«Банкопад» вже був. «Страхопад» очікувати?

АВТОР: АНДРІЙ МОРОЗ, страховий експерт, кандидат юридичних наук

Сьогоднішній стан страхового ринку, як, в принципі, і всього небанківського фінансового ринку викликає не просто певні перестороги, а я б назвав би це словом – співчуття. І якщо ще кілька років назад таке співчуття можна було висловити для страхового ринку лише з причини неповної капіталізації і недорезервування окремих його учасників, то сьогодні реальні співчуття викликає та ситуація, в якій весь страховий ринок перебуває: а це фінансова криза (яка посилюється під впливом короновірусної кризи) з одного боку і незрозумілість для багатьох учасників ринку шляху нового регулятора з іншого боку.

Однак, якщо перший зовнішній фактор (фінансова криза) можна передбачити і хоча б частково до нього підготуватися, наприклад, починаючи від дистанційної роботи персоналу і переходу на аутсорсинг по деяких напрямам роботи (наприклад, ніщо не заважає перевести кол-центр на аутсорсинг) і до виключення зі статей витрат тих видів витрат, від яких безболісно можна відмовитися, то відсутність чіткої дорожньої карти і «зрозумілого діалогу» між Національним банком України та представниками небанківського фінансового ринку все більше й більше турбує всіх учасників як страхового ринку, так і інших сегментів небанківського фінансового ринку. У всіх ще в пам’яті «банкопад» створений тогочасним керівництвом НБУ у 2014 – 2015 р.р., а з перепідпорядкуванням з 1 липня 2020 року, у зв’язку зі «сплітом», страхового ринку під НБУ, всі розуміють, що «страхопад» може стати реальністю. Повне оновлення законодавства, починаючи від профільного Закону «Про страхування» і закінчуючи підзаконними нормативно-правовими актами, про які вже твердо заявив НБУ перед учасниками страхового ринку, повне виконання вимог Євродирективи ставиться в центр мішені. «Тепер все буде «по-новому».

Однак чи на часі такі кардинальні зміни? Чи дійсно це давно відоме нам «по-новому» буде для страхового ринку означати знак дорівнює зі словом «краще»?

Всі розуміють, що вимоги Директиви потрібно виконувати, однак потрібно враховувати й такі фактори: ключові фінансові вимоги Директиви в Євросоюзі вже визнані зависокими для фінансового сектору в особливий (кризовий) період і в найближчий час вони будуть понижуватися; Євродиректива надає країнам можливість враховувати «національні особливості» ринку. Звісно, це не означає, що нічого не варто робити, нашому регулятору потрібно оздоровлювати наш фінансовий і страховий ринки, однак, мені здається, що коли така робота здійснюється з урахуванням побажань і рекомендацій ринку, з урахуванням поточної фінансової ситуації в країні, то всі ми, держава і регулятор виграємо, якщо буде спільна погоджена дорожня карта, всі розумітимуть коли і які вимоги потрібно виконувати (і які санкції, якщо не виконувати). Тільки в діалозі, в медіації, можна досягнути спільного розуміння і спільного руху до єдиних цілей, адже «лебідь, рак та щука» так нікуди свого воза і не потягли.

На такі моменти не можна не звертати увагу, адже це не просто багатьом, як і мені, може боліти, бо тільки страховий ринок – це десятки тисяч працюючих людей з середньою заробітною платнею вищою за середній рівень (це і зайнятість і наповнення бюджету), і ще десятки мільйонів застрахованих осіб і підприємств, які мають по одному чи кілька договорів страхування.

Я сумніваюся, що регулятор не аналізував вже ці питання (потенційні кроки і наслідки), і, впевнений, що новий Голова НБУ дійсно розуміє всю складність і комплексність ситуації та не допустить на страховому ринку повторення ситуації аналогічної банківському ринку 2014 – 2015 років.

Поживемо, побачимо. Адже, як кажуть, якщо вогники запалюються, то це комусь таки потрібно))