25 червня столицю атакували гіперзвукові ракети та балістика засвітла - від тривоги до удару минуло менше 5 хвилин, і сили протиповітряної оборони встигли знешкодити всі цілі, що є надефективним результатом
25 червня Росія вдарила по Києву засвітла - гіперзвуковими "Цирконами" та балістичними "Іскандерами". Раніше масований удар по столиці стався у ніч на 15 червня - тоді загинули четверо людей і зайнявся Успенський собор Лаври. Цього разу від оголошення тривоги до перших вибухів минуло менше 5 хвилин - люди просто не встигли зорієнтуватися.
Проте сили ППО відпрацювали: збили три гіперзвукові "Циркони" та два "Іскандери-М". Тобто у передмісті Києва ППО перехопила від двох до трьох протикорабельних ракет 3М22 "Циркон" - для цього залучили три зенітні ракети комплексу "Петріот". Окремо той самий "Петріот" знешкодив ще дві балістичні ракети "Іскандер-М".
"Циркон" - не перша і не остання гіперзвукова ракета, яку Росія застосовує проти мирних міст. Першочергово ця ракета створювалася як протикорабельна зброя для ураження авіаносців та фрегатів, проте зараз окупанти застосовують "Циркони" для ударів по наземних цілях. Заявлена Росією максимальна швидкість - понад 12 000 км/год, проте аналітики вказують: за реальних умов ракета летить зі швидкістю 6 000 км/год, а дальність польоту становить від 250 до 500 км. Бойова частина "Циркону", за оцінками фахівців, сягає 150 кг, з яких безпосередньо вибухової речовини - орієнтовно 30 кг.
Кияни, хто пережив удар 25 червня, зафіксували характерну особливість - подвоєні, надзвичайно гучні вибухи, які можна чути навіть з укриттів (хоча туди в умовах обстрілу за 3-5 хвилин добігти майже нереально - ред.). Як пояснюють у Defense Express, така гучність Цирконів пов'язана не лише з вагою бойової частини: до енергії вибуху додається кінетична енергія, яка вивільняється під час зіткнення ракети з перешкодою на гіперзвуковій швидкості. Крім того, за "Цирконом" у польоті утворюється так званий конус Маха - звукові хвилі, що поширюються вздовж траєкторії, схоже до звуку від винищувача або "Кинджала". Як заявляв Юрій Ігнат, речник Повітряних сил ЗСУ в етері Київ 24:
"Пускові установки можуть знаходитись де завгодно теж, їх можна перемістити, комплекс може бути мобільним в тій чи іншій формі і [ворог] перемістив їх на північний напрямок - зазвичай вони з Криму запускали завжди, тому що ракети Циркон взагалі-то протикорабельні вважаються, але можуть бити і по суходолу. Таким чином перемістили, перевіряли, експерементували, можливо хотіли десь там застати нас зненацька, як то кажуть".
Це принципово важливо: Росія переробила ракети під установки "Бастіон", перевівши їх ближче до кордону, і тепер час підльоту до Києва скоротився до 3-6 хвилин. Зокрема 2 червня чотири "Циркони" рухалися саме з Курщини, що підтверджує передислокацію щонайменше двох пускових установок "Бастіон-М" у Курській області. Після сьомої ранку того ж дня ще чотири ракети полетіли з окупованого Криму - зі звичної точки запуску.
Головна небезпека "Циркону" - не бойова частина, а швидкість. Як зазначив Дмитро Следюк, керівник навчального департаменту навчального центру для пілотів дронів тележурналістам Київ 24:
"Якщо ми навіть не кажемо про 12 000 км/год то 6 000 км/год це дуже-дуже велика швидкість, фактично вони пролітають через зону, де стоїть наша ППО навіть не за секунди, а за долі секунд і зреагувати на це дуже важко".
Для перехоплення гіперзвукових цілей Україні необхідна достатня кількість протиракет PAC-3 для зенітно-ракетних комплексів Patriot. Речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат оцінював перехоплення 5 із 6 "Цирконів" у ніч на 15 червня як один із найкращих результатів по цьому типу ракет. Проте результат 25 червня показав: за достатньої кількості боєприпасів "Петріот" здатен впоратися навіть із гіперзвуком. Як пояснив військовий експерт Андрій Риженко, заступник начальника штабу ВМС ЗСУ у 2004-2020 роках:
"Цирконами вони били по дуже важливих для них цілях, тому що зараз я не знаю, хто не знає у світі, що в Україні просто немає ракет-перехоплювачів або їх просто недостатньо. Тому ворог цей момент вибрав і зараз значно збільшив кількість крилатих ракет, особливо надзвукових, це дуже серйозна різниця між ракетою надзвуковою і дозвуковою", - пояснював Риженко специфіку цирконових атак.
💔Кров стигне: люди зафіксували буквально один за одним чисельні прильоти вночі по Києву – відео зʼявилось в мережі
— Пані Ракета (знову в ЗСУ) 2.0🦝🚀✨ (@PaniRocket) June 2, 2026
Це страшно дивитися, а пережити, як кияни минулої ночі — взагалі досягнення. pic.twitter.com/eoKVaFoCrE
Росія застосовує "Циркони" для розширення номенклатури засобів ураження та створення додаткового навантаження на українську протиповітряну оборону. З початку 2026 року Росія здійснила понад 20 масованих ракетних атак, випустивши сумарно більше ніж 1200 крилатих та балістичних ракет. Ця тактика стала частиною ширшої стратегії виснаження українських засобів перехоплення.

Протягом останніх місяців Росія атакує Україну ракетами, які раніше використовувалися рідко або знаходилися на стадії розробки - зокрема "Цирконом", Х-69 та іншими типами. Гіперзвукова ракета 3М22 "Циркон" за оцінкою аналітиків є "найбільш цікавим зразком озброєння" - очікувалося, що ця система стане повноцінним гіперзвуковим комплексом із боєголовкою-глайдером, на відміну від аеробалістичного "Кинджала". Але як показує практика застосування Цирконів, знайти незвичні ракети власного виробництва у зведеннях ППО росіянам стає дедалі легше.
У кількох останніх атаках по столиці Росія почала інтенсивніше застосовувати "Циркони" - побито рекорд їхньої кількості за одну атаку. Атака 15 червня стала черговою у цьому ряду. У 2026 році росіяни втратили щонайменше одну пускову установку "Бастіон" з "Цирконами" в Криму через точний удар українських сил, проте запасів вистачає: протягом 2026 року Росія планувала випустити ще близько 30 ракет цього типу. Відстежити маршрут ракет атаки 15 червня вдалося моніторинговим каналам - вони фіксували рух цілей у реальному часі.