Головна
Бізнес
Медіаринок
20:08, 11 Листопада
Информатор UA

Интро

Восьмий рік поспіль Україна фактично програє інформаційну війну Росії. Проте, буквально днями Національна рада з питань телерадіомовлення стрепенулась і знову згадала, що проблеми з українським сигналом на прикордонних територіях досі не вирішені. Можливо, чергове пожвавлення з боку регулюючого органу пов'язане з загостренням ситуації на польсько-білоруському кордоні. Адже, за даними СБУ, у прикордонній зоні від 15% до 35% територій досі не охоплені українським цифровим сигналом. Щоправда, йдеться не лише про кордони з РФ та Білоруссю, подібна ситуація і на інших ділянках українського кордону.  Як би там не було, але чергове пожвавлення теми інформаційної безпеки - це все ж таки крок вперед у гібридній війні, що ніяк не закінчується, з Росією. Інформатор розбирався, чи зможе Україна хоч би на дев'ятому році з початку бойових дій на Донбасі, відродити національне мовлення на тимчасово окупованих територіях та у прикордонні.     Якісне ТБ та радіо не для всіх Історія зі втратою сигналу вздовж кордонів розпочалася ще у 2018 році. Тоді Україна, керуючись доктринами Європейського союзу, вирішила відмовитися від аналогового мовлення та перейти на цифру. Логіка проста: якість сигналу краща і відповідає міжнародним стандартам. З одного боку, телевізійна картинка приємна оку, а радіоінформація пестить слух.  А з іншого... Якби не російська агресія все могло б пройти практично ідеально. Але в умовах гібридної війни не було враховано, і тодішнє керівництво країни припустилося помилок, пояснює голова Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв.   Народний депутат начебто навіть не особливо киває на «попередників», а лише фіксує факти у рекомендаціях гуманітарного Комітету від 2 квітня.   «Це насамперед рішення Кабінету Міністрів України про відключення у 2018 році на всій території України аналогового телевізійного мовлення без проведеної перевірки реального покриття населених пунктів сигналом провайдера загальнодержавної мережі цифрового ефірного мовлення ТОВ «Зеонбуд», яке не відповідає ліцензійним умовам. Далі рішення правління Національної громадської телерадіокомпанії України про припинення з червня 2018 року мовлення «Українського радіо» в середньохвильовому діапазоні, яке охоплювало сигналом всю територію України і не відновлене досі в потрібних обсягах», - написано у висновку профільного парламентського комітету.  По суті, компанія ТОВ «Зеонбуд» нікого не обманювала і не обманює. Керівництво чітко заявляє, що забезпечує доставку сигналу українських мовників для 95% населення. Але йдеться саме про охоплення населення – не територій! А всі державні контролюючі органи, що цілком логічно, хочуть іншого результату – охоплення саме 95% території.   Поки провайдер і держава розбиралися в чіткості дефініцій, керівництво Держспецзв'язку після численних звернень до Міністерства цифрової трансформації, РНБО, Кабмін та в Офіс Президента нарешті досягло свого - в Україні розпочалося будівництво державної мережі цифрового мовлення (мультиплексу МХ-7). Але про цей рятівний мультиплекс - трохи пізніше. А поки що зупинимося на тих регіонах, де немає українського радіо та телебачення. На жаль, проблеми зі зв'язком має не лише Донбас, а й більшість регіонів України.  Проблема не лише на Донбасі Україна межує із 7 країнами. У дев'ятьох областях кордони стикаються з тимчасово окупованими територіями або з країною-агресором, а ще 9 областей мають спільний кордон з такими державами, як Білорусь, Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія, Молдова. Держспецзв'язок та Служба безпеки проводили виміри у цих регіонах. І, За словами заступника голови Держспецзв'язку Володимира Трофименка, ситуація жахлива.  «У прикордонній зоні від 15% до 35% територій не охоплено цифровим сигналом. Не лише на кордоні з РФ та Білоруссю, а й на інших кордонах», - каже Трофименко.  