КМІС зафіксував падіння балансу довіри президенту до +15% на тлі протестів і резонансних призначень
Рівень довіри українців до Володимира Зеленського знизився до 55%, тоді як не довіряють йому вже 40% опитаних - баланс довіри-недовіри становить +15%. Опитування провели у період з 20 липня по 3 серпня, тобто вже після резонансних кадрових рішень президента і хвилі протестів у суспільстві. Для порівняння востаннє таке саме питання ставили у травні, коли довіряли 61%, а не довіряли - 34%, баланс тоді сягав +27%. Соціологи наголошують, що коректніше порівнювати нинішні дані з квітневими, коли довіряли 58%, а не довіряли 36%.
Результати оприлюднив 5 серпня Київський міжнародний інститут соціології. Соціологи традиційно ставили моніторингове запитання "Наскільки Ви довіряєте чи не довіряєте Володимиру Зеленському?", свідомо не нагадуючи респондентам про його посаду президента, і цього разу не запитували про довіру до інших публічних осіб.
Більш коректним є порівняння із квітнем, коли питання ставили в такому ж формулюванні, як і зараз. У квітні 58% довіряли і 36% не довіряли, баланс становив +22%. Тобто порівняно із квітнем також фіксується зниження довіри до Зеленського. Проте наразі не спостерігається саме обвалу довіри через резонансні кадрові рішення, чого могли очікувати деякі політики, експерти та оглядачі.
Соціологи також пояснюють, чому травневі дані менш придатні для порівняння. У травні також ставили запитання про довіру й іншим публічним особам, крім Зеленського. За спостереженнями дослідників, це може створювати контекст, коли Зеленський сприймається трохи краще. Крім того, тоді в анкеті додатково нагадували, що йдеться про президента, що могло активувати сприйняття його як уособлення інституції в умовах війни.
Дослідники визнають, що реальний вплив кадрових рішень і протестів на довіру могли частково недооцінити. Наприклад, у червні-першій половині липня могло бути деяке зростання довіри на тлі ударів по російській логістиці. Також, за спостереженнями соціологів, падіння довіри могло частково компенсуватися тим, що Зеленський частково задовольнив вимоги протестуючих, а також успішними зустрічами з Трампом, тоді як скептичні заяви американського президента щодо результатів цих зустрічей пролунали вже наприкінці польового етапу дослідження.
Соціологи звертають увагу і на структуру довіри та недовіри. Серед тих, хто довіряє Зеленському, лише частина висловлює повну підтримку, решта - "скоріше" довіряють. Аналогічний поділ спостерігається і серед тих, хто не довіряє президенту - частина не довіряє повністю, а частина скоріше не довіряє, що свідчить про неоднорідність обох таборів громадської думки.

Упродовж 20 липня-3 серпня 2026 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки, куди за власною ініціативою додав запитання про довіру до Зеленського і про національні вибори. Методом телефонних інтерв'ю (computer-assisted telephone interviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів у всіх регіонах України було опитано 974 респонденти. Опитування проводилося з дорослими громадянами України, які на момент опитування проживали на території, контрольованій Урядом України.
До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України, водночас частина респондентів - це ВПО, які переїхали з окупованих територій, а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року. Статистична похибка такої вибірки не перевищувала 4,1% для показників, близьких до 50%. За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення, проте загалом отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.
Раніше Інформатор повідомляв, що більше половини поляків виступають проти вступу України до ЄС - за результатами опитування 52% респондентів заявили, що не підтримують такий крок. Також ми писали, що довіра до Путіна впала до найнижчих показників з початку війни за даними іншого соціологічного дослідження.