Через аномальну спеку у Франції зупинено три атомні реактори на березі річок
Аномальна спека у Франції вдарила не лише по людях, а й по атомній енергетиці країни. Країна опинилась у центрі кліматичної катастрофи, і тепер її наслідки відчула ядерна галузь. 12 липня три атомні реактори повністю зупинили роботу, ще вісім перейшли у режим зниженої потужності. У 37 департаментах країни того ж дня діяв найвищий рівень метеорологічної небезпеки - "червона" тривога.
Рішення ухвалила державна енергокомпанія EDF. Причина - піковий рівень спеки, який унеможливив безпечне скидання нагрітої води з атомних станцій назад у річки. Головна мета, як пише французька газета Le Figaro, - захистити водні екосистеми від теплового забруднення.
Зупинені повністю три реактори розташовані безпосередньо на берегах річок. Це реактор №2 на АЕС "Гольфеш" на Гаронні, реактор №3 на АЕС "Б'юже" на Роні та реактор №2 на АЕС "Шу" на Мезі. Усі вони розміщені там, де температура води критично зросла через аномальне тепло.
Окрім повних зупинок, EDF знизила потужність ще восьми реакторів. Під "адаптацію потужності" потрапили реактори №1 і №2 АЕС "Сент-Альбан" в Ізері, №1 і №3 АЕС "Блає" в Жиронді, №4 і №5 АЕС "Б'юже", №1 АЕС "Шу" та №3 АЕС "Трікастен" у Дромі.
Атомна енергетика Франції критично залежить від річкової води - вона охолоджує реактори. Коли температура в річках зростає, станції фізично не можуть скидати воду, не завдаючи шкоди рибі та іншим водним організмам. Саме тому пік спеки прямо конвертується у зупинку реакторів - це не аварія, а вимушений екологічний захід.
Водночас спека збільшує споживання електроенергії: мільйони кондиціонерів і вентиляторів працюють на максимумі. Франція зіткнулась із парадоксом - найгарячіші дні одночасно підштовхують попит угору і знижують пропозицію з боку атомних станцій. Цього разу збій торкнувся одразу 11 реакторів з різних АЕС по всій країні.
"Червона" тривога у 37 департаментах означає найвищий рівень небезпеки у французькій системі метеорологічного попередження. Влада закликала населення уникати перебування на сонці, обмежити фізичні навантаження та перевіряти стан літніх людей і дітей.

Червень 2026 року став найспекотнішим за всю історію спостережень у Західній Європі та другим найтеплішим у глобальному масштабі. За даними Служби зміни клімату "Копернік" (C3S), екстремальні температури були зумовлені аномальним нагріванням поверхні світового океану, що частково пов'язано з розвитком кліматичного явища Ель-Ніньйо. Науковці Всесвітньої метеорологічної організації наголошують, що через глобальне потепління Європа наразі є континентом, який нагрівається найшвидше у світі, а хвилі спеки стають дедалі інтенсивнішими та тривалішими.
Екстремальні погодні умови охопили майже всю територію Європи, де масово фіксували історичні температурні максимуми як удень, так і вночі. У Франції та Німеччині стовпчики термометрів перетинали позначки у 41-43°C, а у Великій Британії, Нідерландах, Австрії, Польщі, Чехії та Угорщині температура сягала 37-40°C. Ситуація ускладнилася критичною посухою та низькою вологістю ґрунтів, що спровокувало масштабні лісові пожежі, які у липні продовжили вирувати у Франції та на Піренейському півдні. Навіть традиційно прохолодніші Данія та Швейцарія оновили свої багаторічні рекорди.
Медики та експерти ВООЗ застерігають, що найбільшу загрозу для здоров'я становлять не денні піки, а так звані "тропічні ночі", коли температура не опускається нижче 20–25°C. За таких умов людський організм не встигає відновлюватися під час сну, що призводить до цілодобового теплового стресу, який особливо небезпечний для літніх людей, дітей та хронічних хворих. Додатковим фактором ризику став ефект "міського теплового острова", через який щільна забудова мегаполісів додає до фактичної температури ще кілька градусів, суттєво посилюючи загрозу для життя мешканців.
Як писав Інформатор, у США через рекордну температуру скасували парад до Дня Незалежності - країна, яка раніше іронізувала над кліматичними наслідками для Європи, сама опинилась у полоні спеки.
Через аномальне тепло у половині країн Євросоюзу запровадили обмеження електроенергії - про це заявив голова Енергетичного співтовариства.