Как фрилансеру спокойно работать в Украине и не бояться финмониторинга, объяснил юрист
Какие-либо регулярные денежные поступления на личную карточку не остаются незамеченными: банки обязаны отслеживать подозрительные транзакции в соответствии с законодательством о финансовом мониторинге.
В последние годы в Украине стремительно растет количество людей, работающих в сфере фриланса. IT-разработка, дизайн, копирайтинг, маркетинг, переводы, консалтинг, видеомонтаж – лишь небольшой перечень направлений, где специалисты находят заказчиков в интернете. Фриланс привлекает свободу, возможность работать с клиентами со всего мира, самостоятельно выбирать проекты и устанавливать цены на свои услуги. Однако вместе с преимуществами возникает вопрос: как легально получать доход, платить налоги и не бояться финмониторинга. Об этом рассказывает юрист Михаил Ортинский.
"К сожалению, многие начинающие избегают этой темы, считая, что небольшие суммы "никто не заметит", или что можно работать исключительно через иностранные платежные системы без отчетности в Украине. Это ошибочный подход, ведь налоговая служба постепенно усиливает контроль за доходами физических лиц, особенно когда деньги поступают из-за рубежа. Украинские банки также активно поступают из-за границы". большие суммы (более 30000 тысяч в месяц), привлекают внимание и могут стать основанием для проверок. В некоторых случаях банки требуют подтверждения происхождения средств, а при отсутствии документов – блокируют счета или передают информацию в государственную службу по вопросам финансового мониторинга.
Что будет, если работать в тени, без легализации деятельности и уплаты налогов?
"Для многих начинающих в сфере фриланса первым шагом становится именно работа без официальной регистрации деятельности. Это кажется самым простым вариантом: достаточно иметь аккаунт на популярных биржах, договариваться с клиентами напрямую или через мессенджеры, получать оплату на банковскую карту, электронный бумажник или через международные платежные системы". криптовалютные кошельки. На первый взгляд схема выглядит безопасной и удобной, ведь не требует никаких расходов на регистрацию ФЛП, уплату налогов или ведение бухгалтерии. Однако такая деятельность имеет скрытые риски, которые на первых порах не всегда очевидны”, - говорит Михаил Ортинский.
Юрист отмечает, что какие-либо регулярные денежные поступления на личную карточку не остаются незамеченными. Банки обязаны отслеживать подозрительные транзакции в соответствии с законодательством о финансовом мониторинге. Если клиент постоянно получает переводы из-за границы или от разных лиц внутри страны, банк может запросить документы, подтверждающие происхождение средств. В случае их отсутствия счет могут временно заблокировать, а информацию передать в Государственную службу финансового мониторинга или налоговую.
Кроме того, следует учитывать налоговые последствия. С точки зрения закона любой доход гражданина Украины подлежит налогообложению, даже если он получен из иностранных источников. Если лицо не задекларировало заработанное, оно фактически уклоняется от уплаты налогов. Это может привести к штрафам, к начислению налоговых обязательств и даже уголовной ответственности в случаях, когда суммы значительны.
Еще одним важным моментом являются репутационные риски. Фрилансер, работающий исключительно в тени, ограничивает себя в сотрудничестве с крупными компаниями, ведь они обычно нуждаются в официальных документах: договорах, актах выполненных работ, счетах. Без этого остаются доступными только мелкие заказчики, а значит ограничивается и финансовое развитие. Кроме того, отсутствие официальных подтверждений дохода становится серьезной проблемой в бытовых вопросах: получение банковских кредитов, ипотека, оформление виз или официальное трудоустройство за рубежом.
"На начальном этапе такая модель может казаться выгодной из-за отсутствия расходов на налоги и простоты организации процесса. Однако со временем фрилансер сталкивается со все большим количеством преград: от банковских проверок и блокирования счетов до невозможности официально подтвердить свой доход. Поэтому "работа в тени" является лишь временным вариантом, который не может обеспечить стабильность и безопасность.
В каких случаях работа без оформления может быть допустима?
По мнению юриста, вы можете рассматривать вариант оставаться физлицом, если:
- есть эпизодические заказы (например, помогаете знакомым или родственникам);
- не ведете активную рекламу своих услуг;
- не оформляете веб-сайт, Telegram-канал или другие публичные каналы привлечения клиентов;
- не получаете наличные, а поступления на карту не регулярны и незначительны.
Однако следует помнить, что все доходы, полученные физическим лицом (даже без ФЛП), подлежат налогообложению. Вы обязаны:
- Подать декларацию об имущественном положении и доходах – до 1 мая следующего года, следующего за годом получения дохода.
Оплатить:
- 18% налога на доходы физических лиц (НДФЛ);
- 5% военного сбора.
