Серед повернутих через Волинь українців - четверо дітей та п'ятеро підлітків
Через пункт пропуску "Мокрани - Доманове" на Волині у серпні-вересні цього року повернулися 41 громадянин України з тимчасово окупованих територій, серед них четверо дітей та п'ятеро підлітків. Для деяких родин повернення стало можливим лише після звільнення з полону, а частина людей, зокрема в окупованих населених пунктах Херсонщини, досі чекає на безпечний виїзд. Про це повідомив Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець.
Омбудсман розповів, що повернення людей стало можливим завдяки сприянню Офісу Омбудсмана та партнерських організацій. За його словами, для кожного з повернутих перетин кордону означав завершення місяців або років життя в окупації зі страхом, тиском і постійною невизначеністю.
"Для кожного з них це не просто перетин кордону. Це завершення місяців або років життя в окупації - зі страхом, тиском, переслідуваннями та постійною невизначеністю", - написав Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець у своєму Telegram-каналі.
Омбудсман навів кілька конкретних історій повернутих людей. Одна з родин змогла виїхати після звільнення з полону батька сімейства, тоді як їхній старший син залишається в полоні з 17 квітня 2022 року. За словами родини, жінку та молодшого сина раніше під приводом надання медичної допомоги примусово помістили до місця несвободи, де вони перебували під постійним контролем окупаційних медичних і правоохоронних служб та зазнавали примусового лікування.

Серед повернутих також молода медикиня, яку вдалося вивезти напередодні фактичної мобілізації до збройних формувань держави-агресора. Ще одному чоловіку з тимчасово окупованої території, який кілька разів зазнавав затримань та утримувався у підвалах, окупанти вилучили паспорт громадянина України.
"Саме такі історії показують: окупація - це не лише територія на карті. Це втрата свободи, документів, житла, роботи, зв'язку з рідними та відчуття безпеки", - зазначив Дмитро Лубінець.
Омбудсман підкреслив, що робота Офісу не закінчується в момент перетину кордону. Разом із Міжнародним благодійним фондом "Карітас України" в межах спільного проєкту "Екстрена гуманітарна підтримка вимушено переміщених та постраждалих від військової агресії українців" повернутим людям допомагають з відновленням документів, фінансовою підтримкою, тимчасовим житлом, психологічним і соціальним супроводом, а також із квитками та подальшим доїздом. Загалом за серпень-вересень у межах цього проєкту допомогу отримали 1140 людей, серед яких і ті громадяни, яких евакуювали спільно з партнерами.

Лубінець звернув увагу, що особливо гострою залишається ситуація в Олешках та навколишніх населених пунктах Херсонщини. Там залишаються люди старшого віку, люди з інвалідністю, хворі та родини, які живуть в умовах постійної небезпеки та обмеженого доступу до продуктів, води, ліків, медичної допомоги і зв'язку.
За словами омбудсмана, до Офісу щодня надходять звернення від людей, які хочуть виїхати з окупації. Кожне звернення опрацьовують, шукають маршрути та залучають державних і міжнародних партнерів, працюючи, зокрема, через треті країни.
Тема повернення дітей з окупації останнім часом набула додаткового міжнародного виміру. Так, 28 вересня Рада Європейського Союзу запровадила санкції проти десяти осіб та сімнадцяти організацій, причетних до незаконної депортації українських дітей до Росії, зокрема проти президента Татарстану, чиновників окупаційних адміністрацій та керівників дитячих таборів.
Раніше Інформатор повідомляв, що Норвегія виділила 25 мільйонів норвезьких крон на гуманітарні програми з пошуку і повернення українських дітей, яких незаконно депортувала Росія, а також на допомогу цивільним ув'язненим і військовополоненим. Також ми писали, що Литва відкрила власний напрям допомоги у поверненні дітей, силоміць вивезених Росією з окупованих територій, виділивши гранти на суму 600 тисяч євро неурядовим організаціям.