Гарантії безпеки, статус Криму, Донбасу та інше: в ОП підбили підсумки переговорів із росією

Українська сторона на переговорах із Росією у Туреччині офіційно представила свої пропозиції щодо нової системи гарантій безпеки для України. Також було порушено питання тимчасово окупованого Донбасу та Криму. 

Про це за результатами переговорів повідомив голова української делегації, голова фракції "Слуга Народу" Давид Арахамія, повідомляє Інформатор із посиланням на прес-службу Офісу Президента. 

"Ми сьогодні вийшли з офіційною пропозицією про нову систему гарантій безпеки України. Ми наполягаємо, щоб це був міжнародний договір, який підписуватимуться всіма країнами – гарантами безпеки, який буде ратифікований, щоб не повторювати помилку, яка колись була у Будапештському меморандумі. Ми хочемо, щоб це був робочий міжнародний механізм конкретних гарантій безпеки для України», – наголосив він.

Арахамія додав, що представники української делегації не підписували жодних документів – лише озвучують пропозиції України.

За його словами, у майбутньому договорі має бути норма, згідно з якою протягом трьох днів після початку війни, агресії, військової операції, будь-якої замаскованої, гібридної війни проти України країни-гаранти проводять консультації, після чого вони юридично зобов'язані надати нашій країні військову допомогу, зокрема шляхом озброєння та закриття неба.

Серед гарантів розглядаються постійні члени Ради Безпеки ООН: США, Великобританія, Франція, КНР, а також Російська Федерація, але про це треба говорити окремо. Також Україна хоче бачити серед гарантів Туреччину, Німеччину, Канаду, Італію, Польщу, Ізраїль. , запропоновано передбачити вільне приєднання до договору інших гарантів", - йдеться у повідомленні. 

За словами Арахамії, цей механізм навіть чіткіший, ніж у 5 статті Північноатлантичного договору 1949 року про створення НАТО, де немає обмежень щодо термінів консультацій.

Щодо тимчасово окупованих територій Донецької, Луганської областей та Криму, то оскільки їх статус не врегульований, міжнародні гарантії безпеки на цих територіях тимчасово не працюватимуть, зазначають у ОП. 

Також Україна пропонує передбачити у майбутньому договорі, що всі країни-гаранти не лише не заперечують вступу України до Європейського Союзу, а й мають допомагати у цьому процесі.

Член української делегації Олександр Чалий, який очолює юридичну групу переговорників, додав, що ключова вимога, яку висуває українська сторона до майбутнього договору – це чіткі, юридично зобов'язуючі гарантії безпеки України, які за своїм змістом та формою мають бути аналогічні до статті 5 договору НАТО.

"Якщо нам вдасться закріпити ці ключові положення, які для української сторони є принциповою вимогою, Україна буде в позиції фактично зафіксувати сьогоднішній статус позаблокової та без'ядерної держави постійного нейтралітету. Що історично вже зафіксовано у нашій Декларації про державний суверенітет, ухвалений 16 липня 1990 року", - сказав він.

Відповідно Україна візьме на себе зобов'язання не розміщувати на своїй території іноземні військові бази, іноземні військові контингенти, не вступати до військово-політичних союзів, а проведення військових навчань на території України буде можливим за згодою країн-гарантів.

"Але принципово важливо – ніщо у майбутньому договорі не заперечуватиме право України на вступ до Європейського Союзу. І, по-друге, країни-гаранти беруть на себе зобов'язання сприяти цьому процесу", – зазначив Чалий.

Він наголосив, що переговори з РФ триватимуть  найближчі два тижні. Паралельно Україна вже розпочала консультації з усіма країнами-гарантами, і незабаром буде можливість запросити ці країни до участі у багатосторонніх переговорах.

"До цього часу має відбутися узгодження найпринциповіших розбіжностей на найвищому політичному рівні. Тоді готуватиметься багатостороння конференція, у якій візьмуть участь вищі посадові особи країн-гарантів та буде підписано цей багатосторонній договір", – сказав Чалий.

Зі свого боку, радник голови ВП України Михайло Подоляк підкреслив, що всі пропозиції делегації України будуть узгоджуватися з українським суспільством. За його словами, реалізація рішень щодо гарантій безпеки проходитиме через всеукраїнський референдум, а після цього – ратифікація цього документу українським парламентом та парламентами країн-гарантів.

"Це ключове. Тобто ми маємо отримати підтримку суспільства для того, щоб цей договір був консолідуючим для нас", – сказав він.

Михайло Подоляк підкреслив, що окремим пунктом запропоновано зафіксувати позицію України та Росії щодо статусу Криму.

"Протягом 15 років проводити двосторонні переговори щодо статусу Криму та Севастополя окремо. Окремим пунктом ми пропонуємо російській стороні, що Україна та Росія не будуть упродовж цього часу – терміну, поки будуть йти переговори, використовувати військові чи збройні сили для того, щоб вирішити питання Криму", – заявив радник глави Офісу Президента.

За словами Михайла Подоляка, питання щодо статусу окремих районів Донецької та Луганської областей запропоновано винести в окремий пункт, який розглядатиметься у рамках переговорів президентів України та РФ.

"Усі спірні питання вже більш-менш проговорені, наші пропозиції зроблено", – сказав радник керівника Офісу глави держави.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.