К примеру, если за год вы заработали 150 000 грн:
- НДФЛ = 27000 грн;
- военный сбор = 7500 рублей;
- вместе к оплате: 34500 грн.
“Таке податкове навантаження виглядає зовсім не вигідним, більше того така діяльність приховує велику кількість ризиків для особи яка її здійснює. Найбільшим ризиком залишається притягнення до відповідальності за здійснення підприємницької діяльності без реєстрації, оскільки в Україні забороняється здійснення господарської діяльності фізичною особою без реєстрації як суб’єкта господарювання або без одержання ліцензії, дозволу чи іншого дозвільного документа для провадження певних видів господарської діяльності”, - каже Михайло Ортинський.
Проте, якщо ваша діяльність носить систематичний характер, такий варіант однозначно не підходить. У такому разі виникає додатковий ризик: податкові органи можуть розцінити вашу роботу як підприємницьку діяльність, що здійснюється без належної державної реєстрації.
Це загрожує не лише донарахуванням податків а, й штрафами. Відповідальність за здійснення підприємницької діяльності без реєстрації «не дитяча». Передбачена вона ст. 164 КУпАП: – штраф 17-34 тис. грн з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої.
Тобто конфіскація не є обов’язковою; – а якщо порушення вчинено особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме порушення, або якщо порушення пов’язано з отриманням доходу в сумі більше 1342000 грн – штраф 34-85 тис. грн з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення.
“Як бачимо, робота в тіні виглядає привабливо лише на перший погляд. Насправді вона приховує значні ризики та обмеження. Крім постійної небезпеки зі сторони банків і податкових органів, така діяльність ускладнює розвиток кар’єри: без офіційного підтвердження доходів ви не зможете співпрацювати з великими замовниками, укладати формальні договори або брати участь у масштабних проєктах. До того ж, відсутність легальної реєстрації впливає на соціальні гарантії: не сплачуються внески до пенсійного фонду та соціальні збори, що позбавляє вас права на пенсію, лікарняні чи декретні виплати. Нарешті, робота “в тіні” створює правову невизначеність: будь-які конфлікти з клієнтами, невиплати або шахрайство залишаються поза вашим контролем, оскільки законодавство не надає вам повноцінних інструментів захисту. Отже, незважаючи на відсутність витрат на податки і простоту організації процесу, робота без реєстрації не може бути стабільною та безпечною в довгостроковій перспективі”, - каже Михайло Ортинський.
Реєстрація ФОП, як оптимальний варіант легалізації діяльності фрілансера
На думку юриста, найочевиднішим, та й мабуть найкращим варіантом для фрілансера працювати легально, та сплачувати податки, – є варіант стати фізичною особою-підприємцем (ФОП). Цей шлях не лише забезпечує легальність вашої діяльності, а й відкриває нові можливості для розвитку та співпраці.
“Загалом процес реєстрації ФОП можна умовно поділити на кілька послідовних етапів. Першим і найбільш важливим із них є вибір системи та групи оподаткування. Станом на 2025 рік в Україні існують дві основні системи оподаткування: спрощена та загальна”, - каже Михайло Ортинський.
Загальна система є менш привабливою для більшості фрілансерів, оскільки передбачає складніший облік, необхідність документального підтвердження витрат та сплату податку з чистого прибутку за ставкою 18 відсотків, а також військового збору у розмірі 5 відсотка та єдиного соціального внеску (ЄСВ). Окрім цього, підприємець на загальній системі оподаткування, річні обороти якого перевищують 1 мільйон гривень, зобовʼязаний ставати платником податку на додану вартість (ПДВ)(п. 181.1 ПКУ) та подавати більш розгорнуту звітність, що збільшує адміністративне навантаження та потребує ведення повноцінної бухгалтерії.
Для більшості фрілансерів значно вигіднішим вибором є спрощена система оподаткування, яка пропонує простіший механізм розрахунку податків та звітності. У 2025 році в Україні існує чотири групи спрощеної системи оподаткування. Проте, платниками єдиного податку (перебувати на спрощеній системі) не можуть бути суб’єкти господарювання, зокрема ФОП, які здійснюють діяльність визначену пунктом 291.5 ст. 291 ПКУ. Тож, наприклад якщо ви плануєте організовувати лотереї, чи бути фінансовим посередником, спрощена система не для вас.
Яку групу ФОП обрати фрілансеру?
Перша група створена насамперед для тих, хто працює з фізичними особами, наприклад продає товари на ринках, чи надає побутові послуги. Її головна особливість полягає у тому, що підприємець може працювати виключно з кінцевим споживачем – фізичною особою. Це означає, що надавати послуги компаніям чи іншим ФОП, заборонено. Додатковим обмеженням є й розмір річного доходу – він не може перевищувати близько 1 336 000, 00 грн на рік (станом на 2025). Для фрілансера це створює одразу кілька перепон: неможливість співпрацювати з бізнесом та досить вузьке коло дозволених видів діяльності. По суті, ця група взагалі не орієнтована на віддалений формат співпраці, який так вигідний фрілансерам.
