Канада погодилася долучитися до кредиту для України на 90 млрд євро під час саміту в Монреалі
Канада та Європейський Союз 30 жовтня оголосили про створення нового об'єднання країн-однодумців під назвою "Альянс заради майбутнього", відкритого для приєднання інших держав. Про це на пресконференції в Монреалі заявили прем'єр-міністр Канади Марк Карні та голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, за підсумками дводенного саміту. Сторони домовилися, що Канада долучиться до кредиту підтримки України обсягом 90 мільярдів євро. Лідери також анонсували плани глибшої інтеграції ринків вартістю десятки мільярдів доларів, зменшення торговельних і туристичних обмежень та нові освітні можливості для громадян обох сторін.
Як пише Guardian, Карні назвав партнерство найглибшим можливим між Канадою і 27 країнами блоку та підкреслив, що воно здатне принести безпрецедентну стабільність і можливості.
"Наші суспільства були сколихнуті новими бурями", - сказав прем'єр-міністр Канади Марк Карні, маючи на увазі наслідки кліматичної кризи, ерозію демократичних норм та перетворення торгівлі на зброю.

Карні активно шукає нових геополітичних партнерів на тлі торговельної війни з США. Надмірна залежність Канади від американських компаній - особливо в оборонній сфері - також змусила Оттаву насторожитися. Минулого тижня, у середині жовтня, Ілон Маск уповільнив швидкість роботи Starlink і Starshield над Україною, що серйозно порушило українські військові й оборонні операції. Карні неодноразово висловлював занепокоєння тим, що оборонні технології Канади можуть опинитися в залежності від політичних акторів чи компаній з протилежними інтересами.
Як приклад зменшення залежності від американських технологічних гігантів Карні навів заплановане злиття канадської компанії штучного інтелекту Cohere Inc та німецької Aleph Alpha GmbH. Нова компанія матиме штаб-квартири одночасно в Берліні й Торонто, а федеральний уряд Канади вже оголосив про частку в Cohere вартістю до 1,6 мільярда канадських доларів.
"Ми не чекаємо, доки майбутнє штучного інтелекту вирішать десь-інде ті, кого ми не знаємо або кому не довіряємо", - заявив Марк Карні.
Брюссель і Оттава також підписали угоду про підключення Канади до європейської суперкомп'ютерної мережі, що дасть канадським фахівцям доступ до європейських машин для навчання моделей штучного інтелекту. Фон дер Ляєн наголосила, що коли торгівля перетворюється на інструмент тиску, за це платять родини - від полиць супермаркетів до ціни нового автомобіля.
Лідери знову підняли питання можливого статусу "асоційованого членства" Канади в ЄС, хоча остаточне визначення цього формату відкладене до саміту 2027 року. Фон дер Ляєн, яка першою запропонувала цей термін, назвала його недослідженою територією і заявила про спільні амбіції, довіру та креативність для його формування. Частина країн ЄС, зокрема Німеччина, заперечувала проти такого формулювання, побоюючись, що воно заплутає інші держави, які прагнуть повноцінного членства.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта зазначив, що Канада є найбільш європейською серед неєвропейських країн, що відображає спільне відчуття цінностей попри географію. Водночас сам факт проведення саміту викликав напругу в провінції Квебек, де нещодавно до влади прийшов сепаратистський уряд меншості партії "Квебецька партія". Прем'єр Квебеку Поль Сен-П'єр Пламондон пропустив подію після того, як Оттава відмовила йому в праві публічно виступити на саміті.
Раніше Інформатор повідомляв, що країни ЄС відмовилися від первісної ідеї надати Канаді повноцінний статус асоційованого члена блоку ще напередодні саміту в Монреалі, замінивши формулювання на м'якіше "дедалі тісніша асоціація". Проти такої згадки у спільній заяві виступила група країн на чолі з Німеччиною, Грецією та Францією.