Чому ідея про евакуацію Києва від команди Кличка нереальна у виконанні. Думка експерта

Масові ракетні удари по інфраструктурі України для деяких стали сюрпризом. Перш за все – для управлінців. Тому заклики перезимувати в Європі та майже фантастична ідея в один момент евакуювати три мільйони жителів Києва залишилося єдиним, що вони змогли запропонувати. Чому Київ і вся країна не були готова до блекауту і чи зможуть його витримати?

Головна причина проблеми – відсутність системи цивільної оборони

Українці часто у своїх стрічках в соціальних мережах повторюють фразу Черчилля про те, що евакуацією війну не виграти. Прихильники цього вислову частково праві. Тому що такі масштабні заходи, як евакуація, плануються і готуються заздалегідь, ще у мирні часи. І не місцевою владою, а на рівні державних структур. Спеціаліст з цивільного оборони Костянтин Гринчак переконаний, що головною причиною того, що влада не була готова до блекауту та до інших інфраструктурних катастроф, є відсутність в країні саме системи цивільної оборони. 

«Цивільний захист – це в мирний час ліквідація ситуацій техногенного характеру. Для цього в нас є Кодекс цивільного захисту. А все, що стосується війни – це цивільна оборона. Завдання якої забезпечити жорстке державне управління, спрямоване на захист населення, економіки держави, навчанню людей діям під час війни і організацією життя у воєнний час. Цивільна оборона повинна була мати начальника цивільної оборони, структуру, яка б займалася плануванням, розумінням очікуваних процесів від ведення бойових дій і організацією захисту мільйонів людей, заводів, фабрик, дитячих закладів, архівів, музеїв, банків, органів адміністративного управління. Тобто, я кажу про те, чого у нас і досі немає і поки ніхто не хоче цього робити. Персональна відповідальність – вона всіх лякає», - зауважив Гринчак.

Крім того, він звернув увагу на те, що Київ розробив план евакуації на випадок блекауту. І задав головне питання – а хто повинен приймати рішення про початок евакуації Києва?

«Як мінімум – це не Кличко. Кличко і КМДА розробити план евакуації столиці апріорі не можуть. Тому що подібного роду план повинен бути складовою мобілізаційного плану держави. Це все робиться заздалегідь. Цивільна оборона була військовою структурою. Були військовослужбовці, які розуміли дії ворога. І як від них убезпечитися», - нагадав Гринчак. 

Спираючись на свій досвід він сказав, що для того, щоб реально займатися питаннями евакуації в об’ємах мільйонів людей, до неї треба було готуватися роками. 

«Зараз, у кращому випадку, ми говоримо – тікайте звідсіля», - сказав він.

Благоустрій міста при відсутності заходів цивільної оборони – це не усвідомлення ситуації 

Так вважає спеціаліст з цивільної оборони Костянтин Гринчак. 

«На Подолі знімається і кладеться асфальт. І в цей же час – клумби, озеленення. Якщо ми говорили про готовність шкіл до 1 вересня, то будь яка нормальна людина розуміє, що вони були не готові. За дев’ять місяців палець о палець не вдарили, а зараз почали розмовляти про підготовку до пунктів обігріву», - сказав він.

Так, формування належної система цивільної оборони – це значні ресурси. І людські і грошові. Для цивільної оборони люди мобілізуються точно так, як на військові дії. Точно так треба закуповувати і обладнання, і запас продуктів, і ліків, і пального тощо. Говорячи про неусвідомленість і гібридність управління, експерт має на увазі такі факти, про які знає кожен українець. Наприклад про те, що комунальне підприємство «Київзеленбуд» замовило роботи по благоустрою у парках і скверах столиці. Проводити «ремонт» та прикрашання цих зон відпочинку будуть до кінця 2022 року коштом бюджету. 

Це – десятки мільйонів гривень. Тільки на роботи у парку на Дніпровській набережній у районі затоки Берковщина витратять 29 млн 742 тис. 870 грн. 

