Червоні лінії законодавства: чи потрібно Україні легалізувати порнографію?

Попри чималі внески в бюджет від сервісів для дорослих, в Україні досі існує кримінальна відповідальність за створення та розповсюдження матеріалів порнографічного характеру. Тож нині у Верховній Раді розпочався підпис під законопроектом про декриміналізацію порнографії. Документ скасує кримінальну відповідальність за більшу частину дій з еротичними матеріалами, які наразі вважаються злочином.

Штраф за власні сідниці

Глобальний оборот світової порнографічної індустрії становить приблизно 97 млрд. доларів. На продукцію є попит, значить знайдеться і пропозиція.  

Для прикладу: 35% всіх завантажень та 30% всього трафіку в світовій мережі мають відношення до порнографії, більше третини чоловіків дивляться порно щодня ( такі дані Cosmopolitan). У Великій Британії відповідні ресурси більш популярні, ніж ЗМІ та онлайн-магазини. Кожну секунду у світі витрачається понад 3 тис. доларів на ознайомлення з порно чи придбання відео, 28 258 глядачів дивляться фільми для дорослих, 372 особи набирають у пошукових системах запити відповідної тематики.

Щороку у світі виробляється близько 13 тисяч фільмів для дорослих – від повного метра до роликів, а в США кожні 39 хвилин створюється порнографічне відео. Україну у цьому плані значно відстає від світового тренду.

Порнографія й досі регулюється статтею 301 «Ввезення, виготовлення, збут та розповсюдження порнографічних предметів» та статтею 302 Кримінального кодексу «Створення або утримання місць розпусти та зведення».

Проте про великі підпільні порностудії не йдеться. Зараз в Україні криміналізовані фактично будь-які діяння, пов’язані з порнографією, тож під обвинувачення можуть підпадати приватні вебкамерниці, публікація власних роликів подружніми парами на Pornhub, пересилання «нюдсів», зберігання або створення картин з еротичними сюжетами і гіпотетично — навіть позичання друзям книг на тему сексуального здоров’я.

Місяць тому Новосанжарський районний суд Полтавщини виніс вирок жінці, що надіслала пікантні фото у менеджері власному чоловікові. Суд визнав її винною у розповсюдженні порнографії і призначив штраф у розмірі 34 тисячі гривень.

Легкі гроші

Між тим – пандемія та війна значно вплинули на ринок праці в Україні та заробітки. Дорослий контент став однією з можливостей додатково заробити без прив’язки до робочого місця.

Черкащанка Марина під час війни втратила роботу. На сайтах з пошуку робіт звернула увагу на вакансію «Адміністратор /Менеджер на сайт знайомств/ on-line віддалено».

«З/п: за 4-5 годин на день 300євро/міс; 6-7 годин від 500євро/міс; а якщо ти готова працювати 8-10 годин, то ЗП становитиме від 1300 євро/міс.; віддалена робота; немає жодних вкладень; найкраща система адаптації та навчання для нових співробітників; працювати потрібно не менше 4 годин на добу 5 днів на тиждень; плаваючий графік», - було сказано в об’яві.

Нині дівчина заробляє понад 1000 євро на місяць, працюючи веб-моделлю. Спілкуючись через веб-камеру з клієнтами на інтимну тематику, демонструючи частини свого тіла. Дівчина пояснює – спочатку компанія, на яку вона працює, розказувала про спілкування на сайті знайомств – замість жінок, які зайняті, але хочуть знайти пару. Згодом, за декілька місяців запропонували інший формат роботи. Тим паче, фізичні дані жінки дозволяли.

«Спочатку я комплексувала. Знаєте, кожна жінка думає, що і лишня вага є, і підборіддя звисає, і складочки. Але, як виявилось, це не проблема. У нас, приміром, працює пишна дама, яка важить кілограмів 120 – від клієнтів немає відбою. Іноземцям такі подобаються, їм взагалі подобається все натуральне» - каже жінка.  

Марина розуміє, що ризикує. Проте роботу і нормальний заробіток зараз знайти не просто.

«Найважче у моїй роботі те, що працювати доводиться уночі – адже спілкуємося в основному з чоловіками з США. Моє завдання – підбадьорювати їх та зробити так, аби вони якомога довше перебували в платному чаті. Інколи за окрему плату можна влаштувати клієнту приватне шоу», - каже жінка.

