«Це війна на виснаження. У ній не буде переможців, лише переможені. До цього списку поки входять Росія та Україна, які попри прагнення видати бажане за дійсне, більше втратили, ніж здобули.»
Тож якщо після перегляду виникне лише одне запитання: "Ну то вони все-таки типу пара чи ні?" - значить, ви все зрозуміли.
Люди виживають під російською окупацією
Населені пункти, які ще залишаються в полоні загарбників потерпають від гуманітарних проблем. Окрім обстрілів, у людей відсутні комунікації, ліки та продукти, ніде немає зв'язку, а через мертву худобу на вулицях - антисанітарія.
Журналісту Інформатора вдалося поспілкуватись з дівчиною, яка живе на підконтрольній території України, але має батьків у Нововоскресенську на Херсонщині. Вона розповіла, що відбувається у селі по своїй останній розмові з батьками.

"Зв'язку немає, лише в певних місцях він проривається, але все одно поганий. Телефонують, коли можуть. Інтернету через кабель немає з того дня як окупанти зайшли в сусідню Любимівку, через яку він протягувався. Вишки в селі взагалі вимкнені. Тільки іноді ловить з неокупованої території наш український зв'язок. Російські сімки ніхто не купував".
Нововоронцовський район, де знаходиться село Нововоскресенськ, перебуває частково під окупацією та має "сірі зони", де не припиняються обстріли. В громадах майже не залишилося вцілілої інфраструктури, зазнали руйнувань домоволодіння.
"Прилетіло багато снарядів. Рами від ракет застрягли у городах і дворах. Одна стирчить у стелі житлового будинку, прямо над ліжком. У багатьох повилітали вікна і проломило дахи. Прилетіло також і по школі, на внутрішній двір, постраждала майстерня. Загинули домашні тварини та худоба".
Окрім будівель постійно пошкоджуються лінії електромереж. Через постійні замикання у людей згоряють прилади. Наразі електроенергію у селі вдалось відновити лише завдяки місцевому електрику.
Проти всіх правил безпеки, місцеві жителі самі справились з нерозірваним снарядом. Вони його віднесли у нежилий зруйнований будинок, а поруч поставили табличку "міни".
"У людей вибору не було. Знайшли один нерозірваний касетний боєприпас, але бояться, що можуть бути й інші, ще й на корпусі вказано рік виробництва - 84-й. Окупанти прийшли, подивилися на нього та й пішли. Сказали не підходити і все. А як не підходити - він лежить на подвір'ї і якщо розірветься, то уламки поразлітаються і пошкодять будинок чи ще гірше - зачеплять людей".
Співрозмовниця розповіла, що подібна ситуація вже була раніше. Рашисти обстріляли село з мінометів, розкидавши сотні мін "Лепесток". Тому у місцевих була та ж історія.
"Селянам самим довелось розміновувати свої подвір'я. Збирали ті міни і підпалювали. Нерозірвані знаходять і досі. Їх не видно, бо під колір трави. І можна так копирсатися на городі та знайти "сюрприз". На щастя, ніхто не постраждав ні тоді, ні зараз".
Інформатор застерігає: самостійна ліквідація боєприпасів загрожує вашому життю та здоров'ю!
Колаборанти та їх посібники намагаються все перекрутити та звинуватити у обстрілах ЗСУ, а у відсутності зв'язку - українську владу. Але місцеві розуміють де правда, адже на власні очі бачили звірства та безпощадність російських військових.
"Люди знають хто стріляє, адже бачать напрям звідки прилітає, тому не вірять у казки окупантів і чекають ЗСУ. Коли заїхали саме росіяни, то обкрадали дома тих, хто виїхав. Виносили все, що бачили. Також періодично проходять обшуки всіх дворів. Заїжджає військова техніка і ходять перевіряють документи, телефони, двори. Кажуть, що когось шукають, але це, мабуть, більше для залякування".
Аліна Кобець