День Росії має минути - чому удар Орєшніком логічно очікувати після російського свята
Кремль загрожує ударом Орєшніка з бойовою частиною, але статистика свідчить, що армія РФ не атакує у власні свята - лише після них
12 червня Росія відзначала День Росії - і масованого удару, якого побоювалися кілька днів, так і не сталося. Це не збіг: загроза пуску Орєшніка нависала над Україною ще з 10 червня, проте Кремль зволікав. Статистика ударів за роки повномасштабної війни підтверджує певну закономірність: Росія уникає атак у дні власних свят. Зате потім - б'є.
Логіка проста. Підготовчі дії на полігоні "Капустин Яр" тривають вже кілька днів - сигнали про можливий пуск Орєшніка залишаються актуальними. Ймовірна причина паузи якраз може бути через свято росян, бо удар спровокує відповідь, і торжество перетвориться на катастрофу.
Тому Кремль не ризикує. День після свята - інша справа. Росія найбільше атакувала під Новий рік - під час православного Різдва 25 грудня (бо РФ досі святкує Різдво 7 січня - ред.) і в ніч на Новий рік - і щоразу йшлося про дні, що формально вже завершилися або ще не почалися як "їхнє" свято.
Окремо варто розібратися, чим саме загрожує Орєшнік. Бо ракета несе до 16 бойових блоків, які розкидаються по площі - прицільного ураження конкретного об'єкта від неї чекати не варто. Але досі Орєшнік бив без систем наведення бойових блоків, хоча останнім часом Путін публічно погрожував ударом по Києву, посилаючись на атаки на Москву. Мовляв, бойового застосування Орєшніка не було, а на всіх трьох задокументованих випадках застосування "Орєшника" проти України ракета була споряджена інертними боєголовками - тобто фактично металевими блоками, які завдають шкоди виключно кінетичним ударом.
Але саме ця непрецизійність вимірювання робить зброю небезпечною в іншому сенсі. Вона призначена сіяти паніку, а не знищувати конкретну ціль.
"Якщо "Орєшнік" уже летить - українці можуть дізнатися про це "занадто пізно": наявні радари бачать ракету лише наприкінці польоту", - наголошує аналітик центру безпеки Антон Земляний.
Головне питання наразі - чи є у Росії Орєшнік з неядерною бойовою частиною у робочому стані. Іван Киричевський, військовослужбовець 413-го полку СБС "Рейд", експерт з озброєнь Defense Express якраз нещодавно писав про цю технологічну ваду Орєшніка.
"Отак і живемо - у нас нема чим збивати російське "вундерваффе", яке через свої технологічні проблеми поки не може взагалі працювати так, як це передбачено для балістичних ракет середньої дальності", - зазначав він, акцентуючи увагу на тому, що Орєшнік досі не розводить 36 окремих роздільних частин, а швиряє усе в одну точку.
Нагадаємо, що перший удар по Дніпру у листопаді 2024-го завдали ракетою без бойової частини взагалі - тобто то був, по суті, випробувальний пуск. Як заявляв військовий оглядач Олександр Коваленко:
"Орєшнік - радше інструмент психологічного тиску, ніж принципово нова зброя. Реальна руйнівна сила ракети поступається Х-22 та Х-32".
Натомість є кілька речей, які змушують поставитися до ситуації серйозно. По-перше, на "Капустиному Яру" справді фіксують підготовчі дії. По-друге, Росія вже вчетверте за рахунком може застосувати цю ракету - після ударів по Дніпру, Львівщині та Білій Церкві. По-третє, навіть якщо ракета знову "не долетить" - обламки від розпаду небезпечні самі по собі. І нарешті, четверте і п'яте - про загрозу попереджають Повітряні сили України і президент Володимир Зеленський. Він заявив, що "у найближчі дні варто особливо уважно реагувати на сигнали повітряної тривоги".
"Ми розуміємо, з ким маємо справу і на що розраховують в Росії. Замість миру вони обирають ракети, жодних інших карт в них немає. Ми маємо розраховувати на свою силу, свою уважність. Обов'язково бережіть життя", - наголосив Зеленський.
Станом на 12 червня 14:28 моніторингові канали писали, що "уся інформація про загрози вночі та "Орєшнікі" буде ближче до вечора.
"Збираємо інформацію та аналізуємо її. Дякуємо за очікування".
Чому балістична зброя залишається більше блефом, ніж загрозою
Технічні проблеми з Орєшніком - публічний секрет. Під час другого запуску ракета вибухнула на висоті 2 км - і це красномовно свідчить про серйозні конструктивні вади. Ракета не запущена у серійне виробництво, і наразі Росія має лише кілька таких одиниць - це більше пропаганда, ніж реальна зброя. Загальний висновок: Путін витрачає дорогоцінний ресурс заради телевізійної картинки, а не стратегічного ефекту.
Не менш показова й мотивація застосування. Єдиний підтверджений удар по Україні був пов'язаний передовсім з бажанням натиснути як на Київ, так і на його західних партнерів. Риторика про цю ракету - радше психологічна операція для внутрішнього споживання в Росії, аби підняти бойовий дух. Саме тому кожна нова погроза - це насамперед інформаційна операція - їй не варто дозволяти паралізувати ваше звичайне життя. Проте тривоги ігнорувати теж не варто, бо де саме впаде ракета з ненадійними характеристиками - невідомо.
Попередні пуски по Україні - що відбулося раніше
Росія вперше використала гіперзвукову балістичну ракету середньої дальності "Орєшнік" у масованому нічному ударі по Дніпрі. Ця зброя здатна нести ядерний заряд і рухається зі швидкістю близько 13 000 км/год - у 10 разів більше за швидкість звуку. В епіцентрі однієї з наступних атак опинилися Київська область, зокрема Біла Церква, по якій армія РФ запустила ракету. Це стало третім підтвердженим використанням цієї зброї проти України - вдруге Росія вдаряла ще по Львівщині.
Напередодні переговорів у Стамбулі російська пропаганда вже витягувала з кишені лякалку про новий удар. Останнім часом прокремлівські ЗМІ лякають можливістю нової атаки цією зброєю, тоді як у ГУР МО заспокоюють: якщо така загроза й буде - Київ знатиме про неї заздалегідь. Детальніший аналіз про те, скільки разів Росія вдаряла Орєшніком і чого це реально варте - читайте в матеріалі Інформатора. Про загрозу нового балістичного удару з Капустиного Яру Інформатор попереджав напередодні.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
