День D у Нормандії: лідери Заходу зустрічаються напередодні ухвалення ключових рішень щодо України

На 80 річницю висадки союзників у Нормандії французький президент Еммануель Макрон організовує зустріч світових лідерів, на якій одним із головних питань буде підтримка Києва в боротьбі проти російської агресії. Захід досі не визначився з ключовими питаннями щодо надання дозволу використовувати далекобійну зброю по території РФ та відправки в Україну військових інструкторів країн-союзників по НАТО. Невідомо, яку саме підтримку можна буде очікувати за результатами неформального саміту на День D, але демократичні країни неухильно, хоч і поволі, рухаються у вектор збільшення допомоги.

«Нормандський саміт»

За ініціативи французького президента Емануеля Макрона 6 червня має відбутися вельми емблематична подія: урочистості з нагоди 80 річниці «Дня D» — висадки союзників, яка поклала початок звільненню Франції від окупації нацистською Німеччиною. На заходах мають бути майже всі європейські лідери, приїде також президент Сполучених Штатів Джо Байден. Чекають і на Українську делегацію на чолі з президентом Володимиром Зеленським.

«У мене буде можливість, коли президент Зеленський приїде до Франції на День D наступного тижня, прийняти його й у цей час дуже конкретно поговорити, щоб оголосити, що ще ми збираємося зробити для підтримки України», — передає слова Макрона France Bleu.

Ця зустріч відбувається на тлі лютих дискусій у колах західних політиків та експертів щодо того, давати можливість ЗСУ бити західною зброєю по території РФ чи й далі «тримати їм руки за спиною». Не менш палкими є суперечки щодо ідеї Макрона надіслати війська союзників НАТО в Україну, зокрема в ролі інструкторів, хоч Париж, схоже, давно все вирішив.

У муніципалітеті Сен-Лоран-сюр-Мер, де розташований знаменитий пляж Омаха, очікують на майже 2 мільйони відвідувачів. І де, як не в такому символічному місці, у якому за волю Франції та Європи поклали свої життя тисячі громадян Британії, Канади та США, оголосити про цей історичний крок? На тлі тріумфальних та героїчних декорацій, критика Макрона з боку французьких «друзів Путіна» та просто боягузів виглядатиме катастрофічно ницо, як плювок в обличчя величі Франції. Однак рішучі кроки підтримують далеко не всі союзники України.

Стратегічна невизначеність, як вона є

Зустріч у Нормандії дійсно буде ідеальним місцем для дискусій «на ногах» із представниками західних еліт. Але оскільки це будуть неофіційні перемовини, зовсім не обов’язково за її результатами оголосять про якісь конкретні домовленості, каже аналітик, політтехнолог, а в минулому заступник керівника пресслужби Президента України Олександр Кочетков. Франція вже заявила, що надає дозвіл на використання зброї власного виробництва, ймовірно, Макрон про це ще раз оголосить, а от щодо інструкторів, то про це, швидше всього, стане відомо постфактум.

«Навіщо повідомляти, коли вони прибудуть, у які безпосередньо регіони? Річ у тім, що ворог не повинен знати, де вони можуть бути, але, якщо він там вдарить по якомусь навчальному центру, а там опиняться вояки НАТО, то натівські країни матимуть привід і можливість зреагувати доволі жорстко», — каже експерт про рішення в дусі «стратегічної невизначеності».

Пан Олександр зазначає, що хоч Макрон і став головним «яструбом» Європи, але Німеччина та США залишаються «гаманцями». Тому по-справжньому потужною може бути підтримка Заходу, лише якщо задіяні ці дві країни. І, нажаль, нема чітких сигналів, що щось кардинально змінюється.

The Guardian пише, що візит Емануеля Макрона в Берлін, який на такому рівні відбувся вперше за 24 роки, мав деякі позитивні для нас результати. Французькому президенту вдалося переконати канцлера Олафа Шольца надати дозвіл використовувати німецьку зброю проти пускових установок на території Росії. Але крилаті ракети Taurus, які мають найбільше значення в контексті битви за Південь та  Крим, Берлін передавати так і не хоче.

«Німеччина доєднається до більшості, як тільки опиниться останньою. Якщо (на її боці — ред.) є Штати, то вона буде щось вичікувати, вигадувати якісь дипломатичні ходи… Коли з’являться, фактично, F-16 на фронті, тут доведеться давати дозвіл, бо ракета — вона не дуже відчуває кордони. ATKMS потрібно одразу надавати координати й одразу зрозуміло це координати Росії чи окупованих територій. А коли ракета повітря-повітря летить у літак, то хто знає, перетне вона лінію кордону, чи ні», — пояснює Олександр Кочетков.

А Вашингтон, вважає експерт, наразі мислить категоріями передвиборчих перегонів і остерігається щось кардинально змінювати, щоб не спровокувати непередбачувані результати. Кандидати — Джо Байден та Дональд Трамп — мають приблизно однакову підтримку, повідомляє Forbes. Республіканець лідирує на 2%, тож будь-який прорахунок, який коштуватиме голосів, може стати для Байдена фатальним.

Перевага Заходу

Міжнародний оглядач Washington Post Девід Ігнейшес, посилаючись на власні джерела в Білому Домі, повідомляє, що на початку війни Байден мав якісь домовленості з лідером Китаю Сі Цзіньпіном. Після цього Пекін відмовився від наміру постачати росіянам летальне озброєння.

У зв’язку із цим виникає спокуса розцінювати сміливі кроки європейських «яструбів» як дії в змові з Білим домом, мовляв, США залучають до протидії інші країни, щоб формально дотримуватися угод. Проте пан Олександр вважає, що розмови, чутки про якісь угоди з Китаєм чи Росією вже не мають жодного сенсу — причини нерішучості Заходу слід шукати всередині демократичних країн.

«Всі ці домовленості, вони, по-перше, неофіційні, по-інше, давно вже дезактивовані дуже жорстоким ходом війни. Ці домовленості не працюють», — пояснює експерт.

Авторитарні країни часто вважають демократію хаосом, який заважає Заходу протистояти викликам. Іноді це дійсно так, але часто саме плюралізм думок євроатлантичної спільноти є її сильною стороною. Зрештою, якщо колись Байден і мав якісь домовленості з Пекіном чи Кремлем, нічого нікому не обіцяли Франція, Польща чи Великобританія. Та й Вашингтон відчуває тиск союзників і змушений діяти, а особливо, якщо й виборець вимагає бути рішучішим.

Згідно з останнім опитуванням Reuters/Ipsos, 36% виборців вважають, що Трамп, який останнім часом тільки те й робить, що обіцяє бомбити Росію й Китай, набагато краще розуміється на міжнародній політиці. Тож коли 23 травня Байден виступав на церемонії вручення дипломів випускникам військової академії США «Вест-Пойнт», він дещо скоригував свою початкову позицію: фразу «нога американського солдата не ступить на територію України» він замінив на «американські солдати не воюватимуть» в Україні. 

Захід, ймовірно, таки розширюватиме свою підтримку. Хотілося б лише, аби швидше, на зустрічі в Нормандії, де демократичні країни довели, що можуть протистояти агресії тоталітарних режимів

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.