За її словами, було б добре, якби виготовлення порнографічної продукції декриміналізували – адже вона з колегами нічим поганим не займається, просто намагається заробити таким способом на прожиття.  

Киянка з псевдонімом Felicia Vina стала зіркою для дорослих під час карантину. Вона зареєструвалась на ресурсі  Pornhub та почала викладати чуттєві відео разом з подругою. Зараз жінка має декілька десятків мільйонів переглядів своїх роликів, а за кілька викладених роликів заробляє близько 2 тисяч доларів.

В одному зі своїх інтерв’ю виданню «Viv Tomas» дівчина зізналась, що їй подобається артистизм, подобається знімати чуттєві ролики, проте законно займатися цим в Україні вона не може, тому виїхала.  

«Порнографія тут заборонена. Мені завжди доводиться їздити по Європі, щоб просто робити те, що мені подобається. Це старий закон, встановлений Радянським Союзом, який ніколи не змінювався. В Україні заборонено навіть фотографувати оголене тіло. Навіть якщо це дружина, і її чоловік надсилає їй фотографію своїй геніталій», - каже Felicia Vina.

Є в Україні і порноакторки, які змушені зніматися в Європі. Наприклад, Наталя Значенко, яка має псевдонім Red Fox, Катя Сидоренко з псевдонімом Sha Rize, Саша Романова  (Alessia Romei), Наташа Удовенко (Lilit A).

Загалом же в українському підпільному ринку порнографічної індустрії задіяні десятки тисяч людей.  

Доки порноактриси знімаються за кордоном та заробляють пристойні кошти, в Україні поширені так звані «нюдси» (фотографії інтимного характеру), веб-камери, спілкування з іноземцями в платних чатах чи розповсюдження фото і відео контенту на спеціальних платформах, як от Pornhub чи OnlyFans.

Кожен із них заробляє – від кількох десятків доларів до кількох сотень тисяч.  

Штраф за власні сідниці

Як пояснив автор закону про легалізацію порнографічної продукції  -  нардеп Ярослав Желєзняк, правоохоронці, замість того, аби тижнями вислідковувати чергову вебкамницю, будуть переслідувати лише за окремі види порнографії:  порнографія без згоди, екстремальні відео, контент з дітьми й для дітей, тощо.

Відповідні зміни планується внести в статті 301 та 302 КК України. В майбутньому планують карати виключно за сутенерство, втягнення в проституцію та торгівлю людьми.

Поки що не повідомляється, коли народні обранці зможуть розглянути законопроект про декриміналізацію. За словами Желєзняка, експерти з BRDO порахували, що у 2021 році у правоохоронців пішло близько 85,5 тис робочих годин на справи за поширення порно - це приблизно рік щоденної роботи без відпусток 41 слідчого.

Чим доводиться займатися слідчим – свідчать висновки судів і пікантних справах з порнографією, як от жінка скинула оголене тіло власному чоловікові.

Загалом же, за даними платформи «Опендатабот», було відкрито майже 1500 кримінальних проваджень з приводу виготовлення та розповсюдження інтимного контенту.

Нормативно-полунична історія

Традиційно, зараз суспільство розділилось: одні вважають, що у країні йде війна і даний закон не на часі, інші запевняють, що попри всі заборони – ринок порнографії є – тож чому не зробити його офіційним та легальним?

З одного боку ринок порнографії в Україні майже не регульований – до інтимного контенту мають доступ практично кожен бажаючий, так само, як займатися його створенням.

З іншого боку – лише платформа OnlyFans у 2023 році сплатила майже $1 мільйон податків до держбюджету  у вигляді «податку на Google».

А відомий політолог Петро Охотін, який зараз воює в лавах ЗСУ, відзначив, що дівчата, які працюють у цій індустрії, допомогли придбати автомобілі для 111 бригади ТРО.

Так чи інакше, але ринок порнографічної продукції в Україні є, він працює і дає заробіток людям в умовах війни, крупні гравці платять податки, менші гравці, які є частиною суспільства, донатять на ЗСУ. Тому цей ринок потрібно регулювати.

Адже  дикістю виглядає судити людину за власні інтимні фотографії в телефоні чи за відправку інтимного відео чоловікові на фронт.    

 Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.