Головна
Україна
Події
12:41, 16 Червня
Информатор UA

Интро

На українських військових на фронті чатує, зокрема, й хімічна небезпека. Випадки потрапляння ворожих снарядів в цистерни з азотною кислотою вже були.  Про це повідомляє Інформатор з посиланням на Національну гвардію України. Реагування на хімічні, радіаційні загрози покладено на «військових хіміків». Вони першими їдуть у зону ураження, досліджують рівень загрози та складають план дій особового складу. Останній місяць бійці тримають Сєвєродонецьк. Третє за розміром в Україні місто виробник аміаку та одне з найбільших в Європі підприємств хімічної промисловості з виробництва азотних добрив, метанолу, оцтової кислоти, ацетилену, формаліну, каталізаторів, товарів побутової хімії. Ще з 2014 року ворожі сили намагалися підірвати об'єкти хімпромисловості, де зберігався аміак, хлор — це призводило до загибелі цивільного населення. Над багатьма об'єктами хімічної промисловості та джерелами іонізуючого випромінювання Україна втратила контроль з моменту окупації Донецької та Луганської областей з 2014 року — це до двох тисяч джерел, які можуть завдати шкоди під час їх розгерметизації. У Рубіжному, Лисичанську та Сєвєродонецьку є багато об'єктів хімпромисловості. Випадки потрапляння снарядів в цистерни з азотною кислотою фіксували в Рубіжному, були обстріли цистерн та приміщень заводу "Азот". Серед загроз на полі бою ворог може використати тактичну ядерну зброю, однак малий ядерний заряд майже нічого не вирішує, адже тоді територія, де він розірвався забруднена й при атаці треба противнику вдягати свої війська в костюми хімзахисту, а це знижує боєздатність на 40-50%. Якщо людина знаходиться в протигазі, то їй нічого не загрожує.  "Якщо людина потрапила під пар чи отруйну хмару, то це є небезпечно і протигаз від цього не врятує, бо є відкриті ділянки шкіри. Якщо це броньована техніка — БТР, броньована машина "Козак", то там розміщено систему фільтрування повітря", - розповідає військовий.  В Сєвєродонецьку є фахівці хімзахисту, вони мають прилади, що виявляють всі отруйні речовини в повітрі: від речовин хімпрому до бойових токсичних речовин. Заміри та дослідження проводяться також за ознак, що вказують на розрив хімічного фугасу чи розпилювання хімречовин з повітря. Наприклад — біла хмара після вибуху, що розсіюється. Офіційно немає підтверджених випадків застосування хімречовин на полі бою. Адже щоб офіційно підтвердити випадок треба мати висновок сертифікованої лабораторії, яка скаже, що це був зарин або інша речовина. Були випадки, що прилітає мінометний снаряд після розриву у людей починають сльозотеча, з'являється нудота та блювання — це і є ознаки ураження отруйною речовиною. За словами бійця, росіяни це скоріше роблять для деморалізації, адже самі наступати після таких атак вони не будуть, а чекатимуть поки хімречовини розвіються в повітрі. Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.

Яка хімічна небезпека для українських військових існує на фронті

Читать на русском

Реагування на хімічні, радіаційні загрози у військах покладено на «військових хіміків»

Читать на русском
Яка хімічна небезпека для українських військових існує на фронті

Реагування на хімічні, радіаційні загрози у військах покладено на «військових хіміків»

На українських військових на фронті чатує, зокрема, й хімічна небезпека. Випадки потрапляння ворожих снарядів в цистерни з азотною кислотою вже були. 

Про це повідомляє Інформатор з посиланням на Національну гвардію України.

Реагування на хімічні, радіаційні загрози покладено на «військових хіміків». Вони першими їдуть у зону ураження, досліджують рівень загрози та складають план дій особового складу. Останній місяць бійці тримають Сєвєродонецьк. Третє за розміром в Україні місто виробник аміаку та одне з найбільших в Європі підприємств хімічної промисловості з виробництва азотних добрив, метанолу, оцтової кислоти, ацетилену, формаліну, каталізаторів, товарів побутової хімії.

Ще з 2014 року ворожі сили намагалися підірвати об'єкти хімпромисловості, де зберігався аміак, хлор — це призводило до загибелі цивільного населення. Над багатьма об'єктами хімічної промисловості та джерелами іонізуючого випромінювання Україна втратила контроль з моменту окупації Донецької та Луганської областей з 2014 року — це до двох тисяч джерел, які можуть завдати шкоди під час їх розгерметизації.

У Рубіжному, Лисичанську та Сєвєродонецьку є багато об'єктів хімпромисловості. Випадки потрапляння снарядів в цистерни з азотною кислотою фіксували в Рубіжному, були обстріли цистерн та приміщень заводу "Азот". Серед загроз на полі бою ворог може використати тактичну ядерну зброю, однак малий ядерний заряд майже нічого не вирішує, адже тоді територія, де він розірвався забруднена й при атаці треба противнику вдягати свої війська в костюми хімзахисту, а це знижує боєздатність на 40-50%. Якщо людина знаходиться в протигазі, то їй нічого не загрожує

"Якщо людина потрапила під пар чи отруйну хмару, то це є небезпечно і протигаз від цього не врятує, бо є відкриті ділянки шкіри. Якщо це броньована техніка — БТР, броньована машина "Козак", то там розміщено систему фільтрування повітря", - розповідає військовий. 

В Сєвєродонецьку є фахівці хімзахисту, вони мають прилади, що виявляють всі отруйні речовини в повітрі: від речовин хімпрому до бойових токсичних речовин. Заміри та дослідження проводяться також за ознак, що вказують на розрив хімічного фугасу чи розпилювання хімречовин з повітря. Наприклад — біла хмара після вибуху, що розсіюється.

Офіційно немає підтверджених випадків застосування хімречовин на полі бою. Адже щоб офіційно підтвердити випадок треба мати висновок сертифікованої лабораторії, яка скаже, що це був зарин або інша речовина. Були випадки, що прилітає мінометний снаряд після розриву у людей починають сльозотеча, з'являється нудота та блювання — це і є ознаки ураження отруйною речовиною. За словами бійця, росіяни це скоріше роблять для деморалізації, адже самі наступати після таких атак вони не будуть, а чекатимуть поки хімречовини розвіються в повітрі.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.

ФОТОРЕПОРТАЖІ

Ми використовуємо файли cookie, щоб забезпечити належну роботу сайту, а вміст та реклама відповідали Вашим інтересам.