Дипломати ЄС дедалі частіше обговорюють окремі шляхи Києва і Кишинева до членства в Європейському Союзі
У Європейському Союзі дедалі частіше обговорюють сценарій, за яким Молдова продовжить рух до членства окремо від України. За словами трьох дипломатів ЄС, питання розділення заявок двох країн уже не стоїть у форматі "чи станеться це", а радше "коли саме це станеться". Один із співрозмовників заявив, що серйозні політики не вірять у вступ України до ЄС до кінця десятиліття. Дискусія розгортається на тлі заяв єврокомісарки з питань розширення Марти Кос, яка 7 жовтня заявила, що найближчими до членства залишаються Чорногорія та Албанія.
Про зростання таких настроїв серед європейських дипломатів повідомляє видання Rapporteur із посиланням на трьох співрозмовників у структурах ЄС. За їхніми словами, за зачиненими дверима дедалі відкритіше говорять про те, що шляхи Києва і Кишинева в переговорному процесі можуть розійтися, хоча від початку повномасштабного вторгнення обидві країни офіційно просувалися до членства спільно.
"Ніхто із серйозних людей не вірить, що Україна стане членом ЄС до кінця десятиліття, якщо взагалі колись стане. І нам слід припинити годувати Київ порожніми обіцянками", - заявив один із дипломатів ЄС.
За його словами, існують ефективніші способи підтримати Україну - зокрема через НАТО та військову допомогу. Ще один співрозмовник видання зазначив, що затримувати рух Молдови до ЄС через можливі труднощі України в переговорах було б несправедливо. Третій дипломат наголосив на небезпеці: за відсутності реального прогресу в розширенні ЄС Молдова ризикує стати вразливішою перед операціями впливу з боку Москви.
Розмови про можливе розділення переговорів пролунали на тлі виступу єврокомісарки з питань розширення Марти Кос перед депутатами Європарламенту 7 жовтня. Вона припустила, що до 2030 року до ЄС можуть приєднатися щонайменше дві-три нові держави за умови виконання необхідних вимог, і назвала найближчими кандидатами Чорногорію та Албанію, не уточнивши, яка країна може стати третьою.

Попри ці дискусії, 7 жовтня країни ЄС зробили черговий спільний крок для Києва і Кишинева. Після того як Угорщина погодилася розблокувати технічний етап переговорів, посли держав ЄС схвалили надсилання обом країнам запрошень представити переговорні позиції щодо двох нових кластерів - "Внутрішній ринок" та "Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання". Раніше Будапешт наполягав, щоб Україна посилила гарантії освітніх прав угорської меншини на Закарпатті, і новий угорський уряд під керівництвом Петера Мадяра погодився підтримати подальше просування переговорів за умови ухвалення Верховною Радою відповідних законодавчих змін.
Очікується, що український парламент розгляне необхідний законопроєкт 12 жовтня. У разі ухвалення законопроєкту та завершення погодження з боку країн ЄС, два нові переговорні кластери офіційно можуть відкрити вже наступного тижня. Цьогоріч Україна вже відкрила кластери "Основи" та "Зовнішні відносини", тож мова йде про продовження вже розпочатого процесу, а не про перший крок.
Раніше Інформатор повідомляв, що Угорщина дала зелене світло на відкриття кластерів 2 і 3 для України, скасувавши блокування, яке тривало кілька місяців через мовне питання для угорської меншини на Закарпатті. Також ми писали, що Україну можуть інтегрувати в ЄС ще до офіційного вступу - Єврокомісія готує окремі дорожні карти для чотирьох країн-кандидатів, включно з Україною, і планує представити їх 28 жовтня.