"Фонд держмайна" окупантів у Херсоні очолив полтавчанин, що спровокував заворушення в Нових Санжарах

Окупаційний "Фонд держмайна" Херсонщини очолив Сергій Чередніченко. Провокатор заворушень у Нових Санжарах 2020 року тепер буде займатися грабунком Таврії на користь окупантів. Яким же чином уродженець Полтавщини потрапив до Херсону?

Інформатор спробував у цьому розібратись.

Бізнес

Сергій Чередніченко народився у м. Лохвиця Полтавської області у 1975 році. Закінчив спочатку Лохвицьке медичне училище, а потім - Українську медичну стоматологічну академію. 

З 1998 по 2013 роки він керівник і засновник ПП "Доріс - Сервіс", яке займалося торгівлею фарбами, склом, залізними виробами. У ці роки він був співзасновником інших фірм, які займались гуртовою торгівлею та нерухомістю.

З 2005 року Сергій Чередніченко керівник і власник ПП "Екос Трейд", яке займалося оптовою торгівлею. 

У 2016 році став працювати заступником директора полтавського КП "Дезинфекція"

У 2017 році заснував і очолив громадську організацію “Центр захисту прав громадян”. Був засновником та заступником голови профспілки працівників Полтавської обласної державної інспекції з контролю лікарських засобів. Також очолює громадські організації "Відродження Полтави" і "Народна Платформа".

На перший погляд - нормальна біографія, у якій немає нічого цікавого. Але лише на перший.

Політика

У 2002-2006 роках Сергій Чередніченко був помічником-консультантом секретаря комітету Верховної ради України з питань боротьби з корупцією та організованою злочинністю Миколи Карнауха (СПУ).

У жовтні 2013 року став одним з ініціаторів створення об’єднання громадян “Відродження Полтавщини”. За нетривалий термін своєї активності члени цієї організації встигли відзначитися у скандальній ситуації, пов'язаній з поширенням сепаратистської газети «Новороссия».

У 2014 році Чередніченко балотувався до Верховної Ради (отримав підтримку 3,68% виборців).

З серпня 2015 року - ведучий телепрограми "Час Че" на телеканалі "Студія Місто". 

У жовтні 2015 був обраний депутатом Полтавської міськради від Блоку Петра Порошенка. А вже у липні 2016 вийшов з фракції та склав мандат, пояснивши це недовірою до Петра Порошенка, та тим, що всі його депутатські ініціативи гальмуються. Ситуація нестандартна, але зрозуміла. 

Але у квітні 2017 року керівник фракції «БПП «Солідарність» у Полтавській міськраді Андрій Матковський на своїй сторінці у Facebook виклав платіжний документ. Він свідчить про те, що вже екс-депутат фракції «БПП» у міській раді Сергій Чередніченко отримав від нього 100 тис. грн. Андрій Матковський так прокоментував «Полтавщині» причини та появу цієї «платіжки»:

"Депутат Чередніченко наробив багато таких заяв та справ, що мені, як голові фракції, довелося вибачатися за нього навіть перед тими людьми, яких я не дуже поважаю. В якійсь момент терпіння вичерпалося і я поставив вимогу перед Чередніченко — покинути фракцію. Він відмовився. Я тоді запропонував йому подумати. Тоді він надумав і поставив вимогу. Через дві години ми виконали його умову, і він забрав кошти — 100 тис. грн. Він називає це «компенсацією», так, я певним чином погоджуюсь із таким формулюванням. Суму він писав своєю рукою, тільки підпис «накалякав». Але я готовий за свої кошти провести експертизу оригінала платіжки, якщо він заявлятиме, що не брав цих коштів. Окрім цього я навіть оплачу послугу поліграфа, щоб Чередніченко у присутності журналістів відповів, що він вимагав і отримав ці кошти".

15 лютого 2018 року Сергій Чередніченко став головою Полтавської міської організації СПУ. Паралельно, після приходу Киви в СПУ, Херсонську обласну організацію соціалістів очолив ще один майбутній коллаборант Кирило Стремоусов. 

Усі троє брали участь у різноманітних партійних заходах, Стремоусов при цьому вважався медіаекспертом та піарником. На запрошення Чередніченка він відвідував й Полтавську міську раду

У 2019 році, коли Ілля Кива став нардепом від партії “Опозиційна платформа - За життя”, Чередніченко очолив СПУ. Сьогодні обидві партії заборонені в Україні. Сам Чередніченко того року програв вибори до Верховної Ради у лавах Соцпартії. 

