Хто за і проти членства України, чи буде Зеленський, та чому радів Кулеба: що треба знати про саміт НАТО напередодні його проведення

Напередодні саміту НАТО в столиці Латвії Вільнюсі союзники досі не узгодили спільну позицію щодо перспектив членства України в Альянсі. Точаться гострі дискусії, Сполучені Штати та Німеччина вважають, що про запрошення чи про «законне право» на членство говорити зарано. Водночас відомо, що саміт відвідає президент України Володимир Зеленський, тож є надія, що рішення союзників будуть більш конкретними, а не такими, як на сумнозвісному саміті в Бухаресті. Важливо, що країни-члени Альянсу домовилися про скасування Плану щодо набуття членства в НАТО для України, якщо вступ таки колись відбудеться.

Запрошення чи «відкриті двері»?

До саміту НАТО у Вільнюсі залишилися лічені, але все ще зберігається інтрига. Не зрозуміло, як насамкінець буде звучати фраза про готовність Альянсу бачити нас у своєму складі, будуть це чергові «відкриті двері» чи чітка обіцянка запросити Україну після припинення бойових дій, «коли умови це дозволять».

Київ провів дипломатичну роботу, тож на сьогодні 23 держави-союзники заявили про свою готовність підтримувати членство України в НАТО. Йдеться про Чехію, Румунію, Болгарію, Словаччину, Польщу, Словенію, Чорногорію, Португалію, Іспанію, Бельгію, Італію, Францію, Німеччину, Нідерланди, Литву, Естонією, Латвію, Фінляндію, Данію, Ісландію, Норвегію, Канаду та Великобританію. Президент Туреччини Реджеп Ердоган теж заявив, що Україна заслуговує на місце в НАТО. Для того, щоби питання було вирішене остаточно, потрібно працювати ще з Албанією, Хорватією, Грецією, Угорщиною, Люксембургом, Північною Македонією та отримати чітку позицію США.

 Наперекір тому, що Німеччина підписала декларацію про підтримку вступу України, вважається, що вони разом зі США виступають проти надання Києву чітких гарантій вступу до Альянсу. Поляки та Литовці намагаються змінити ці настрої, активно діючи різними дипломатичними засобами, при чому не лише переконанням, але й тиском. 

«У цьому зв’язку ми повинні вийти за межі мови Бухарестського саміту, яка каже тільки про «відчинені двері». Україна сьогодні потребує дуже конкретних сигналів щодо факту, що коли дозволять умови, вона не тільки на папері, а в реальності стане членом НАТО», — заявив президент Литви Гітанас Науседа.

Напередодні він погрожував накласти вето на текст декларації саміту «якщо воно не відповідатиме інтересам Литви». Зрозуміло, що йдеться саме про запрошення України. Якщо це станеться, такий крок вважається серед дипломатів поганим тоном, але Науседа стверджує, що й не обіцяв поводитися чемно й бути зручним співрозмовником.

Дискусії тривали весь понеділок, 10 липня, але крапку мають поставити лідери держав перед початком саміту. Вild, з посиланням на власні джерела повідомляє, що Німеччини прагне уникнути формулювань про «запрошення» чи про «законне місце України в НАТО» в підсумковому документі саміту. За даними видання, Олаф Шольц проти перегляду рішення Бухареста 2008 року, яке передбачало віддалену перспективу повернення до питання входження України до Альянсу після виконання Плану щодо членства в НАТО. Але Берлін готовий розглядати компромісні формулювання щодо майбутнього вступу України, можливо, навіть, якщо таке відбудеться, щоб воно було за фінським зразком.

Наразі все залежить від Вашингтону. Президент Джо Байден, який уже прибув до Вільнюса, може прийняти історичне рішення, аби офіційно запросити нас у НАТО. Але Білий дім остерігається не лише спровокувати росію, але й посилити суперечності в Альянсі, оскільки далеко не всі країни охоче підтримують доєднання до блоку України. 

Візит Зеленського

Радник голови ОП Михайло Подоляк заявив, що ні про які проміжні гарантії безпеки для України чи про альтернативу НАТО не можна говорити. Може йтися лише про гарантії безпеки до вступу до Альянсу.

«Чого ми чекаємо від саміту НАТО? Лідери Альянсу у Вільнюсі мають чітко та твердо засвідчити: жодної альтернативи членству України в НАТО не існує. Українці в НАТО — це наріжний камінь безпеки Європи. Україна обов‘язково стане членом Альянсу без жодних «але» та бюрократичних зволікань, — написав Подоляк на своїй сторінці у twitter.

Президент Володимир Зеленський раніше зазначав, що буде присутнім на саміті лише в тому випадку, якщо вдасться отримати якісь чіткі перспективи членства. Генсекретар НАТО Єнс Столтенберг на пресконференції заявив, що український президент приїде-таки до Вільнюса на новостворену Раду Україна-НАТО.

«Президент Зеленський приєднається до нас на зустрічі інавгураційної нової Ради Україна-НАТО», — сказав Столтенберг.

Згідно з даними Bloomberg, це має відбутися в середу, 12 липня, тоді ж Столтенберг та Зеленський мають надати спільну пресконференцію. Візит українського президента не на перший, а на другий день саміту може бути свідченням того, що Київ не сподівається на чіткі гарантії щодо членства. Водночас Зеленський хоче продемонструвати, що Україна вдячна за підтримку та розцінює за досягнення новий механізм взаємодії. З іншого боку, якщо буде прийняте рішення запросити Україну до НАТО, «коли це дозволять обставини», до Вільнюса не так уже й далеко.

Членство без ПДЧ

Водночас є надія, що всетаки позиція союзників не буде такою яловою, як це було під час саміту в Бухаресті, й Україні не просто просигналізують про «відкриті двері», у які ніяк не можна зайти. Річ у тім, що може йтися про так зване «попереднє запрошення», тобто своєрідні заручини. Офіційне ж запрошення може відбутися на Вашингтонському саміті НАТО у 2024-му році.

Про це свідчить обнадійлива інформація щодо того, що союзники вирішили усунути для України План дій щодо членства в НАТО (ПДЧ). Тобто, коли ми отримаємо офіційне запрошення, не потрібно буде чекати роки, проходячи процедуру, а можна буде зробити це скорочено, так, як Фінляндія та Швеція.

«Після інтенсивних переговорів союзники по НАТО досягли консенсусу щодо усунення ПДЧ зі шляху України до членства. Я вітаю це довгоочікуване рішення, яке скорочує наш шлях до НАТО. Це також найкращий момент, щоби прояснити ситуацію із запрошенням Україні стати членом», — написав на своїй сторінці у twitter Міністр зовнішніх справ Дмитро Кулеба.

Саме Німеччина рішуче наполягала на впроваджені для України ПДЧ, повідомляє BILD. Тож можна стверджувати, що одне з обмежень Берліна було знято.

Раніше ми розповідали про те, що чому США та Німеччина блокувати вступ України до НАТО без ПДЧ. Ми також писали, що Байден перед самітом у Вільнюсі зустрівся з прем’єром Британії Ріші Сунаком і королем Чарльзом.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.