Чому громадам потрібна наука: закарпатський досвід стратегічного розвитку

Чому громадам потрібна наука: закарпатський досвід стратегічного розвитку

Успішність громади визначається не лише наявністю ресурсів, а й умінням ними розпоряджатися. Тур'є-Реметівська громада на Закарпатті робить ставку на довгострокове планування, залучення експертного середовища та системний підхід до розвитку територій.

За словами сільської голови Надії Девіцької, сьогодні громада розглядається не як сукупність окремих населених пунктів, а як єдина соціально-економічна система.

"Громада - це цілісна соціально-економічна та природна система, а не набір окремих сіл із власними проблемами", - наголошує вона.

На зображенні може бути: одна або кілька осіб та люди навчаються

Саме тому тут одночасно реалізуються проєкти детального планування територій, проводяться громадські слухання та стратегічні екологічні оцінки, а до підготовки рішень залучаються наукові установи й профільні державні органи.

У громаді переконані, що стратегічне мислення є необхідною умовою розвитку. Адже будівництво інфраструктури, створення робочих місць чи розвиток туристичного потенціалу потребують років системної роботи. Сьогодні ж Тур'є-Реметівська громада працює над детальними планами територій для Туричок, Вільшинок, Лумшор, Ракового та Тур'я Пасіки, закладаючи основу для розвитку на десятиліття вперед.

Важливу роль у цьому процесі відіграють науковці. За словами Надії Девіцької, вони допомагають перевіряти вихідні дані проєктів, оцінювати їхній вплив та забезпечувати відповідність міжнародним і національним стандартам.

"Коли за висновком стоїть незалежна наукова установа, рішення громади перестає бути "волюнтаризмом місцевої влади" і стає обґрунтованою позицією, побудованою на верифікованих даних", - пояснює голова громади.

Одним із таких експертів є Владислав Пересоляк - завідувач кафедри геодезії, землеустрою та геоінформатики Ужгородського національного університету. За його словами, сучасне планування розвитку громад потребує комплексного підходу та участі фахівців різних галузей.

"Ми розглядаємо громаду комплексно - які ресурси вона має, як їх раціонально використати, і закладаємо це в стратегію розвитку", - зазначає науковець.

На зображенні може бути: вітряк

Формування стратегії розвитку починається з аудиту ресурсів: аналізу природного потенціалу, демографії, інфраструктури, економіки та культурної спадщини. На основі цього у громаді визначили три ключові напрями розвитку: відновлювану енергетику, рекреаційно-туристичний потенціал та якісне просторове планування.

Особливу увагу приділяють природним перевагам громади - ландшафтам Карпат, мінеральним джерелам Лумшор, вигідному розташуванню біля кордонів ЄС та енергетичному потенціалу гірських територій. Водночас головним ресурсом тут вважають людей, тому одним із пріоритетів є створення нових робочих місць і можливостей для молоді.

Результатом такого підходу уже стали кілька масштабних проєктів. Найбільший із них - комплекс вітрових електростанцій на Полонині Руна, який передбачає встановлення 30 вітроенергетичних установок.

"Це не один проєкт, а ціла інфраструктура загальнодержавного значення", - зазначає Надія Девіцька.

Паралельно громада реалізує шість детальних планів територій та проводить системну оцінку нових інвестиційних ініціатив.

У Тур'є-Реметівській громаді розглядають бізнес не лише як інвестора, а як партнера розвитку. Зокрема, співпраця з УК "Вітряні парки України" відкриває додаткові можливості для наповнення бюджету. Компанія першою в Україні запровадила модель, за якою 3% від продажу електроенергії спрямовуються до місцевого бюджету.

"Наше завдання спрямувати їх на довготривалі проєкти: школи, амбулаторії, дороги, комунальну інфраструктуру", - підкреслює голова громади.

Через 5-10 років у громаді бачать Тур'є-Ремети як одну з модельних територій Закарпаття, де поєднуються відновлювана енергетика, розвинений туристичний комплекс та збережене гірське середовище.

"Мій ідеальний сценарій - перетворення Тур'є-Реметівської громади у постійний майданчик прикладних наукових досліджень: де студенти пишуть дипломні роботи на матеріалах наших проєктів; де моніторинг впливу ВЕС на біорізноманіття стає темою кандидатських дисертацій; де досвід громади описується у наукових статтях і тиражується на інші громади України", - говорить Надія Девіцька.

Саме поєднання стратегічного планування, наукової експертизи та партнерства з бізнесом у громаді вважають запорукою сталого розвитку й нових можливостей для її мешканців.

Слідкуйте за нами у Telegram

Image
Оперативні новини та разбори: Україна, світ, війна
Головна Актуально Україна на часі Youtube
Інформатор у
телефоні 👉
Завантажити