Його слова підтверджує і голова Комітету з питань деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій Дмитро Лубинець. Народний депутат навесні цього року провів експеримент у Донецьких та Луганських областях.  «Я відвідав населені пункти у сільській місцевості, які фактично межують на півдні Донецької області з територією Запорізької області та на півночі межують із Дніпропетровською областю. Крайні населені пункти, що ми розуміли, що ближче до окупованих територій ситуація буде ще гіршою. Що я можу сказати? На жаль, для нас усіх інформаційну пропаганду ми програли. 30-40% населення цих територій без українського ефірного мовлення», – сказав Лубинець.  Однак на Сумщині, що не воює, ситуація з сигналом не краща. За словами колишнього депутата Сумської обласної ради Лілії Ричкиної, у прикордонних населених пунктах ловить лише російський сигнал.    «Ми робили соціологічне дослідження дуже велике на 2000 осіб. І дослідили, як сигнал іде на прикордонних територіях у радіусі 10 кілометрів від українсько-російського кордону. Ситуація, м'яко кажучи, не надто. У тих ОТГ, де ще є провідна мережа, яка закладається в землю, там є українське телебачення. В інших селах лише російський сигнал ловить. Літні люди встановили тарілки та й усе. Відколи на платній основі почали українські канали працювати, то тільки російські і дивляться безкоштовно», - коментує Інформатору ситуацію Лілія Ричкіна.  Інформатор спробував дізнатися, що відбувається в інших прикордонних областях, які не стикаються з країною-агресором. І ось чинний депутат Закарпатської облради Володимир Чубірко підтвердив невтішні висновки СБУ та Держспецзв'язку. Наприклад, у Берегівському районі області також немає сигналу українського телебачення.    «Ось сьогодні є таке телебачення Т2. Так? І сьогодні у Берегівському районі, у місці компактного проживання угорців, немає покриття, і вони не можуть дивитися українські канали. Області правляча партія обіцяла серйозну фінансову підтримку у цьому питанні. Але час минав, а обіцянки так і не виконувались у повному обсязі», – розповідає Чубірко.  Але найбільше серед прикордонних регіонів, що не воюють, дістається Чернігівській області, яка межує і з Росією, та з Білоруссю. Саме туди днями вирушили представники Національної ради з питань телерадіомовлення. За словами голови облдержадміністрації В'ячеслава Чауса, 243 прикордонні населені пункти області мають проблеми з прийомом цифрового сигналу української телемережі. Із російським сигналом проблем немає.  Мультиплекс МХ-7 усіх врятує! Колись…  Виходить, що в умовах гібридної війни, що триває, у жителів прикордонних населених пунктів немає альтернативи інформаційній картині, сформованій російськими журналістами. Як зазначають у Чернігівській ОДА, люди можуть вільно й у високій якості дивитися до 30 російських телеканалів та чути мовлення багатьох російських радіостанцій. Звісно, ​​за таких умов немає гарантії, що 30% українців, які мешкають у прикордонних областях, збережуть можливість критично оцінювати всю отриману односторонню пропагандистську інформацію.    Але є серед українських політиків і ті, хто дивиться на майбутнє з великим оптимізмом. Наприклад, нардеп Микита Потураєв упевнений: наша країна може гідно протистояти агресорові в інформаційному полі. У розроблених профільним Комітетом рекомендаціях більшість пунктів присвячені створенню державної Мережі цифрового мовлення, яка надасть змогу дивитися українські канали майже в усіх будинках на підконтрольній території та у більш ніж половині будинків на тимчасово окупованих територіях України.  "Забезпечити будівництво на базі Концерну РРТ та введення в дію до кінця 2021 року державного мультиплексу цифрового наземного ефірного телевізійного мовлення МХ-7", - йдеться у документі.  