Ціни на АЗС впали, але швидко підвелись: скільки платитимо за пальне восени
Нинішнє падіння цін не слід сприймати як ознаку економічного зміцнення. Це лише тимчасове полегшення, яке триватиме до осені
Короткочасне падіння цін на бензин і дизель не означає стабільності: восени та в 2026 році очікуються нові виклики для споживачів і трейдерів, вважає аналітик Дмитро Вишневецький.
Раптове зниження цін на пальне в Україні стало приємною новиною для водіїв, але експерти застерігають: це лише короткочасний ефект, а не ознака стабілізації ринку. Напередодні Дня Незалежності мережі автозаправних станцій запровадили святкові акції, знижуючи вартість літра бензину та дизеля іноді навіть на 5 гривень. Ініціатором стала державна компанія, а згодом інші оператори підтримали цінові знижки, прагнучи привернути увагу споживачів у період зростання попиту на поїздки та подорожі.
Ціни на пальне у мережевих АЗС України
Втім, попри позитивний ефект для водіїв, ринок лишається напруженим. Уже зараз експерти наголошують, що повернення до попередніх рівнів цін неминуче. Зниження стало маркетинговим кроком, а не економічним трендом, адже жодних фундаментальних змін у структурі ціноутворення не відбулося. Нафтотрейдери не змінили підходів до формування вартості, а короткочасні акції не здатні компенсувати накопичений тиск з боку світових ринків.
“Варто зазначити, що протягом літа вартість пального в Україні утримувалася на рівні, який перевищував об’єктивно обґрунтований на 4–5 гривень за літр. Це відбувалося на тлі зниження котирувань нафти та стабілізації валютного курсу в середині літа. Відсутність конкурентного середовища дозволила трейдерам уникати зменшення цін навіть за наявності економічних передумов. Споживачі дедалі частіше відзначають невідповідність вартості так званого преміального бензину його реальним характеристикам. Різниця у ціні між звичайним і преміальним пальним не має вагомих технічних підстав, проте українські водії змушені переплачувати. Така ситуація відображає монополізацію ринку та відсутність прозорих механізмів регулювання”, - каже Дмитро Вишневецький.
На думку аналітика, теперішнє зниження цін варто розглядати не як стабільну тенденцію, а як тимчасову маркетингову акцію. Стан ринку пального визначають значно глибші процеси, і восени Україна зіткнеться з новим етапом цінових викликів. Дмитро Вишневецький називає наступні.
Геополітичні фактори і світовий ринок нафти
Світовий ринок нафти залишається головним індикатором для формування цін на пальне в Україні. Вартість бареля марки Brent протягом року зазнавала суттєвих коливань, що безпосередньо відображалося на внутрішньому ринку. На початку серпня ціни опустилися до 68 доларів за барель, тоді як наприкінці попереднього року вони перевищували 74 долари. У квітні зниження було ще більш різким: нафта подешевшала до 65 доларів на тлі глобальних торговельних конфліктів, ініційованих президентом США Дональдом Трампом.
Нестабільність на ринку посилилася в червні, коли загострилися відносини між Ізраїлем та Іраном. Дванадцятиденне військове протистояння призвело до стрибка цін до 78 доларів за барель. Лише після завершення конфлікту котирування повернулися до 65 доларів, однак уже в липні ціни знову зросли. Ця динаміка демонструє, що геополітичні події залишаються ключовим чинником для формування вартості нафтопродуктів у світі.
“Для України, яка майже повністю залежить від імпортного пального, будь-які стрибки на світовому ринку миттєво відображаються на цінах на АЗС. Літнє подорожчання бензину та дизеля на 4–5 гривень стало прямим наслідком міжнародних тенденцій, а не внутрішньої економічної ситуації. Це доводить, що стабілізація внутрішніх цін можлива лише за умов тривалого спокою на глобальному ринку”, - каже Дмитро Вишневецький.
Зниження цін на нафту в серпні стало певним полегшенням, але експерти не бачать підстав для тривалого здешевлення. Ринок надто чутливий до нових загроз, і будь-який конфлікт або торговельне обмеження може спровокувати новий стрибок.
Україна змушена пристосовуватися до цих викликів через диверсифікацію джерел постачання та розвиток стратегічних резервів. Проте поки що внутрішні механізми ціноутворення здебільшого повторюють коливання світового ринку.
Валютний курс як головний ризик для споживачів
Другим ключовим фактором, що формує ціну на пальне, залишається курс гривні до долара США. За словами аналітиків, будь-яке послаблення національної валюти миттєво збільшує витрати трейдерів, що призводить до подорожчання бензину та дизеля.
Наприкінці року експерти прогнозують поступове зниження вартості гривні. Це означає, що вартість пального в Україні зростатиме незалежно від змін на світовому ринку. Навіть якщо ціни на нафту залишаться стабільними, імпортні витрати збільшуватимуться через валютні ризики.
Національний банк України уже переглянув прогноз інфляції у сегменті пального. Очікується, що у 2025 році ціни зростуть приблизно на 4%, а у 2026 році темпи зростання прискоряться до 8%. Це пов’язано не лише зі слабшою гривнею, але й із плановим підвищенням акцизного навантаження на імпорт.
“Таким чином, нинішнє падіння цін не слід сприймати як ознаку економічного зміцнення. Це лише тимчасове полегшення, яке триватиме до осені. Системні проблеми, пов’язані з валютним ринком та залежністю від імпорту, залишаються актуальними і потребують комплексних рішень”, - каже Дмитро Вишневецький.
Акцизна політика та податкове навантаження
З 1 січня наступного року Україна планує підвищити акциз на пальне, що неминуче призведе до збільшення кінцевої ціни для споживачів. Експерти наголошують, що підвищення акцизів є частиною гармонізації українського законодавства з європейськими нормами. Однак у короткостроковій перспективі це стане додатковим тягарем для водіїв і бізнесу.
Податкова політика відіграє ключову роль у формуванні цін. У багатьох країнах Європи значну частку кінцевої вартості пального складають саме податки та акцизи. Україна йде цим шляхом, намагаючись збалансувати бюджет і фінансувати інфраструктурні проекти. Водночас відсутність ефективних механізмів контролю за ринком створює ризик штучного завищення цін.
“Додаткове акцизне навантаження в умовах нестабільного валютного курсу стане одним із головних чинників подорожчання бензину та дизеля у 2026 році. Це підкреслює необхідність реформ у сфері енергетики та транспорту, які могли б зменшити залежність від імпорту та коливань на глобальному ринку”, - каже Дмитро Вишнивецький.
На думку аналітика, падіння цін на бензин і дизель стало короткочасним передихом для споживачів, але реальна ситуація на ринку залишається складною. Україна глибоко інтегрована у світову економіку, а вартість пального визначають насамперед міжнародні котирування нафти, курс гривні та податкова політика.
Економічні та геополітичні виклики роблять ринок надзвичайно вразливим до коливань. Будь-які політичні конфлікти чи економічні санкції миттєво впливають на ціни в Україні. Підвищення акцизів з наступного року лише посилить ціновий тиск, змушуючи споживачів переглядати витрати.
У перспективі держава має зосередитися на створенні стратегічних резервів пального, диверсифікації постачань та розвитку альтернативних джерел енергії. Лише комплексні рішення дозволять уникнути різких стрибків цін та забезпечити енергетичну безпеку.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