Кримінал

Полтавське ЗМІ “Останній бастіон” пише про численні ДТП, скоєні Чередніченком, про його напади на лікарів і журналістів та психіатричний діагноз. Ми не знайшли підтвердження цих даних, тож не будемо їх переказувати.

У 2017 році у двір Сергія Чередніченка невідомий кинув бойову гранату. Чередніченко тоді заявив, що це помста за його антикорупційну діяльність з боку перевізника Юрія Лупаєнка. Той назвав Чередніченка «психічно хворим», який навіть має відповідну довідку.

18 травня 2018 року  в офісі Полтавського обласного партійного осередку СПУ побили журналіста Ярослава Журавля та його приятель Дмитра Демуса. Для Ярослава Журавля все закінчилось переломом щелепи зі зміщенням.

"До мене звернувся Дмитро Демус, який повідомив, що до нього прийшли люди з «команди Че» (Сергія Чередніченка), вони попередили його, щоб він більше нічого не писав в соціальній мережі «Facebook» про їх лідера. Я погодився, що таких погроз не повинно бути. Ми зайшли до офісу СПУ. Я сидів на стільці. Минуло кілька хвилин, Сергій Чередніченко тільки сказав, що він мене поважає, як збоку на мене полетіли удари, я впав на підлогу. Після цього мене били вже поза офісом", - описав ситуацію Ярослав Журавель. 

Голова обласної організації СПУ Сергій Чередніченко попросив не вплутувати сюди політику і назвав те, що відбулось “хлопчачими розбірками”. Ілля Кива теж прокоментував цей інцидент.

Поліція Полтави, за фактом нанесення тілесних ушкоджень журналісту Ярославу Журавлю, відкрила кримінальне провадження за частиною 2 статті 345-1 Кримінального кодексу України (Погроза або насильство щодо журналіста). Санкція статті передбачає обмеження волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк. На процесі Чередніченко виступав у ролі свідка та як міг уникав появи в суді, мотивуючи це то гіпертонічним кризом, то необхідністю допомагати Зеленському в проведенні його передвиборчої президентської кампанії.

Але далі доля перестала бути такою поблажливою до нашого героя. В приміщенні Полтавської міської ради Чередніченко підкараулив заступника міського голови Ляміна біля його приймальні. Пізніше заступника мера зі струсом мозку забрала до лікарні швидка. За це Октябрський райсуд призначив Сергію Чередніченку покарання у вигляді 3 років позбавлення волі. У травні 2020 року, через кілька днів після вироку, Чередніченка внесли у базу розшуку МВС. На той момент, за неофіційною інформацією полтавських ЗМІ, Чередніченко мешкав на окупованій території АР Крим.

Нові Санжари

У лютому 2020 року, на початку пандемії коронавірусу, у селі Нові Санжари на Полтавщині розпочались масові заворушення через те, що у санаторій на території селища, поселили на карантин українців, яких евакуювали з Уханя, міста, в якому пандемія розпочалась.

Паніка розпочалась з посту у Facebook Сергія Чередниченка.

Полтавець Ігор Гавриленко встановив хронологію тих подій: 

"19 лютого, 10:00, Сергій Чередніченко пише пост про санаторій у Нових Санжарах.

19 лютого, 21:14, цю інформацію поширює сайт RegionNews

Тоді ж у Нових Санжарах місцеві жителі почали збиратися біля медичного центру Нацполіції «Нові Санжари».

При цьому Олег Синєгубов, голова Полтавської ОДА, дізнався, що українців з Китаю розмістять у Санжарах, тільки сьогодні, 20 лютого, вранці – о 7-й годині"

Окупація

Перед повномасштабним вторгненням росії Сергій Череднеченко та його донька Анастасія видалили свої сторінки у соцмережах.

У липні 2022 року перший заступник голови Херсонської обласної ради Юрій Соболевський опублікував список з 63 людей, які підозрюються у колабораціонізмі і держзраді на Херсонщині. Він повідомив, що отримав цей список в СБУ, але попередив, що людей у ньому потрібно ще перевірити. Цей список має й телефонні номери членів окупаційної адміністрації. Номер Сергія Чередніченка прив’язаний до акаунта @Kamrade_khe у Telegram. Журналісти сайта “Полтавщина” зв’язались з ним. Чередниченко у режимі відеозв’язку пообіцяв «дуже швидко повернутися у рідне місто та в першу чергу завітати до місцевого СБУ». А поки що він виконує брудну, яка полягає у грабуванні Херсонщини на користь окупантів.

Ольга Палій