Про пункти обігріву. В ЗМІ пишуть, що пункти обігріву на лівому березі Києва хочуть оснастити сонячними батареями. Вони працюватимуть у разі довготривалої відсутності опалення та світла. Дніпровська РДА планує укласти договір з Інститутом відновлюваної енергетики. Спеціаліст з цивільного оборони Костянтин Гринчак зауважив, що пункти обігріву у вигляді наметів на вулицях захистять від холоду, але не захистять від обстрілів. 

«Де б я їх робив? У місцях більш захищених. Наприклад, підземних паркінгах», - сказав він.

І нагадав про бомбосховища. Вірніше, про їх недостатню кількість, яку не компенсували за 9 місяців війни.

«Бомбосховища – це захисні споруди цивільної оборони, які діляться по класам. І ця класність визначається кількістю людей, що в них приховуються. Наявністю фільтрустаткування, туалетів, води, продуктів харчування, медичних засобів. А ось коли говорять про «найпростіші укриття» - це словоблудство. Аби, мовляв, було. Зараз з нікого вимагати», - сказав він.

Часткова евакуація Києва за фактом неминуча

Втім, не дивлячись на так звану гібридність управління, і навіть враховуючи додаткові засоби ППО від західних партнерів, позбутися повітряного терору повністю не вийде. Це розуміють і українці, і влада. Це визнає й сама мерія Києва, яка закликає за змоги переселятися в інші місця. Та чи є в Україні такі «теплі й світлі» місця? Велике питання. Це теж говорить про те, що системи цивільної оборони, яка повинна була бути розробленої заздалегідь – не існує.

«Раніше, коли Україна була ядерною державою, ми говорили про те, що ці три мільйона населення Києва треба було вивозити від ядерних ударів за 27-й кілометр від зони забудови, за зону можливих руйнувань у випадку використання ядерної зброї. Зараз ми говоримо про блекаут. Тобто , ми повинні вивезти людей туди, де є електроенергія, вода, каналізація, газ. Для мене це смішно. Тому що у нас на даний момент в державі, в кращому випадку є тільки рятувальники і пожежні. Професійні, так. Але вони не можуть виконувати завдання цивільної оборони», - сказав експерт.

План евакуації Києва, дійсно існує, але є різні варіанти його реалізації, і залежатимуть вони від швидкості та успішності подальших дій влади. Враховуючи, що Київ — місто-мільйонник, за будь-якого сценарію всіх жителів вивезти не вийде. На це звертають увагу не тільки експерти, але й аналітики. Вони намагаються звернути увагу як жителів Києва, так і всієї України на те, що нинішні, досить відчутні, проблеми виникли при плюсовій температурі. Уся зима ще попереду. При морозах дефіцит потужності зросте з нинішніх 1–1,5 млн кВт до 2–3 млн і вище. З усіма наслідками, що звідси випливають. Прогнози відключення електрики на 10–12 годин на добу при сильних морозах — це не найжорсткіший, а найбільш реалістичний сценарій. Його доведеться витримати.

Що цьому передувало

5 листопада в іноземній пресі повідомили, що в Києві планується повне відключення електроенергії, а за ним – і евакуація всього населення столиці. Це 3 мільйони людей. Інформацію підхопили українські журналісти. Першоджерелом інформації про тотальну евакуацію українські ЗМІ вказують The New York Times. Ймовірно, спираються на інсайдерів, адже конкретного джерела слів саме про проведення евакуації не зазначено. Видання посилається на інтерв’ю директора служби безпеки КМДА Романа Ткачука і повідомляє, що столичних посадовців проінформують за 12 годин до того, як мережа буде на межі зупинення. 

Раніше ми писали, що 1 листопада в українських ЗМІ розлетілися тривожні заяви Олексія Кулеби. Він сказав про те, що в Київській області є тисячі укриттів, але вони не готові до радіаційної загрози. І про те, що мешканці Київщини, можливо, залишаться на два тижні без світла. Ці речі українці розуміли й самі, проте виникає питання: чи слушний час очільник ОВА обрав для цього? І чи не шкодять вони настроям в суспільстві?

Тетяна Самойлова