Четверта група має зовсім інший характер і адресована здебільшого сільськогосподарським товаровиробникам. Її умови розраховані на фермерські господарства, підприємства, що займаються вирощуванням сільгосппродукції чи її переробкою.
“Отже, для більшості самозайнятих спеціалістів оптимальними залишаються друга та третя групи єдиного податку, проте їх застосування має свої особливості”, - каже Михайло Ортинський.
На думку юриста, друга група може бути вигідною для тих, хто працює з українськими замовниками, адже вона передбачає фіксований щомісячний платіж, незалежно від фактичного доходу. Це зручно у випадку стабільного внутрішнього ринку послуг, проте має суттєве обмеження: співпраця з іноземними клієнтами, та бізнесом на загальній системі оподаткування для ФОП на другій групі заборонена. В умовах глобалізації та зростаючої ролі міжнародних платформ це стає серйозним мінусом, оскільки значна частина українських фрілансерів отримує дохід саме від закордонних замовників.
Третя група натомість відкриває значно ширші можливості. Вона дозволяє працювати як з фізичними, так і з юридичними особами, незалежно від країни їх реєстрації. Це означає, що фрілансер може надавати послуги міжнародним компаніям, отримувати оплату через Payoneer, Wise чи SWIFT-перекази та безперешкодно зараховувати кошти на власний підприємницький рахунок. Податкове навантаження у цьому випадку є відносно невисоким, приблизно 5-7% від суми доходу.
“Саме третя група є універсальною для дизайнерів, програмістів, копірайтерів, маркетологів та інших фахівців, які працюють у сфері креативних та IT-послуг. Таким чином, вибір системи оподаткування напряму залежить від формату роботи. Для тих, хто орієнтується на внутрішній ринок, друга група може стати простим і прогнозованим варіантом. Проте для тих, хто планує розвиватися на міжнародному рівні, брати участь у тендерах, співпрацювати з іноземними компаніями чи працювати через глобальні фріланс-платформи, третя група безперечно є найзручнішою та найбільш гнучкою формою легалізації діяльності”, - каже Михайло Ортинський.
Підбір КВЕД для ФОП фрілансера
Наступним кроком після реєстрації ФОП є визначення напрямів діяльності та правильний підбір КВЕДів – класифікаторів видів економічної діяльності. Вибір кодів має стратегічне значення, адже вони впливають не лише на можливість перебувати на спрощеній системі оподаткування, а й на те, як податкова служба класифікуватиме ваші доходи. Помилка або відсутність потрібного КВЕД може мати серйозні наслідки: донарахування податків за підвищеною ставкою 15%, втрата права працювати на спрощеній системі та примусове переведення на загальну систему.
“Для прикладу, якщо ФОП на 2 групі ЄП починає діяльність, яка не внесена до його переліку КВЕДів, він зобов’язаний самостійно перейти на загальну систему оподаткування згідно з підпунктами 5 і 7 пункту 298.2.3 ПКУ. Якщо цього не зробити, податкова може виключити його зі спрощеної системи за результатами перевірки. Окрім того, дохід від такої «нелегалізованої» діяльності буде обкладатися єдиним податком за ставкою 15% (пп. 2, 4, 5 п. 293.4 ПКУ). Натомість для ФОПів на 3 групі наслідки трохи інші: у разі ведення діяльності без зареєстрованого КВЕД також доведеться перейти на загальну систему, проте додаткового 15% податку законодавство для них не передбачає”, - каже Михайло Ортинський.
Юрист отмечает, что верный выбор кодов начинается с анализа своей работы. Например, если вы копирайтер, вам подойдет КВЭД 74.30 «Предоставление услуг по переводу» или 63.99 «Предоставление других информационных услуг». Для программиста или веб-разработчика актуальным будет КВЭД 62.01 «Компьютерное программирование». Дизайнер может выбрать КВЭД 74.10 «Специализированная деятельность по дизайну», а маркетолог или SMM-специалист – КВЭД 73.11 «Рекламные агентства».
Если же вы занимаетесь одновременно несколькими направлениями, например, создаете дизайн сайтов и программируете их, следует зарегистрировать сразу несколько КВЭДов, предусматривающих как создание дизайна, так и программирование или другие сопутствующие информационные услуги. Основным будет приносящий наибольший доход, а остальное можно указать как дополнительные.
