До 4 грудня бізнесу потрібно підготувати безпечний простір: що мають зробити роботодавці за вимогою Кабміну
Бізнес не зобов’язаний будувати окреме бомбосховище, але повинен подбати про укриття або належно облаштований безпечний простір відповідно до вимог постанови. Просто обрати кімнату без вікон і назвати її безпечною недостатньо
Із 4 грудня 2026 року завершується тримісячний перехідний період, протягом якого підприємства без укриття могли продовжувати роботу під час жовтого рівня повітряної загрози за погодженням із трудовим колективом. Відповідні правила встановлені постановою Кабінету Міністрів України № 1092 від 4 вересня 2026 року з урахуванням змін, внесених постановою № 1128. Про це Інформатору розпвіла адвокатка та керівниця юридичної компанії «Prima Leader Group» Діна Дрижакова.
Що саме зміниться після 4 грудня?
Правила стосуються роботи підприємств під час жовтого рівня загрози — дронової небезпеки. Якщо в приміщенні є захисна споруда, тимчасове чи постійне укриття, споруда подвійного призначення або належно визначений безпечний простір, підприємство може продовжувати роботу в звичайному режимі.
Якщо жодного такого простору немає, після завершення перехідного періоду роботодавець не зможе й надалі посилатися лише на згоду працівників як на достатню підставу для роботи в попередньому режимі. Потрібно буде виконати встановлені вимоги щодо безпеки.
Водночас ці правила не означають, що під час будь-якої повітряної тривоги заклад може безумовно продовжувати роботу. Жовтий рівень — це окрема категорія загрози, а для червоного рівня діють інші умови реагування.
Чи достатньо облаштувати кімнату без вікон?
"Ні. Постанова № 1128 визначає безпечний простір як найбільш захищену зону в будівлі, яку облаштовують з урахуванням конструктивних особливостей приміщення та розрахунків щодо захисту від небезпечних чинників вибуху. Тому власнику кав’ярні, магазину або офісу не варто самостійно визначати, що певна кімната відповідає вимогам, лише тому, що вона розташована всередині будівлі й не має вікон", - каже Діна Дрижакова.
Потрібно з’ясувати, чи відповідає приміщення критеріям безпечного простору, а за потреби залучити фахівців, які можуть оцінити конструктивні особливості будівлі та необхідні заходи захисту. Вимоги до розрахунків і відповідний показник надлишкового тиску вибуху визначаються в порядку, передбаченому урядовою постановою.
Що робити бізнесу вже зараз?
- Перевірити приміщення та документи. Якщо бізнес орендує приміщення, потрібно з’ясувати у власника або балансоутримувача, чи є в будівлі укриття, споруда подвійного призначення або визначений безпечний простір. Зафіксуйте домовленості письмово.
- Визначити конкретне рішення. Якщо відповідного простору немає, оцініть можливість облаштування безпечної зони в будівлі або організації доступу до належного укриття. Рішення має відповідати вимогам, а не бути лише формальним.
- Затвердити порядок дій працівників. Потрібно визначити, хто відповідає за оповіщення, куди мають переміщатися працівники, як інформувати відвідувачів і що робити в разі оголошення відповідного рівня загрози. Персонал слід ознайомити з цим алгоритмом.
- Поінформувати відвідувачів. Постанова передбачає розміщення на вході або зовнішній стіні таблички розміром 100 × 60 см із відповідним написом: «Об’єкт забезпечений укриттям», «Об’єкт забезпечений безпечним простором» або «Об’єкт не забезпечений укриттям». Також необхідно забезпечити доведення сигналу повітряної тривоги до працівників і відвідувачів.
- Не відкладати підготовку до останніх днів. Якщо приміщення орендоване, облаштування може залежати від згоди власника, технічних можливостей будівлі та доступності фахівців. Тому варто вже зараз визначити відповідальних, узгодити дії з орендодавцем і зберігати документи, що підтверджують виконані заходи.
Хто відповідатиме, якщо вимоги не виконані?
Перш за все роботодавець має забезпечити належну організацію безпеки працівників, а суб’єкт господарювання та балансоутримувач — виконувати покладені на них обов’язки щодо оповіщення й інформування про укриття або безпечний простір.
Якщо приміщення орендоване, сам факт оренди не звільняє бізнес від усіх обов’язків щодо безпеки персоналу й відвідувачів. Водночас розподіл конкретних обов’язків між орендодавцем, балансоутримувачем і орендарем залежить від правового статусу приміщення, договору та того, які саме дії кожен із них зобов’язаний виконувати за законом.
Якщо через невиконання вимог виникне шкода життю чи здоров’ю людей, правові наслідки визначатимуться з урахуванням конкретних обставин, причинного зв’язку та наявності вини. Саме тому бізнесу важливо не лише фактично облаштувати безпечний простір, а й документально підтвердити виконання необхідних заходів.
Читайте нас у Facebook
