«Іншого життєвого сценарію не уявляю»: як харківський волонтер Станіслав Жадан евакуює людей з територій, де тривають обстріли

До війни Стас Жадан займався підприємництвом та волонтерством. Разом із друзями допомагали людям з інвалідністю, збудували одній родині будинок, у якої той згорів вщент, реалізовували різні екологічні проекти.

Коли розпочалося повномасштабне вторгнення російської федерації, хлопець одразу ж прийшов у тероборону, але йому відповіли, що таких тут п'ять людей на автомат, беруть досвідчених, якщо буде потрібно, покличуть. Стас вивіз свою сім'ю у безпечне місце та повернувся до рідного міста. Разом із друзями вирішили рятувати харків'ян. Саме так – рятувати. Вони евакуювали людей, які живуть під постійними обстрілами.

«На початку ми допомагали мешканцям Північної Салтівки. Організувалися, сіли до особистих авто, та поїхали вивозити звідти людей. Те, що пережили люди, неможливо передати словами. Це жах. Городяни жили у підвалах, голодні, під постійними обстрілами, без води, газу, їжу готували за можливості на вулиці. З Північної Салтівки нам вдалося вивезти 600 людей. Наразі ми евакуюємо людей зі звільнених сіл області», розповідає волонтер.

Зокрема, хлопці вже вивезли з Циркунів та Руської Лозової понад 300 людей. Кожен виїзд ретельно планують, співпрацюють із спецпідрозділом KRAKEN. Вони повідомляють волонтерам, коли можна їхати, розповідають безпечні маршрути, тому що багато територій заміновані, та допомагають зробити їм зелений коридор.

Люди, які прожили два місяці в окупації дуже налякані, всього бояться. Коли бачать волонтерів, ставляться спочатку обережно, але коли чують «Слава Україні», то починають плакати, обіймати та радіти. Не всі хочуть їхати, розповідають про господарство, городи, але коли знову починаються обстріли — збираються за секунди.

«Цинізм окупантів вражає. Одна дівчина, яку ми евакуювали, розповіла історію, як ледве врятувалася від окупантів. Вони п'яні їздили на мопеді, запрошували її за стіл, вона відмовилася та втекла до лісу, а солдати відкрили вогонь. Також двоє братів 41-ти та 19-ти років розповідали, як їх просто на вулиці зустріли рашисти та побили, ні за що. Окрім цього, солдати роздавали газету з пропагандою, мовляв, місцевим жителям потрібно виїхати до росії, бо прийдуть ЗСУ та "фашисти з полку "Азов", і їх розстрілюватимуть", — продовжує Станіслав.

Евакуйованих людей волонтери вивозять у спеціально підготовлені адміністрацією міста місця. Стас Жадан каже, що не уявляє іншого життєвого сценарію, і має намір допомагати людям стільки часу скільки буде потрібно. Такої ж позиції дотримуються усі небайдужі, які беруть участь у евакуації.