПС Руслана Кравченка (призначений 31 грудня 2024 року).
«Нова команда має вивчити ситуацію, подивитися на судову практику та ухвалити рішення, враховуючи, що в Податковому кодексі є таке положення, що в разі виникнення спірної ситуації щодо трактування законодавства, приймати рішення потрібно на користь платників податків», – каже Наталя Клітна.
Зараз же рішення ДПС та Мінфіну про переведення єдинників у телекомі на загальну систему оподаткування сприймається як заангажоване, на користь великих гравців. А боротьба з «оптимізаторами» лише як привід ліквідації спрощеної системи для локальних провайдерів.
Фото, відео, інфографіка: mind.ua
Зараз читають на Інформаторі