Закон не ограничивает количество КВЭДов, которые можно добавить. Поэтому следует сразу предусмотреть возможные направления развития бизнеса, чтобы в будущем избежать лишних процедур. Например, фрилансер может начинать как копирайтер, а затем расширить деятельность в сферу маркетинга или создания видеоконтента. Если эти коды заранее не внесены, возникнет риск доначисления налогов или излишней бюрократии при добавлении новых направлений. Практический аспект выбора КВЭДов также не менее важен.
Банки, службы финансового мониторинга или крупные заказчики нередко сверяют назначение платежа с зарегистрированным видом деятельности. Если, скажем, в платежном поручении указана «оплата за услуги по продвижению в соцсетях», а у вас зарегистрировано только КВЭД программирования, банк может потребовать дополнительные пояснения или даже отказать в зачислении средств.
Чтобы избежать ошибок, следует пользоваться официальным онлайн-классификатором Госстата, позволяющим проверить правильность кода.
Отдельно следует помнить о сферах, подлежащих обязательному лицензированию, согласно закону Украины "О лицензировании определенных видов хозяйственной деятельности". Например, если вы планируете оказывать медицинские услуги, строить жилые дома или торговать алкоголем или табаком, одного КВЭД будет маловато. В таких случаях необходимо получить дополнительные разрешения и лицензии соответствующих государственных органов.
Подача заявки на регистрацию ФЛП и открытие банковских счетов
После того, как вы определились с группой ФЛП и подобрали соответствующие КВЭДы, следующим шагом становится непосредственная регистрация ФЛП. Сделать это можно двумя способами: подать документы лично через Центр предоставления административных услуг (ЦНАП) или регистрацию онлайн с помощью государственного сервиса "Действие".
Онлайн-регистрация обычно быстрее и удобнее, ведь не требует физического присутствия, а большинство процедур автоматизировано. Для регистрации необходимо подготовить заявление по установленной форме, выбрать систему налогообложения (общую или упрощенную), определить группу плательщика единого налога, а также предоставить перечень избранных КВЭДов.
"Важно сразу указать актуальную контактную информацию, поскольку именно на нее вы будете получать уведомления от государственных органов. После подачи заявки государственный регистратор или онлайн-система вносит информацию о ФЛП в Единый государственный реестр. С этого момента вы официально приобретаете статус предпринимателя и можете легально осуществлять хозяйственную деятельность как налоговую службу как налоговую службу, которая вводится в налоговую службу, как передается в налоговую службу, которая передается в налоговую службу, как передается в налоговую службу, как передаваемую в налоговую службу как налоговую службу, как передается в налоговую службу как налоговую службу, как передается в налоговую службу как налоговую службу как налоговую службу, как передаваемую в налоговую плату ЕСВ. Через 24 часа после регистрации вы можете получить выписку из единого государственного реестра, которая и будет официальным документом вашего ФЛП”, - говорит Михаил Ортинский.
Важным нюансом является выбор системы налогообложения. Если при регистрации вы выбираете вторую группу единого налога, следует учитывать, что статус плательщика ЕН приобретается только с первого числа месяца, следующего за месяцем регистрации. То есть если документы представлены в сентябре, плательщиком второй группы вы станете с 1 октября. К этому времени доход, полученный от хозяйственной деятельности, будет облагаться налогом по общей системе.
Отдельное внимание следует уделить открытию банковского счета. По закону ФЛП не обязан открывать счет, если он работает исключительно наличными или через личные расчеты, например, принимает оплату наличными от клиентов в магазине или мастерской.
"Но! Следует помнить: если вы работаете без счета, то не сможете принимать оплату от юрлиц, участвовать в госзакупках или использовать программные РРО. Однако в случае если вы планируете принимать оплаты на счет, наличие отдельного банковского счета ФЛП обязательно", - говорит Михаил Ортинский.
Требование об отдельных банковских счетах – это не бюрократическая формальность, а важная норма, закрепленная в Инструкции НБУ №162 от 29.07.2022. Абзац третий пункта 24 раздела I категорически запрещает использовать личные счета для предпринимательской деятельности.
Более того, наличие отдельного предпринимательского счета упрощает финансовый учет, позволяет отделить личные средства от бизнеса и уменьшает риск вопросов со стороны налоговых органов и банков. Банк при открытии счета обычно требует копии регистрационных документов ФЛП, выписку из ЕГР с избранными КВЭДами, а также паспорт и идентификационный код.
"Следует учесть, что банки активно применяют процедуры финансового мониторинга, поэтому они проверяют соответствие ваших операций заявленной деятельности. Если ваши платежи не будут совпадать с избранными КВЭДами, банк может запросить подтверждающие документы или приостановить транзакции", - говорит Михаил Ортинский.
Следите за нами в Telegram
Сейчас читают на Информаторе