Ще у травні цього року планувалося, що мультиплекс запрацює навесні 2022 року. Вартість будівництва мережі – 490 млн грн. Гроші Концерн РРТ бере в кредит у державного банку під державні гарантії. Проте українська бюрократична система знову стала на заваді реалізації цих планів. Не можна сказати, що з моменту обговорення в гуманітарному Комітеті питання не зрушило з мертвої точки. Оцініть самі. Після засідання Рада нацбезпеки України ухвалила необхідні рішення, що дозволяють КРРТ розширити мережу. Далі це рішення підписав президент. Після цього в роботу включився Кабмін і вже у жовтні відомство прийняло ухвалу про те, що гроші на будівництво мультиплексу беруться під державні гарантії.   Хто хоч раз стикався з бюрократичною системою України, підтвердить, що роботи зроблено чимало. А тепер КРРТ, за ідеєю, потрібно взяти кредит і провести тендер на постачання необхідного обладнання. Після цього – будівництво. Але вже у зимових не зовсім сприятливих умовах. Як сказав Інформатору в особистій бесіді на правах анонімності інженер КРРТ, на початку 2022 року мультиплексу не буде.  «Це ж висотні монтажні роботи, там свої вимоги щодо умов, серед них й погодних, в яких вони можуть проводитися. Сам прилад купити і встановити не так складно, а ось побудувати вежі, на яких будуть розміщені передавачі – це довго», – каже інженер.  Нагадаємо, один із плюсів державного мультиплексу – це те, що ловити сигнал можна буде і на стару антену. Відповідно ніякого додаткового обладнання купувати не потрібно.  «Так, тюнер не треба міняти, а якщо люди повикидали старі антени, то їм доведеться десь шукати нові. І знову ж таки потрібно враховувати особливості місцевості - рельєф. Я не кажу, що державний мультиплекс не потрібен, просто думаю, що не варто так обнадіюватися. Мовляв, поставимо мультиплекс і 50% мешканців тимчасово окупованих територій одразу побачать українські канали», - пояснює свою думку інженер КРРТ.  І ось тут постає головне питання, яке, напевно, не раз уже задавали собі жителі України, винесене до наступного підзаголовку…   Чому наша країна постійно програє інформаційну війну? Ще у квітні цього року Олексій Рєзніков (будучи тоді міністром з питань реінтеграції окупованих територій) – нинішній міністр оборони – все дуже чітко та реалістично роз'яснив.    «Вони будують вежі, ми будуємо вежі. Це нескінченна історія. Так, ми не маємо можливості обіграти Росію в плані пропаганди, але це не означає, що ми не повинні намагатися», - сказав Резніков.  Здавалося б, чому в той час, коли Росія встановлює 200-метрові вежі величезної потужності на кордоні з Україною, наша країна піднімає існуючі вежі до 180 метрів, а нові будує ще нижче - 150 метрів. Відповідь досить проста: Україна просто на відміну від сусіда-агресора грає за міжнародними правилами.  «Ну, очевидно! Якщо в прикордонних областях не встановлені вежі, що передають сигнал, це не просто так. Це ж не просто, бо Україна не подумала про це. Так просто не можна. Що буде, якщо сигнал валитиме з більшою потужністю, ніж потрібно, через кордон? В нас ще країна – найбільша за площею у Європі. А що робити країнам із меншою площею? У них що виходить взагалі немає шансів своє телебачення показувати своєму ж населенню? Ні. Є міжнародні правила», – пояснює Інформатору співробітник КРРТ.  Крім того, Укрчастотнагляд вже стикався з проблемою, коли намагався у правовому полі вирішити питання зі збільшенням потужності передавачів у прикордонній зоні. Тоді йшлося про 14 населених пунктів. Але навіть на тлі російської агресії в України виникли складнощі з міжнародною координацією.  Виходить, що інформаційна війна з Росією – це нескінченна трата грошей.    Опитування серед жителів ВОТ Донбасу Крім того, виграти, коли ти граєш за правилами, а супротивник - ні, досить складно. Але зупинятись і здаватися однозначно не можна.  Також Інформатор писав, що українців з прикордонних із Білоруссю районів попросили повідомляти про незнайомців .  Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі  Інформатор Live . Підписатися на канал у Viber можна тут .    

