Естонія та Латвія вимагають від ЄС утриматися від переговорів з Росією
Прем'єри балтійських країн на конференції у Гданську закликали Європу нарощувати оборону, а не шукати компроміс із Кремлем
Прем'єр-міністри Естонії та Латвії виступили проти будь-яких мирних переговорів із Росією і закликали Європу зосередитися на зміцненні власної обороноздатності. На думку балтійських лідерів, лише сильна та добре озброєна Європа здатна стримати агресію Москви. Ці заяви пролунали на тлі активних дискусій у ЄС щодо можливого заморожування фронту.
Обидва прем'єри висловились під час Конференції з відновлення України у польському Гданську, яка відбулася 25-26 червня. Крістен Міхал назвав війну Росії проти України переломним моментом для Євросоюзу, який змусив його переосмислити підхід до власної безпеки.
"Якщо через двадцять років ми озирнемося назад, то побачимо, що саме зараз оборонне співробітництво в ЄС вийшло на новий рівень. Європа була проєктом миру без зброї. Тепер вона буде проєктом миру, але зі зброєю", – заявив Крістен Міхал, прем'єр-міністр Естонії.
Міхал наголосив, що йдеться не лише про збільшення військових витрат. На його переконання, Європа мусить здобути спроможність самостійно реагувати на безпекові загрози - як усередині континенту, так і за його межами. Це, за його словами, зробить ЄС впливовішим гравцем у світі. Міхал також зазначив, що Європа дедалі привабливіша для партнерів завдяки передбачуваності та відкритим ринкам.
Прем'єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс висловився ще категоричніше. Своє ставлення до переговорів із Кремлем він сформулював коротко: "Я не вірю в мирні угоди. Принаймні не зараз."
Кулбергс пояснив, що головне завдання Європи - гарантувати відсутність "слабкої ланки" на східному фланзі НАТО. На його переконання, лише єдність і готовність до оборони здатні стримати Росію від нових авантюр.
"Ми повинні мати єдиний підхід - тоді ні в кого не виникатиме дивних ідей. Саме тому нам потрібні правильні союзники. Спершу ми маємо повірити у власні сили. Ми повинні демонструвати силу", – зазначив латвійський прем'єр.
Латвійський прем'єр також підтвердив, що в разі прямої загрози з боку Росії НАТО та Сполучені Штати виконають свої зобов'язання. Він нагадав, що Латвія збільшила оборонні витрати до 5% ВВП - виконавши нову ціль Альянсу раніше за більшість партнерів.
Позиції розійшлися по лінії "схід - захід"
Заяви балтійських лідерів пролунали саме тоді, коли в Європі тривають дискусії щодо мирного врегулювання. Канцлер Мерц на тій самій конференції у Гданську виступив за переговори про заморожування лінії фронту та припинення бойових дій. Цю позицію Естонія і Латвія відхиляють.
Розкол між балтійськими лідерами та частиною великих держав ЄС відображає глибшу суперечність: що важливіше - якнайшвидше зупинити активні бойові дії чи не дозволити Росії закріпити свої завоювання? Для країн, що мають спільний кордон з Росією або Білоруссю, відповідь очевидна. Жодних поступок без реальних гарантій безпеки.
Між тим Росія послідовно відкидає будь-які компроміси. Кремль заявляє про небажання заморожувати лінію фронту - і цим демонструє готовність до ескалації. Це підтверджує логіку балтійських лідерів: переговори в умовах, коли агресор не йде на поступки, означають лише виграш часу для Москви.
Загроза зі Сходу залишилася реальною
Єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс допустив, що нова фаза російської агресії проти країн ЄС можлива протягом найближчих кількох років. Генсек НАТО Марк Рютте наголосив, що Росія може бути готова до прямої атаки на держави Альянсу вже за п'ять років. Саме ця перспектива визначає жорстку позицію Таллінна і Риги.
Імовірно, Путін має спокусу напасти на невеликі країни східного флангу НАТО - адже це може призвести до колапсу ЄС та Альянсу. Саме тому балтійські лідери наполягають: розкол у ЄС щодо переговорів з Путіним є не лише дипломатичною дискусією, а питанням регіональної безпеки. Без єдності будь-який діалог з Москвою обернеться поразкою для Заходу.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
