Журналістка Ніколаєнко: Державний оператор тилу зробив багато кроків уперед, але ідея мати одного керівника на дві агенції є сумнівною
Рішення міністра оборони Рустема Умєрова об’єднати дві агенції – Агенцію оборонних закупівель і Державного оператора тилу – під керівництвом Арсена Жумаділова змушує проаналізувати роботу агенції за цей рік, пише у своїй колонці на сайті "Цензор.НЕТ" журналістка Тетяна Ніколаєнко. У тексті під заголовком "Рік Жумаділова: значний рух уперед, але з контрактами під фірми родичів депутатів" вона розмірковує, чи дійсно робота була ефективною.
"Як відомо, ще в жовтні Умєров хотів об’єднати дві агенції під керівництвом Арсена Жумаділова. Тоді членам громадської антикорради вдалося отримати слово міністра, що він не робитиме такого об’єднання до кінця воєнного стану. Представники ГАР МОУ пояснювали це тим, що об’єднання агенцій може призвести до уповільнення контрактування", – зазначила журналістка.
Вона нагадала, що ідея обох агенцій виникла ще за міністра Олексія Резнікова внаслідок корупційних скандалів із закупівлями, і саме за Резнікова Жумаділова відрекомендували як майбутнього очільника агенції із закупівлі нелетальних товарів.
"Але запущений Державний оператор тилу був дійсно вже за міністра Умєрова. Тоді як в АОЗ був звільнений керівник – Володимир Пікузо, не стільки через неефективність (хоча і про ефективність говорити тяжко), скільки через те, що належав до попередньої команди. Однією з перших ініціатив команди Жумаділова була реформа харчування. Але план молодої команди, яка в основному прийшла з Арсеном із "Медичних закупівель", був забракований командуванням Сил логістики та заступником міністра Віталієм Половенком", – написала Ніколаєнко.
Після скандалу зі спробою провести спочатку тендери через Prozorro, потім – через прямі контракти, була низка зривів із постачаннями, додала авторка.
"Як кажуть високопоставлені джерела видання, тоді Жумаділова від звільнення і публічного скандалу зі зривом поставок харчування армії врятував Умєров, не давши скандалу сильно розростися. Слід визнати, що після цього епізоду ДОТ став менш різким у рухах і заявах. За минулий рік із Державним оператором тилу сталося кілька скандалів – закупівля фляг утридорога та поставка неякісного м’яса й тушонки на фронт. У ситуації з флягами ДОТ не міг особливо щось зробити, бо це була нагальна потреба від КСЛ. А в такому разі – лише прямий договір", – зазначила вона.
За інформацією журналістки, ще одна історія була пов'язана із закупівлею пального за талонами, коли на торги вийшов лише один учасник, а також описала "дивний епізод з оливами", коли ДОТ переплутав код закупівлі й у підсумку на торги також прийшла лише одна компанія "Ресурс-ойл-А".
"Звісно, що в документах бувають різні технічні помилки. Але в контексті того, що через "людську" помилку на торги подалася тільки одна компанія, а ціна збереглася попередня, наявність документа з датою, ранішою за час торгів, може бути свідченням того, що в компанії знали про їхнє проведення завчасно. Як ідеться у відповіді ДОТ на запит НАКО (Незалежної антикорупційної комісії), ТОВ "Ресурс-ойл-А" очолює список постачальників олив для Міноборони, з нею укладено девʼять державних контрактів, із них вісім – за результатом проведення спрощених закупівель, а також один – державний контракт, укладений без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу", – написала Ніколаєнко.
Вона зауважила, що загалом ДОТ має гарний показник відкритих закупівель – приблизно 90%, але на цьому тлі максимально дивно, що одним із найбільших постачальників олив є компанія "КСМ Протек".
"Чому дивно? Бо ви не знайдете жодного тендера з нею. Як свідчать дані Prozorro та YouСontrol, ця компанія не контрактувалася через систему відкритих торгів. І, вочевидь, мала лише прямі контракти. Слід зауважити, що засновником "КСМ Протек" є "КСМ-Трейд", яка належить дружині нардепа від партії "Слуга народу" Олега Семінського Тетяні Бушай, а також Віталію Сухану, Ігорю Атрощенку, Ігорю Гуцану та Володимиру Атрощенку", – зазначила авторка.
Ніколаєнко навела приклади із проблемними закупівлями зимових курток, пончо та маскувальних костюмів, постачання щодо яких зірвала компанія "Укрспецтекстиль".
"У результаті Державний оператор тилу розірвав договір та наклав на компанію штрафні санкції. Єдина позитивна частина цієї історії – ДОТ попередню плату компанії не платив. Але, на жаль, збережені гроші не вирішують усіх проблем. Адже пончо мали поставити у травні, а в середині листопада більша частина з них не була відшита. 14 листопада ДОТ оголосив нові торги за 13 лотами. За шістьма з них торги не відбулися через відсутність пропозицій. Удалося законтрактувати з датою поставки до 13 грудня лише 75 тис. пончо. При цьому в більшості лотів був лише один учасник", – наголосила вона.
Після кількох місяців безуспішного чекання ДОТ провів нові торги, але до кінця грудня знову мав непостачання від інших компаній щодо тих самих пончо, повідомила Ніколаєнко і додала, що також немає вчасних постачань чохлів для бронежилетів, засобів індивідуального обігріву, утеплених курток і натільної білизни.
"ДОТ зробив багато кроків уперед порівняно з попередніми закупівельниками МО, але все-таки там є куди рости і як долати ризики. І також є сумнівною ідея мати одного керівника на дві агенції", – резюмувала Ніколаєнко.
Спецпроєкт.
Зараз читають на Інформаторі