Гібридна війна: чому Україна не глушить російські телеканали у прикордонних областях

Читать на русском

Чому Україна просто не заглушить російські телеканали

Читать на русском
Гібридна війна: чому Україна не глушить російські телеканали у прикордонних областях

Чому Україна просто не заглушить російські телеканали

Восьмий рік поспіль Україна фактично програє інформаційну війну Росії. Проте, буквально днями Національна рада з питань телерадіомовлення стрепенулась і знову згадала, що проблеми з українським сигналом на прикордонних територіях досі не вирішені. Можливо, чергове пожвавлення з боку регулюючого органу пов'язане з загостренням ситуації на польсько-білоруському кордоні. Адже, за даними СБУ, у прикордонній зоні від 15% до 35% територій досі не охоплені українським цифровим сигналом. Щоправда, йдеться не лише про кордони з РФ та Білоруссю, подібна ситуація і на інших ділянках українського кордону. 

Як би там не було, але чергове пожвавлення теми інформаційної безпеки - це все ж таки крок вперед у гібридній війні, що ніяк не закінчується, з Росією. Інформатор розбирався, чи зможе Україна хоч би на дев'ятому році з початку бойових дій на Донбасі, відродити національне мовлення на тимчасово окупованих територіях та у прикордонні.  

 

Якісне ТБ та радіо не для всіх

Історія зі втратою сигналу вздовж кордонів розпочалася ще у 2018 році. Тоді Україна, керуючись доктринами Європейського союзу, вирішила відмовитися від аналогового мовлення та перейти на цифру. Логіка проста: якість сигналу краща і відповідає міжнародним стандартам. З одного боку, телевізійна картинка приємна оку, а радіоінформація пестить слух. 

А з іншого... Якби не російська агресія все могло б пройти практично ідеально. Але в умовах гібридної війни не було враховано, і тодішнє керівництво країни припустилося помилок, пояснює голова Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв.

 

Народний депутат начебто навіть не особливо киває на «попередників», а лише фіксує факти у рекомендаціях гуманітарного Комітету від 2 квітня.  

«Це насамперед рішення Кабінету Міністрів України про відключення у 2018 році на всій території України аналогового телевізійного мовлення без проведеної перевірки реального покриття населених пунктів сигналом провайдера загальнодержавної мережі цифрового ефірного мовлення ТОВ «Зеонбуд», яке не відповідає ліцензійним умовам. Далі рішення правління Національної громадської телерадіокомпанії України про припинення з червня 2018 року мовлення «Українського радіо» в середньохвильовому діапазоні, яке охоплювало сигналом всю територію України і не відновлене досі в потрібних обсягах», - написано у висновку профільного парламентського комітету. 

По суті, компанія ТОВ «Зеонбуд» нікого не обманювала і не обманює. Керівництво чітко заявляє, що забезпечує доставку сигналу українських мовників для 95% населення. Але йдеться саме про охоплення населення – не територій! А всі державні контролюючі органи, що цілком логічно, хочуть іншого результату – охоплення саме 95% території.

 

Поки провайдер і держава розбиралися в чіткості дефініцій, керівництво Держспецзв'язку після численних звернень до Міністерства цифрової трансформації, РНБО, Кабмін та в Офіс Президента нарешті досягло свого - в Україні розпочалося будівництво державної мережі цифрового мовлення (мультиплексу МХ-7). Але про цей рятівний мультиплекс - трохи пізніше. А поки що зупинимося на тих регіонах, де немає українського радіо та телебачення. На жаль, проблеми зі зв'язком має не лише Донбас, а й більшість регіонів України. 

Проблема не лише на Донбасі

Україна межує із 7 країнами. У дев'ятьох областях кордони стикаються з тимчасово окупованими територіями або з країною-агресором, а ще 9 областей мають спільний кордон з такими державами, як Білорусь, Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія, Молдова. Держспецзв'язок та Служба безпеки проводили виміри у цих регіонах. І, За словами заступника голови Держспецзв'язку Володимира Трофименка, ситуація жахлива. 

«У прикордонній зоні від 15% до 35% територій не охоплено цифровим сигналом. Не лише на кордоні з РФ та Білоруссю, а й на інших кордонах», - каже Трофименко. 

