Демократи хочуть встановити запобіжники проти зловживання президентською владою у США - але при Трампі довести до кінця не вдасться
Конгресмени готують закони про прозорість помилувань і захист федеральних працівників від звільнень
Демократи у Палаті представників США готують пакет законодавчих ініціатив, які мають обмежити повноваження майбутніх президентів, розраховуючи здобути контроль над палатою на проміжних виборах. Самі демократи визнають, що жодної суттєвої реформи не вдасться ухвалити, поки у Білому домі залишається Дональд Трамп, адже саме президент має право вето. Втім, партія хоче закріпити сигнал: наступні глави держави не повинні повторювати підхід Трампа до влади.
Про намір конгресменів прописати нові обмеження для президентської влади повідомляє The Hill. Видання зазначає, що ініціатива нагадує спробу демократів наприкінці першого терміну Трампа, коли партія контролювала Палату представників і критикувала розширене трактування президентських повноважень, зокрема спроби переглянути результати програних виборів 2020 року.
"Ця адміністрація оголила прогалини в нашій системі стримувань і противаг, і цілком очевидно, що влада надто сильно зміщена у бік виконавчої гілки, тож, можливо, деякі з цих норм варто закріпити законодавчо", - заявив конгресмен Сухас Субраманьям.
Конгресмен додав, що його дивує, як президент відкрито ігнорує Конгрес, тоді як відомства на кшталт Міністерства юстиції фактично перетворилися на лояльних до глави держави виконавців, тому систему стримувань потрібно "латати" новими законами.
Одним з головних напрямів реформи демократи називають прозорість президентського права на помилування. Інтерес до теми зріс після того, як Трамп видав масові помилування сотням людей, яких звинувачували у штурмі Капітолія 6 січня. Субраманьям разом з колегами по партії у вересні вже вніс законопроєкт під назвою No Pardon Paydays Act, який мав би зобов'язати адвоката з питань помилувань подавати до Конгресу огляд кримінального минулого кожного, хто отримав помилування, а також заборонити таким людям робити великі пожертви на користь президента чи його партії.
"Частина проблеми в тому, що помилування фактично продаються. У нас є лобісти, які ходять і намагаються продати право на помилування", - пояснив Субраманьям.
Другий напрямок, на якому зосереджені демократи, - обмеження права президента звільняти федеральних службовців. Масові чистки стали помітною рисою першого року повернення Трампа до влади, коли він створив Департамент ефективності уряду під керівництвом Ілона Маска для скорочення федерального апарату під гаслом боротьби з "глибинною державою". Частину звільнень оскаржили в судах, і подекуди успішно, проте тисячі федеральних працівників на той момент уже звільнилися або перейшли на роботу поза урядовими структурами. Тема особливо гостра для демократів із Вашингтона та околиць, де мешкає непропорційно багато федеральних службовців.
"Ми маємо зрозуміти, що цю систему треба суттєво підтягнути і закріпити законом те, що попередні склади Конгресу й адміністрації просто вважали само собою зрозумілим і сподівалися, що ніхто так не вчинить", - зазначив конгресмен Джеймс Волкіншоу.
Волкіншоу повідомив, що планує повторно внести законопроєкт під назвою Limit on Sweeping Executive Reorganization Act, який мав би обмежити можливості президента реорганізовувати виконавчу владу без схвалення Конгресу.
Чому ініціатива навряд чи стане законом найближчим часом
Сама партія визнає, що допоки Трамп контролює Білий дім і має право вето, жодна з цих ініціатив не отримає сили закону. Демократи порівнюють нинішній момент із "вотергейтським", коли після падіння президента Ніксона Конгрес ухвалив низку законів, що обмежили повноваження глави держави. Наразі ж метою є радше підготувати законодавчу базу на майбутнє і показати виборцям, що партія готова діяти, якщо здобуде більшість у Палаті представників.
Як влаштована політична система у США - хто за що відповідає
Політична система Сполучених Штатів Америки побудована на принципі поділу влади та системі стримувань і противаг, закріплених у Конституції США. Влада в країні розподілена між трьома рівноправними гілками: законодавчою, виконавчою та судовою.
Законодавчу владу представляє двопалатний Конгрес США, який ухвалює федеральні закони та затверджує державний бюджет. Він складається з Палати представників, куди депутати обираються на два роки відповідно до чисельності населення кожного штату, та Сенату, де кожен штат має по два представники із шестирічним терміном повноважень. Сенат також має виключне право затверджувати ключові кадрові призначення президента та ратифікувати міжнародні договори.
Виконавчу гілку влади очолює Президент США, який одночасно є главою держави, керівником уряду та верховним головнокомандувачем збройних сил. Президент відповідає за виконання законів та проведення зовнішньої політики. У керівництві державою йому допомагають Віцепрезидент, який за посадою також є головою Сенату з правом вирішального голосу, та Кабінет міністрів, що складається з очільників п'ятнадцяти виконавчих департаментів.
Судову владу в країні очолює Верховний суд США, який складається з дев'яти суддів, призначених президентом довічно за згодою Сенату. Головною функцією Верховного суду є тлумачення законів та перевірка дій інших гілок влади на відповідність Конституції. Цій установі підпорядкована розгалужена мережа федеральних апеляційних та окружних судів.
Стабільність системи забезпечується механізмом стримувань і противаг (checks and balances), який не дозволяє жодній гілці отримати абсолютний контроль. Наприклад, президент може накласти вето на ухвалений Конгресом закон, проте законодавці здатні подолати це вето двома третинами голосів. Водночас Верховний суд має право визнати будь-який закон чи указ президента неконституційним, а Конгрес володіє інструментом імпічменту для відсторонення від посади президента або суддів у разі порушення ними закону. Додатково ця структура дублюється на рівні кожного з п'ятдесяти штатів, які мають власну виконавчу, законодавчу та судову владу.
Раніше Інформатор повідомляв, що перемога демократів на виборах у США може відкрити шлях до нової допомоги Україні, навіть попри вето Трампа, яким президент міг би заблокувати такі рішення. Також ми писали, що Трамп заявив про право знову балотуватися в президенти США, хоча сам визнав, що це суперечить конституційній забороні балотуватися на третій термін.
Слідкуйте за нами у Telegram
