Дрони створили нову реальність на фронті - 40 км території стали "зоною смерті"
Німецьке видання пояснило, як безпілотники змінили хід бойових дій і чому танки зникають з поля бою
На п'ятий рік повномасштабної війни Росії проти України дрони остаточно змінили правила бою: смуга фронту, де майже нічого не рухається, у деяких місцях сягає 40 кілометрів завширшки і щомісяця розширюється. Танки та бронетранспортери на українському фронті майже зникли, адже дешевий безпілотник здатен знищити багатомільйонну бойову машину.
Як пише німецьке видання Die Zeit, на кожен квадратний кілометр фронту зараз припадає щонайменше десять дронів, тому збирати армію для великого наступу й розміщувати її поблизу лінії зіткнення більше немає сенсу. Все підпорядковується безпілотникам, які за лічені хвилини атакують будь-що, що рухається, і вже давно скидають навіть міни.
Видання наголошує, що великі дрони дедалі глибше проникають на територію ворога. У глибині Росії українські безпілотники систематично знищують нафтопереробні заводи, трубопроводи й склади, створюючи величезні черги на заправках та проблеми з постачанням у армії РФ.
Україна має намір ще більше посилити цей тиск. Минулого тижня президент Володимир Зеленський оголосив про 40-денну наступальну кампанію із застосуванням зброї середньої та великої дальності, мета якої - змусити Росію припинити війну.
"Теоретично ми могли б виконувати цю роботу й із Києва", - зазначив український пілот важкого бомбардувальника.
За даними видання, на дроні пілота встановлено термінал Starlink, а супутниковий інтернет з'єднує літальний апарат із людьми за робочими столами. Тож пілотам більше не потрібно перебувати в безпосередній близькості від фронту - все більше українських підрозділів діють на відстані, зокрема й для того, щоб захистити життя солдатів.
Дрони отримали штучний інтелект для самостійного пошуку цілей
Безпілотники стають дедалі більш самостійними. Завдяки штучному інтелекту вони можуть розпізнавати броньовані машини або позиції та пропонувати їх як цілі. Деякі дрони фіксують ціль одним натисканням кнопки пілота, після чого самостійно долають останні метри до ворожих гармат, командних пунктів і рухомих цілей - а пілот лише стежить за польотом через відеоокуляри.
Наступний етап еволюції - безпілотники повністю на базі штучного інтелекту, здатні фіксувати цілі та влучати в них навіть тоді, коли пілот втрачає зображення. Батальйон безпілотних систем "Сапсан" уже використовує американський дрон "Хорнет", в якому штучний інтелект самостійно пропонує цілі та вражає їх, попри рухомі перешкоди.
"Блискавка - це сокира, а "Хорнет" - скальпель", - сказав командир батальйону Михайло Трач.
Бійці батальйону застосовують "Блискавки" проти стаціонарних цілей, а "Хорнети" - проти рухомих, як-от вантажівки. Наразі армія Росії не може захиститися від такого поєднання. Своєю чергою на Мюнхенській конференції з безпеки колишній керівник Google, мільярдер Ерік Шмідт заявив, що вже зараз танк на фронті - це не найкраще рішення. Він додав, що держава, витрачаючи великі кошти на традиційну військову техніку, повинна вкладати 10% цієї суми в безпілотні системи й порівнювати результати.
"Озброєні системи з екіпажем і надалі існуватимуть, але їхня кількість зменшуватиметься. Вже за два-три роки про перемогу чи поразку вирішуватимуть алгоритми, а не кількість солдатів", - підсумував Шмідт.
Українська ППО протистояла модернізованим ударним дронам
Раніше ми повідомляли, що в Україні створили перший серійний детектор, який розпізнає сигнатури російських дронів. Цей винахід має допомогти українським силам швидше виявляти ворожі безпілотники ще на підльоті.
Також ми писали, що Росія модернізує ударні дрони "Герань", щоб ускладнити роботу української ППО, - про це повідомило ГУР. Обидві новини показують, що технологічне протистояння дронів триває з обох боків фронту й визначає подальший перебіг бойових дій.
Слідкуйте за нами у Telegram
