Членам Нацради з питань телебачення та радіо хочуть підвищити зарплати до 80 тисяч гривень - у ВРУ розкрили деталі
Нардепи хочуть змінити заробітну плату членів Нацради, оскільки директива Євросоюзу про аудіовізуальні медіапослуги вимагає аби Нацрада була належно забезпечена ресурсами і була незалежною від Уряду, а наразі, заробітна плата членів і членкинь обраховується згідно з постановою КМУ
У Верховній Раді планують оновити закон про медіа. Серед змін - підвищення заробітних плат членам Нацради з питань телебачення та радіо з теперішніх 50 тисяч гривень до близько 80 тисяч гривень. Про це повідомила народна депутатка, заступниця голови парламентського Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук.
Вказується, що в грудні 2022 року парламент прийняв Закон України «Про медіа». Він отримав позитивні оцінки експертів Європейського Союзу та Ради Європи і набрав чинності 31 березня 2023 року.
«Як показала практика, є певні баги і їх треба виправляти, а дещо змістовно уточнити. Це все «робочі моменти», які очікувані індустрією від парламенту для більш злагодженої роботи. Пропоновані зміни до Закону ми оприлюднили на сайті комітету гуманітарної та інформаційної політики, щоб залучити представників медіа, громадських організацій до їх опрацювання, вдосконалення, надання ними нових пропозицій. Також не раз обговорювали зміни на заходах, експертних зустрічах і засіданні профільного підкомітету», - вказала Кравчук.
Оновленням Закону України «Про медіа» №12111 та іншого, суміжного законодавства, пропонується:
- Вдосконалити значну процедурну частину медіарегулювання. Зокрема, уточнюється порядок призначення та звільнення Верховною Радою членів Національної ради. Велика частина змін стосується покращення реєстраційних та ліцензійних процедур: розширюється перелік відомостей, що самостійно вносяться суб’єктами у сфері медіа до Реєстру медіа; прибираються дублювальні повідомлення від регулятора суб’єктам у сфері медіа до введення в експлуатацію електронного кабінету; збільшується строк розгляду заяви про реєстрацію медіа до 60 днів; прибирається зайвий обов’язок для суб’єкта у сфері медіа подавати заяву для отримання витягу з Реєстру при реєстрації. Насамкінець, конкретизуються статті щодо призначення та проведення перевірки.
- Покращити безпековий компонент медіарегулювання і захист інформаційного простору України. Дві новели законопроєкту стосуються вдосконалення процедури блокування аудіовізуальних медіасервісів на замовлення та сервісів провайдерів аудіовізуальних сервісів держави-агресора, а також запровадження на час війни механізму оцінки Національною радою відповідності вимогам Закону контенту (мова ворожнечі, дискримінація, контент держави-агресора) онлай-медіа, які звертаються за реєстрацією.
- Чітко визначити статус спеціалізованих друкованих видань. Критерії віднесення до таких і вимоги до їх поширення має визначити Національна рада у своєму підзаконному акті, вони підлягатимуть обов’язковій реєстрації і за порушення правил поширення вводитиметься відповідальність. Щодо преси також одна новела стосується спрощення надсилання контрольних примірників до регулятора - не обов’язково всі, а тільки на вимогу Нацради. Поряд з цим уточняється, що редакції мають виконувати вимоги іншого законодавства щодо надсилання обов’язкових примірників до визначених бібліотек та наукових установ.
- Привести відповідно до вимог ЄС питання фінансування Національної ради, як однієї з основних складових її незалежності. Так, директива Євросоюзу про аудіовізуальні медіапослуги вимагає аби Нацрада була належно забезпечена ресурсами і була незалежною від Уряду. Натомість заробітна плата членів і членкинь обраховується згідно з постановою КМУ №304, а всі норми-гарантії фінансування із Закону України «Про медіа» зупинено законом про бюджет. Єврокомісія у своїй доповіді у 2023 році звертала увагу на необхідність покращити фінансування медіарегулятора. Тому, законопроєктом пропонується саме на рівні закону, на час війни, визначити вдвічі зменшенні посадові оклади членів і членкинь в порівнянні із загальними нормами закону. Це гарантуватиме незалежне від Уряду розв'язання цього питання та підвищить заробітну плату. Тобто змінити заробітну плату членів Нацради з теперішніх 50 тисяч гривень до близько 80 тисяч гривень, а не якихось захмарних сум.
- Крім фінансового питання, законопроєктом пропонується покращити незалежність регулятора в частині його нормотворчої діяльності, а також автономності процедур, які визначено Законом України «Про медіа».
«В «іншому» і важливому можна сказати про розширення предмета спільного регулювання розробками рекомендацій щодо відповідального використання систем штучного інтелекту у сфері медіа та прописування взаємного обов’язку постачальників та мовників щодо укладення договору на постачання електронних комунікаційних послуг і заборони відступати від типових умов такого договору (з правом конкретизувати їх). Загалом, зміни мають покращити правову визначеність і медіарегулювання, ґрунтуючись на півторарічному досвіді імплементації і застосування Закону України «Про медіа»», - підкреслила Кравчук.
Закон про медіа
Законопроєкт про зміни до деяких законів України щодо діяльності медіа внесли до Верховної Ради України 10 жовтня. Проєкт закону оприлюднений на сайті парламенту. Один з авторів законопроєкту Микита Потураєв пояснив у коментарі «Детектору медіа», що ці зміни «принципового характеру не мають, це суто процедурно-технічні речі». Він додав, що їх неодноразово обговорювали із зацікавленими сторонами, а після офіційної реєстрації їх надішлють до Єврокомісії.
Раніше ми писали, що 10 жовтня, Верховна Рада України підтримала у другому читанні законопроєкт №11416-д «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану». Він викликав критику з боку народних депутатів, бізнесу та експертів. Міністерство фінансів вітає різке підвищення податків, хоча і зазначає, що цих грошей не вистачить на військові витрати. Раніше народна депутатка Ніна Южаніна попереджала про це і анонсувала намагання підвищити ПДВ. Як зазначає Мінфін, законопроєктом передбачено залучити кошти до державного бюджету шляхом:
- підвищення ставки військового збору для фізичних осіб з 1,5% до 5%, окрім грошового забезпечення військовослужбовців та працівників Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, для яких залишається ставка збору у розмірі 1,5%;
- встановлення військового збору для ФОП 1,2 та 4 груп у розмірі 10% від мінімальної заробітної плати;
- встановлення військового збору у розмірі 1% для платників єдиного податку 3 групи;
- підвищення ставки податку на прибуток для фінансових компаній до 25% з 2025 року;
- встановлення щомісячних авансових внесків з податку на прибуток та ПДФО для платників податку, які здійснюють діяльність з роздрібної торгівлі пальним (за кожну АЗС);
- податок на прибуток від банків за 2024 рік у розмірі 50%;
- Також законопроєкт передбачає зміну податкового періоду подання звітності з ПДФО з квартального на місячний.
Крім того, 25% українських пенсіонерів отримують близько 2 760 гривень(66 доларів). Найбільші виплати у пенсіонерів з Києва, а найменші — у західних регіонах. Про це свідчать дані Опендатабот.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
