Шведська парламентська комісія з оборони попередила: Росія може вдарити по союзниках Альянсу у відносно близькій перспективі, якщо Кремль визнає момент сприятливим
Швеція офіційно попередила: Росія здатна завдати обмеженого військового удару по країнах НАТО у відносно близькій перспективі - і для цього не потрібно чекати завершення війни в Україні. нова військова база РФ біля Фінляндії - лише один зі свіжих сигналів про те, що Москва послідовно нарощує інфраструктуру на північному фланзі Альянсу. Новий звіт шведської парламентської комісії з оборони, оприлюднений у п'ятницю, 12 червня, суттєво переглядає колишні оцінки про "роки на відновлення" для армії Кремля.
Звіт шведської парламентської комісії з оборони, на який посилається Bloomberg, попереджає: Москва може здійснити військові дії проти НАТО навіть раніше, ніж очікувалося, - якщо Кремль вирішить, що "політична ситуація є сприятливою", незалежно від традиційного балансу сил. Автори документу прямо зазначають: "Збройний напад на Швецію або наших союзників не можна виключати".
Раніше аналітики вважали, що після завершення бойових дій в Україні Росії знадобляться роки на відновлення армії. Однак шведська військова розвідка встановила, що Москва вже зараз спроможна організувати обмежений збройний наступ за межами України. Прямою метою такого кроку може стати перевірка єдності НАТО та довіри до статті 5 - колективної оборонної клаузули, за якою напад на одного члена Альянсу вважається нападом на всіх.
Паралельно Росія розбудовує військову інфраструктуру на північно-західному фланзі та готується розмістити до 115 тисяч військових поблизу кордонів НАТО на Балтиці й на Півночі - щойно завершиться війна в Україні. Зовнішню та безпекову політику нинішньої американської адміністрації звіт характеризує як дедалі більш пронизану "непередбачуваністю, стрімкими змінами, транзакціоналізмом, жорсткішою риторикою та більшою готовністю застосовувати силу в односторонньому порядку".
Напередодні публікації звіту, у четвер, головнокомандувач об'єднаних сил НАТО в Європі генерал Алексус Гринкевич заявив, що Росія "не прагне конфлікту" й усвідомлює, що не зможе перемогти Альянс. Шведська комісія оприлюднила протилежну оцінку вже наступного дня. Виступаючи на Берлінському авіасалоні ILA, Гринкевич запевнив: "Я дуже уважно стежив за розвідданими. Росія не прагне конфлікту - вони розуміють термін "оборонний альянс" і розуміють, що ми маємо низку асиметричних переваг".

Контраст між двома оцінками загострюється на тлі планів Вашингтона вивести з Європи авіаносну ударну групу, всі підводні човни з крилатими ракетами, патрульні літаки Poseidon і десятки винищувачів з моделі сил НАТО. Країни Балтії побоюються, що таке скорочення американської присутності послабить позиції НАТО та підштовхне Москву до агресії. Водночас Швеція планує підняти витрати на оборону до 3,5% ВВП до 2030 року - порівняно з нинішніми 2,8%.
Росія вперше з часів Радянського Союзу зводить повністю нову військову базу поблизу кордону з Фінляндією - і робить це стрімко. Президент Фінляндії Александер Стубб, попри це, не вірить у найближчий напад РФ на Європу і закликає до переговорів. За оцінками експертів, майбутній гарнізон у селі Нова Вілга під Петрозаводськом розрахований на від 4 до 6 тисяч військовослужбовців. Будівництво вже йде повним ходом - навесні почали зводити близько десятка масштабних казармених будівель.
Росія може розглядати сценарій швидкої воєнної операції проти країн Європи із захопленням обмежених територій та подальшим примушуванням НАТО і ЄС до переговорів. Серед можливих напрямків потенційних дій РФ називається, зокрема, Сувальський коридор. Це стратегічна ділянка між Польщею та Литвою, яка має ключове значення для сухопутного зв’язку країн Балтії з рештою НАТО.