Мелоні, Стубб, Павел, Фредеріксен і Стьоре - у списку можливих представників Європи на переговорах з Кремлем.
Європейські лідери почали добирати власного представника, який зміг би сісти за стіл переговорів із президентом Росії Володимиром Путіним щодо завершення війни в Україні. У Євросоюзі вже обговорюють варіанти представника, і, за даними британських журналістів, станом на 22 жовтня список скоротився до п'яти прізвищ. Серед кандидатів - прем'єрка Італії, президент Фінляндії, президент Чехії, прем'єрка Данії та прем'єр Норвегії. Європейські столиці прагнуть отримати власний голос у мирному процесі, який наразі веде адміністрація президента США Дональда Трампа.
Про те, що список кандидатів уже сформований, повідомило британське видання The Telegraph з посиланням на дипломатичні джерела. За цими даними, претендентам уже надійшла пропозиція долучитися до можливого переговорного процесу з Москвою.
Серед імен, які фігурують у публікації, - прем'єр-міністр Італії Джорджа Мелоні, президент Фінляндії Александер Стубб, президент Чехії Петр Павел, прем'єр-міністр Данії Метте Фредеріксен та прем'єр-міністр Норвегії Юнас Гар Стьоре.

Окрему увагу видання приділило кандидатурі фінського президента. Стубб відігравав помітну роль у європейських зусиллях з підтримки України під час дипломатичного процесу й підтримує тісні стосунки з Трампом. Він також наголошував, що тиск на Москву необхідний, щоб привести її за стіл переговорів.
У серпні він заявляв, що далекобійні удари України по території Росії можуть допомогти підштовхнути Москву до мирних перемовин. Другим реальним претендентом названо чеського президента - Павела, колишнього голову Військового комітету НАТО, якого розглядають як потенційного кандидата через його військовий досвід і знання відносин НАТО з Росією.
Водночас триває окрема дискусія про представника безпосередньо від структур Євросоюзу. За даними видання Politico, яке повідомило про це 21 жовтня, серед можливих кандидатів розглядають голову Єврокомісії Урсулу фон дер Ляєн, голову Євроради Антоніу Кошту та очільницю європейської дипломатії Каю Каллас. Утім частина дипломатів вважає саме президента Фінляндії більш підходящою фігурою для прямих переговорів із Путіним.
Прагнення Європи отримати власного переговорника пояснюють побоюваннями, що мирний процес під орудою Вашингтона недостатньо враховує інтереси європейських країн. Останніми тижнями адміністрація Трампа пішла на низку кроків зближення з Москвою - від відмови застосовувати тарифний закон проти Росії до домовленостей про закупівлю дизелю. Тоді як президент США публічно критикував саме українську сторону за нібито гальмування мирного процесу.
Раніше Інформатор повідомляв, що спецпосланці Трампа Стів Уіткофф і Джаред Кушнер мали зустрітися з Путіним у Санкт-Петербурзі 21 жовтня - вже наступного дня після переговорів американських представників із Зеленським у Норвегії. За даними NYT, у Петербурзі американська сторона планувала домогтися звільнення американця Стівена Хаббарда як демонстрації результативності курсу на зближення з Москвою.
Також ми писали, що переговори у норвезькому Осло мали об'єднати Україну, європейських союзників і США навколо спільної мирної пропозиції, яку потім планували перевірити на здатність стати основою для серйозних перемовин із Москвою. У зустрічі в Осло, за даними Axios, брали участь прем'єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре, представники країн Е4 та чиновники ЄС і НАТО.