«Дарниця» проти ринку: як фармгігант використовує АМКУ для боротьби з іншими виробниками
Замість зниження цін до ринкового рівня, один з найбільших вітчизняних виробників ліків – компанія «Дарниця» – обрав шлях адміністративного тиску. Аналітики вбачають у зверненні до Антимонопольного комітету (АМКУ) спробу витіснити конкурентів та нав'язати аптекам завищені ціни.
Звернення «Дарниці» з приводу нібито змови аптечних мереж викликало неоднозначну реакцію експертів фармринку. Якщо формально компанія звинувачує роздріб у відмові продавати її продукцію, то суть конфлікту, кажуть експерти, полягає в принципово іншому. Споживачі самі не купують препарати «Дарниці» через їх завищену вартість порівняно з аналогами конкурентів. Фактично це неспроможність найдорожчого вітчизняного виробника генериків конкурувати ціною після скасування маркетингових договорів навесні цього року.
Власна пастка
Парадокс ситуації полягає в тому, що саме «Дарниця» була одним з ініціаторів скасування цих договорів між виробниками та аптеками. Компанія активно просувала ідею як турботу про споживачів та прозорість ринку. На практиці скасування договорів поставило всіх виробників в однакові конкурентні умови. І результат виявився несподіваним для ініціатора.
Портфель «Дарниці» на 80% складається з ліків-генериків, кожен з яких має 5-10 аналогів від інших українських виробників. І практично в кожній категорії ціни компанії виявилися найвищими.
Експерт Кирило Сазонов зазначає: «Ціни на більшість препаратів не знизилися: компанія лише зімітувала зниження на близько 20 позицій. Це при тому, що «Дарниця», за відкритими даними, виробляє близько 250 препаратів».
«Компанія підняла ціни на весь портфель, показала імітацію зниження на частині препаратів і пролобіювала заборону маркетингових платежів, економлячи мінімум 22% на кожному препараті, – пояснює Сазонов. – Зрештою ні споживачі, ні держава зниження цін не відчули. Зате від цієї афери виграла сама «Дарниця», залишили собі сотні мільйонів гривень. Щоправда, такий трюк не лишився не поміченим споживачами із за чого обсяг продажів різко впав».
Аналіз за 2022-2024 роки показує, що «Дарниця» демонструвала найвищі темпи підвищення цін серед вітчизняних виробників при повній відсутності їх зниження, послідовно підтримуючи максимальну маржинальність.
Більше того, профільні експерти вважають, що конкуренція відбувається не між виробником та аптеками, а між самими виробниками. Аптечні мережі є лише каналом дистрибуції.
Показовим є приклад фармкомпанії «Здоров'я», яка продовжує виробництво в прифронтовій зоні під постійною загрозою обстрілів, але зберігає доступні ціни для українців.
Використовуючи адміністративний ресурс через АМКУ, «Дарниця» фактично намагається обмежити цю конкуренцію та примусити аптеки закуповувати її препарати за завищеними цінами, витіснивши з полиць доступніші аналоги конкурентів.
Небезпечний прецедент
Дарниця, яка позиціонує себе як жертву «змови аптек», насправді є агресором у цій ситуації, кажуть профільні експерти. Компанія не може конкурувати цінами з іншими українськими виробниками і замість адаптації до ринкових реалій обирає шлях лобіювання через державні органи.
Іронія ситуації полягає в тому, що Антимонопольний комітет, покликаний захищати конкуренцію та інтереси споживачів, може стати інструментом для досягнення протилежних цілей. Якщо АМКУ задовольнить вимоги «Дарниці», це фактично означатиме примусове витіснення з ринку доступніших препаратів від інших виробників та додаткове зростання витрат на ліки для українців в умовах війни.
Це створить небезпечний прецедент, коли великі гравці ринку зможуть використовувати державні органи не для захисту конкуренції, а на власну користь.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