Його слова підтверджує і голова Комітету з питань деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій Дмитро Лубинець. Народний депутат навесні цього року провів експеримент у Донецьких та Луганських областях

«Я відвідав населені пункти у сільській місцевості, які фактично межують на півдні Донецької області з територією Запорізької області та на півночі межують із Дніпропетровською областю. Крайні населені пункти, що ми розуміли, що ближче до окупованих територій ситуація буде ще гіршою. Що я можу сказати? На жаль, для нас усіх інформаційну пропаганду ми програли. 30-40% населення цих територій без українського ефірного мовлення», – сказав Лубинець. 

Однак на Сумщині, що не воює, ситуація з сигналом не краща. За словами колишнього депутата Сумської обласної ради Лілії Ричкиної, у прикордонних населених пунктах ловить лише російський сигнал. 

 

«Ми робили соціологічне дослідження дуже велике на 2000 осіб. І дослідили, як сигнал іде на прикордонних територіях у радіусі 10 кілометрів від українсько-російського кордону. Ситуація, м'яко кажучи, не надто. У тих ОТГ, де ще є провідна мережа, яка закладається в землю, там є українське телебачення. В інших селах лише російський сигнал ловить. Літні люди встановили тарілки та й усе. Відколи на платній основі почали українські канали працювати, то тільки російські і дивляться безкоштовно», - коментує Інформатору ситуацію Лілія Ричкіна. 

Інформатор спробував дізнатися, що відбувається в інших прикордонних областях, які не стикаються з країною-агресором. І ось чинний депутат Закарпатської облради Володимир Чубірко підтвердив невтішні висновки СБУ та Держспецзв'язку. Наприклад, у Берегівському районі області також немає сигналу українського телебачення. 

 

«Ось сьогодні є таке телебачення Т2. Так? І сьогодні у Берегівському районі, у місці компактного проживання угорців, немає покриття, і вони не можуть дивитися українські канали. Області правляча партія обіцяла серйозну фінансову підтримку у цьому питанні. Але час минав, а обіцянки так і не виконувались у повному обсязі», – розповідає Чубірко. 

Але найбільше серед прикордонних регіонів, що не воюють, дістається Чернігівській області, яка межує і з Росією, та з Білоруссю. Саме туди днями вирушили представники Національної ради з питань телерадіомовлення. За словами голови облдержадміністрації В'ячеслава Чауса, 243 прикордонні населені пункти області мають проблеми з прийомом цифрового сигналу української телемережі. Із російським сигналом проблем немає. 

Мультиплекс МХ-7 усіх врятує! Колись… 

Виходить, що в умовах гібридної війни, що триває, у жителів прикордонних населених пунктів немає альтернативи інформаційній картині, сформованій російськими журналістами. Як зазначають у Чернігівській ОДА, люди можуть вільно й у високій якості дивитися до 30 російських телеканалів та чути мовлення багатьох російських радіостанцій. Звісно, ​​за таких умов немає гарантії, що 30% українців, які мешкають у прикордонних областях, збережуть можливість критично оцінювати всю отриману односторонню пропагандистську інформацію. 

 

Але є серед українських політиків і ті, хто дивиться на майбутнє з великим оптимізмом. Наприклад, нардеп Микита Потураєв упевнений: наша країна може гідно протистояти агресорові в інформаційному полі. У розроблених профільним Комітетом рекомендаціях більшість пунктів присвячені створенню державної Мережі цифрового мовлення, яка надасть змогу дивитися українські канали майже в усіх будинках на підконтрольній території та у більш ніж половині будинків на тимчасово окупованих територіях України. 

"Забезпечити будівництво на базі Концерну РРТ та введення в дію до кінця 2021 року державного мультиплексу цифрового наземного ефірного телевізійного мовлення МХ-7", - йдеться у документі. 

Ще у травні цього року планувалося, що мультиплекс запрацює навесні 2022 року. Вартість будівництва мережі – 490 млн грн. Гроші Концерн РРТ бере в кредит у державного банку під державні гарантії. Проте українська бюрократична система знову стала на заваді реалізації цих планів. Не можна сказати, що з моменту обговорення в гуманітарному Комітеті питання не зрушило з мертвої точки. Оцініть самі.

