Заборони зняти, з нас досить! Чому Зеленський пішов на загострення з Трампом замість спроби домовитися
В інтервʼю Financial Times президент заявив про намір піти на подальшу ескалацію, але чи мав він вибір
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна відновлює удари по російських нафтопереробних заводах після короткої паузи, яку Київ запровадив на прохання адміністрації Дональда Трампа. За словами глави держави, триденна зупинка атак не зупинила російських ударів по українській енергетичній інфраструктурі, а паралельно з’явилися проблеми з американськими попередженнями про запуски балістичних ракет і обмеженнями роботи Starlink. Які мотиви у Зеленського йти на загострення замість того, щоб спробувати домовитися знов?
"Заборону [на удари по НПЗ РФ] знято. З нас досить", - заявив Володимир Зеленський в інтерв’ю Financial Times 15 жовтня, підкресливши, що готовий знову розглянути паузу лише в обмін на додаткові ракети-перехоплювачі для систем Patriot.
За словами президента, Україна протягом трьох днів не завдавала ударів по російській енергетичній інфраструктурі, виконуючи побажання Вашингтона після того, як Дональд Трамп оголосив про "енергетичне перемир’я". Проте Росія продовжила атакувати українські енергооб’єкти: за останній тиждень, за даними Зеленського, загинули понад 100 цивільних осіб.
Глава держави також повідомив, що під час паузи українські військові залишилися без американських попереджень про запуски балістичних ракет, а робота супутникового інтернету Starlink була обмежена, що ускладнило операції на фронті та удари по російських військових об’єктах. Зеленський відкинув версію про технічну несправність Starlink, назвавши це "питанням волі".
Прийнятний мінімум - це Patriot
На запитання, чи готова Україна знову призупинити удари по енергетиці навіть за умови продовження російських атак заради покращення відносин із Білим домом, президент відповів, що міг би погодитися на це лише в обмін на додаткові американські ракети-перехоплювачі для комплексів Patriot. Він назвав це "мінімумом", який був би прийнятним.
Рішення про відновлення ударів пролунало на тлі серії публічних заяв Дональда Трампа. Президент США раніше вимагав від України припинити атаки на російські НПЗ, пов’язуючи їх із зростанням цін на дизельне пальне, і заявляв, що Україні "пора знайти нового президента".
11 жовтня Трамп в односторонньому порядку оголосив про "енергетичне перемир’я", про яке українська сторона, за словами Зеленського, дізналася з медіа. Паралельно Вашингтон уклав угоду з Москвою про постачання російського дизеля на світові ринки в обмін на тимчасове послаблення санкцій.
Навіщо йти на загострення?
Мотиви Зеленського очевидні. Ну, майже очевидні.
- Одностороння пауза не принесла очікуваного результату: російські удари по українській енергетиці не припинилися. Президент неодноразово підкреслював, що Україна готова до взаємної деескалації, але не до односторонніх поступок, особливо враховуючи, що в Україні фактично один нафтопереробний завод, який і так серйозно пошкоджений, тоді як Росія має розгалужену мережу НПЗ.
- Удари по російських НПЗ залишаються одним із небагатьох інструментів, які завдають Москві відчутної економічної шкоди. За оцінками українських і західних джерел, ці атаки раніше виводили з ладу значну частину російських переробних потужностей. Відмова від них без взаємних гарантій і без компенсації у вигляді посилення протиповітряної оборони, на думку Києва, означала б втрату важеля впливу в ситуації, коли Росія готується до зимової кампанії проти української енергосистеми.
- Зеленський, судячи з його заяв, виходив із того, що частина американської підтримки (зокрема, попередження про балістику та робота Starlink) уже була обмежена або під загрозою обмеження незалежно від подальшої поведінки Києва. У такому разі збереження паузи "в кредит" втрачало сенс. Водночас він залишив відкритою можливість нової зупинки ударів за умови конкретних поставок систем ППО.
- Публічне оголошення про відновлення ударів може бути розраховане на європейських партнерів. У попередні дні Зеленський активно спілкувався з польською стороною та іншими європейськими лідерами. Європа загалом критично ставиться до дизельної угоди Трампа з Путіним і підтримує тиск на російську економіку, що створює потенційну можливість для часткової компенсації можливих американських обмежень.
Чекаємо на відповідь Трампа, але вона навряд чи сподобається
Ризики такого кроку очевидні. Найімовірнішою реакцією Дональда Трампа, виходячи з його попередніх заяв, буде нова публічна критика Зеленського та посилення практичного тиску - обмеження обміну розвідданими, подальші проблеми зі Starlink і уповільнення поставок озброєння. Перед зимою це створює додаткові труднощі для української системи протиповітряної оборони та енергетичної стійкості. Водночас російська сторона, судячи з дій останніх днів, і так не зупиняла ударів по українській енергетиці навіть під час української паузи.
На тлі цих подій Україна продовжує наполягати на взаємності будь-яких кроків деескалації. Зеленський неодноразово заявляв, що зупинка ударів по російських НПЗ можлива лише за умови припинення російських атак на українську енергетичну інфраструктуру та за наявності реальних гарантій. Поки що, за його словами, таких умов не створено.
Читайте нас у Facebook
