Макрон і Мерц виступили проти всього Євросоюзу через переговори з Путіним - Politico
Президент Франції та канцлер Німеччини виступили проти контактів голови Євроради з Кремлем і зіткнулися з більшістю лідерів Євросоюзу
На саміті ЄС у Брюсселі 18 червня стався несподіваний розкол між лідерами блоку через питання контактів із Кремлем. Франція та Німеччина відкрито кинули виклик голові Європейської ради, виступивши проти контактів з Кремлем. Цікаво, що більшість держав-членів стала не на їхній бік.
Про це пише видання Politico. Зазначається, що президент Франції Еммануель Макрон і канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступили різко проти спроби голови Євроради Антоніу Кошти налагодити контакти з Кремлем.
Керівник апарату Кошти Педро Лурті двічі виходив на зв'язок з офіційними особами в Москві впродовж останніх кількох тижнів. Саме ці контакти стали тригером конфлікту на саміті. Позиція Макрона та Мерца зводиться до того, що наразі не час вести перемовини з Путіним - а якщо такий момент настане, то керівну роль мають взяти Франція, Німеччина та Велика Британія, а не інституції ЄС.
"Питання набуло ще більшої актуальності після того, як президент США Дональд Трамп уклав мирну угоду з Іраном і на саміті G7 у Франції на початку цього тижня дав зрозуміти, що його увага знову звертається до України", - нагадало видання.
Суперечка висвітлила глибше питання - хто має говорити від імені Європи. Позиція Макрона і Мерца фактично ставить під сумнів мандат Кошти як загальноєвропейського дипломата. Їх підтримали деякі з найбільш антиросійськи налаштованих держав, а також Данія та Нідерланди.
"Гадаю, [французький] президент розставив усі крапки над "і" та надав подіям правильний порядок", - пояснив виданню представник французького уряду.
Проте більшість країн блоку обрала інший бік. Такий розкол між найбільшими державами ЄС та рештою учасників - рідкісна, але надзвичайно небезпечна ситуація для єдності блоку, що може ускладнити будь-яку майбутню спільну позицію щодо Росії.
"Перше питання полягає в тому, чи хоче Путін вести переговори. До того часу… ніхто, крім Кошти, не може представляти Європейський Союз. Якщо він виявить готовність до переговорів, то, на мою думку, нам доведеться знову вирішувати, як нам діяти далі", - сказав прем'єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер.
Контакти ЄС з Кремлем
Нагадаємо, нещодавно стало відомо, що голова Євроради Антоніу Кошта намагався встановити з Кремлем неофіційний канал зв'язку щодо завершення війни в Україні. Його головний радник провів два закриті телефонні дзвінки з чиновником із найближчого оточення російського диктатора Володимира Путіна, однак ті не дали жодного практичного результату. Ця дипломатична спроба відбулася на тлі ширших зусиль Заходу змусити Кремль сісти за стіл переговорів.
Але ще до цього Великобританія, Франція та Німеччина спільно з Києвом розробляли план залучення Росії до мирного процесу - адже американські ініціативи зайшли в глухий кут, а на фронті зберігається позиційний тупик. Якщо діалог розпочнеться найближчим часом, союзники розраховують завершити війну до зими 2026-2027. Це дозволить не допустити нових масованих ударів по українській енергетиці та мирному населенню.
Деякі країни Євросоюзу пропонують призначити спеціального посланця для ведення прямих переговорів із Москвою. Серед потенційних кандидатів називають самого Кошту, президента Фінляндії Александра Стубба, колишнього голову ЄЦБ Маріо Драгі та колишнього голову Єврокомісії Жан-Клода Юнкера.
Паралельно дипломатичну роботу веде й Вашингтон. Президент США Дональд Трамп зажадав від Росії мирної угоди та оголосив про двосторонню зустріч із президентом Володимиром Зеленським на полях саміту G7. США після завершення переговорів щодо Ірану хочуть зосередитися на врегулюванні конфлікту в Україні і чинять тиск на обидві сторони, щоб ті сіли за стіл переговорів.
Слідкуйте за нами у Telegram