Після засідання Рада нацбезпеки України ухвалила необхідні рішення, що дозволяють КРРТ розширити мережу. Далі це рішення підписав президент. Після цього в роботу включився Кабмін і вже у жовтні відомство прийняло ухвалу про те, що гроші на будівництво мультиплексу беруться під державні гарантії.

 

Хто хоч раз стикався з бюрократичною системою України, підтвердить, що роботи зроблено чимало. А тепер КРРТ, за ідеєю, потрібно взяти кредит і провести тендер на постачання необхідного обладнання. Після цього – будівництво. Але вже у зимових не зовсім сприятливих умовах. Як сказав Інформатору в особистій бесіді на правах анонімності інженер КРРТ, на початку 2022 року мультиплексу не буде. 

«Це ж висотні монтажні роботи, там свої вимоги щодо умов, серед них й погодних, в яких вони можуть проводитися. Сам прилад купити і встановити не так складно, а ось побудувати вежі, на яких будуть розміщені передавачі – це довго», – каже інженер. 

Нагадаємо, один із плюсів державного мультиплексу – це те, що ловити сигнал можна буде і на стару антену. Відповідно ніякого додаткового обладнання купувати не потрібно. 

«Так, тюнер не треба міняти, а якщо люди повикидали старі антени, то їм доведеться десь шукати нові. І знову ж таки потрібно враховувати особливості місцевості - рельєф. Я не кажу, що державний мультиплекс не потрібен, просто думаю, що не варто так обнадіюватися. Мовляв, поставимо мультиплекс і 50% мешканців тимчасово окупованих територій одразу побачать українські канали», - пояснює свою думку інженер КРРТ. 

І ось тут постає головне питання, яке, напевно, не раз уже задавали собі жителі України, винесене до наступного підзаголовку…  

Чому наша країна постійно програє інформаційну війну?

Ще у квітні цього року Олексій Рєзніков (будучи тоді міністром з питань реінтеграції окупованих територій) – нинішній міністр оборони – все дуже чітко та реалістично роз'яснив. 

 

«Вони будують вежі, ми будуємо вежі. Це нескінченна історія. Так, ми не маємо можливості обіграти Росію в плані пропаганди, але це не означає, що ми не повинні намагатися», - сказав Резніков. 

Здавалося б, чому в той час, коли Росія встановлює 200-метрові вежі величезної потужності на кордоні з Україною, наша країна піднімає існуючі вежі до 180 метрів, а нові будує ще нижче - 150 метрів. Відповідь досить проста: Україна просто на відміну від сусіда-агресора грає за міжнародними правилами. 

«Ну, очевидно! Якщо в прикордонних областях не встановлені вежі, що передають сигнал, це не просто так. Це ж не просто, бо Україна не подумала про це. Так просто не можна. Що буде, якщо сигнал валитиме з більшою потужністю, ніж потрібно, через кордон? В нас ще країна – найбільша за площею у Європі. А що робити країнам із меншою площею? У них що виходить взагалі немає шансів своє телебачення показувати своєму ж населенню? Ні. Є міжнародні правила», – пояснює Інформатору співробітник КРРТ. 

Крім того, Укрчастотнагляд вже стикався з проблемою, коли намагався у правовому полі вирішити питання зі збільшенням потужності передавачів у прикордонній зоні. Тоді йшлося про 14 населених пунктів. Але навіть на тлі російської агресії в України виникли складнощі з міжнародною координацією. 

Виходить, що інформаційна війна з Росією – це нескінченна трата грошей. 

 

Опитування серед жителів ВОТ Донбасу

Крім того, виграти, коли ти граєш за правилами, а супротивник - ні, досить складно. Але зупинятись і здаватися однозначно не можна. 

Також Інформатор писав, що українців з прикордонних із Білоруссю районів попросили повідомляти про незнайомців

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі  Інформатор Live . Підписатися на канал у Viber можна тут .  

 

ФОТОРЕПОРТАЖІ

Ми використовуємо файли cookie, щоб забезпечити належну роботу сайту, а вміст та реклама відповідали Вашим інтересам.