Як і в чому Японія підтримує Україну
23 березня президент України Володимир Зеленський звернувся до політиків та народу Японії, наголосивши, що вони стали першими в Азії, хто почав справді сильно тиснути на Росію для відновлення миру, хто підтримав санкції проти Росії. Він закликав продовжувати це робити. Закликав об'єднувати зусилля країн Азії – партнерів Японії, щоб стабілізувати ситуацію, щоб Росія шукала миру та зупинила цунамі свого жорстокого вторгнення в Україну.
Інформатор вирішив розібратися, як і у чому Японія підтримує Україну. І ми знайшли чимало цікавого.
За підсумками Другого світового мирного договору між СРСР (і його правонаступницею Російською Федерацією) укладено не було. Каменем спотикання стали острови Південно-Курильської гряди: Ітуруп, Кунашир, Шикотан та архіпелаг Хабомаї. Острови були включені до складу СРСР, проте Токіо заперечує це, посилаючись на Сімодський трактат 1855 року. У радянсько-японській спільній декларації 1956 року говорилося, що СРСР "як жест доброї волі" готовий передати Японії Шикотан і Хабомаї, але тільки після підписання мирного договору.
Довгі роки щодо цього питання безуспішно йшли переговори. Але 22 березня 2022 року МЗС РФ припинило консультації щодо мирного договору з Японією у відповідь на санкції, введені Токіо за вторгнення Росії в Україну. Японський прем'єр Фуміо Кісіда назвав позицію Москви неприйнятною.
Москва припинила переговори з Токіо щодо мирного договору через запровадження Японією односторонніх обмежень щодо Росії у зв'язку із ситуацією в Україні. Було також прийнято рішення про припинення безвізових поїздок громадян Японії на основі угод про безвізові обміни між південними Курильськими островами РФ і Японією від 1991 року та про максимально полегшені відвідування колишніми японськими жителями островів місць свого колишнього проживання від 1999 року. Російська сторона також вийшла з діалогу з Японією про налагодження спільної господарської діяльності на спірних островах та заблокувала продовження статусу Японії як партнера Організації чорноморського економічного співробітництва з секторального діалогу.
22 березня прем'єр-міністр Японії Фуміо Кісіда заявив, що вважає неможливим зараз економічне співробітництво з РФ, якщо питання стосується "всього лише бізнесу", але наголошує на важливості збереження енергетичних проєктів, які відповідають національним інтересам його країни. Йдеться про проєкти "Сахалін-1" та "Сахалін-2". "З точки зору національних інтересів, якщо це довгострокові, вже укладені угоди про постачання енергоресурсів за низькими цінами, необхідні для захисту життєвого укладу нашого народу, думаю, що до них треба ставитися дбайливо", - наголосив він.
Останніми роками частка Росії у загальному обсязі японського імпорту нафти становила близько 3,6%, ЗПГ — 8,8%. Основну частину ЗПГ із Росії Японія отримує із Сахаліну. Прем'єр Японії Фуміо Кісіда на цьому тижні заявив, що Токіо зацікавлене у нафтогазовому проєкті «Сахалін-2» та продовженні закупівлі енергоресурсів у його рамках.
«Сахалін-2» — нафтогазовий проєкт, що реалізується на Сахаліні на умовах поділу продукції. Його оператор — компанія «Сахалін енерджі». Контрольний пакет (50% плюс одна акція) належить Газпрому. Японська Mitsui має 12,5% акцій, Mitsubishi — 10%. Більшість виробленого у межах проєкту ЗПГ постачається до Японії.
Тим часом японські енергетичні компанії розпочали пошук постачальників зрідженого природного газу, щоб за необхідності замінити імпорт із Росії, повідомляє агентство Kyodo. Це пов'язано з побоюваннями, що санкції щодо Росії вплинуть на логістичні ланцюжки та можуть порушити терміни постачання. Крім того, японські компанії не виключають варіант, при якому російська сторона як заходи у відповідь сама ухвалить рішення про скорочення експорту газу в Японію.
Так, компанія Hiroshima Gas отримує близько половини обсягу газу із Сахаліну, а Tokyo Gas — 10%. Tohoku Electric Power та Kyushu Electric Power закуповують у Росії не лише ЗПГ, а й частину вугілля. Як альтернатива розглядаються варіанти збільшення постачання ЗПГ із США та Австралії, а також налагодження контактів із постачальниками в Індонезії.
Україна не входила до помітних економічних партнерів Японії. Вона зайняла лише 60-е місце серед японських торгових контрагентів у 2021 році, а обсяг взаємної торгівлі становив близько 1,2 млрд дол. Проте на Україну припадало 17% цигарок, імпортованих Японією. Їх робила в Україні компанія Japan Tobacco (з початком російського вторгнення завод закрито). Станом на січень 2022 року в Україні працювало 57 японських компаній. З них 28 займаються випуском автомобілів та іншими видами виробництва, а 16 – оптовою торгівлею.
При цьому події в Україні, на думку Токіо, можуть вплинути на ситуацію у сфері безпеки регіону. По-перше, вважають японці, зосередившись на справах Європи, Сполучені Штати не зможуть ефективно стримувати Китай у його військово-морській експансії. По-друге, той же Китай під шумок у Європі, а також беручи приклад з Росії, може зважитися на те, щоб у Східно-Китайському морі силою відібрати у Японії спірні острови Сенкаку (китайською Дяоюйдао), а також приєднати до себе Тайвань. Ситуацію в Тайванській протоці Токіо останнім часом безпосередньо пов'язує із безпекою країни.
Зрештою, не треба забувати про спірні острови, до яких японці ставляться приблизно так само, як українці до проблеми Криму. Нинішня жорстка позиція уряду Японії щодо Росії контрастує з більш м'яким дипломатичним підходом до Москви, який застосовували японські адміністрації на чолі з прем'єр-міністром Сіндзо Абе. За словами агентства Reuters, вони «доглядали за Путіним», намагаючись домогтися повернення островів, «окупованих Росією».
Під час саміту 2018 року між тодішнім прем'єр-міністром Японії Сіндзо Абе та Путіним дві країни підтвердили, що вони проведуть переговори щодо мирного договору на основі спільної декларації 1956 року, в якій йдеться, що два менші острови Шикотан та група островів Хабомаї будуть передані Японії після укладання мирного договору. Однак у липні 2020 року набула чинності змінена Конституція Росії з положенням, що забороняє Москві передавати будь-яку частину своєї території.
У той час як уряд Японії на чолі з Абе уникав називати чотири острови невіддільною частиною японської території, явно намагаючись не вплинути на переговори щодо мирного договору з Росією, Кісіда використав цю фразу на парламентських дебатах 7 березня після початку вторгнення Росії в Україну.
15 лютого прем'єр-міністр Японії Фуміо Кісіда поговорив телефоном із президентом України Володимиром Зеленським і висловив йому підтримку, у тому числі пообіцяв фінансову допомогу у розмірі 100 млн дол.
Після визнання Росією незалежності ДНР і ЛНР японський прем'єр «різко засудив» цей крок і сказав, що крім координації з G7 та іншими країнами запровадження санкцій Японія також ухвалить своє рішення.
Після початку Росією вторгнення в Україну було проведено термінове засідання Ради національної безпеки Японії, після якого Кісіда сказав, що Японія «рішуче засуджує Росію і працюватиме разом з міжнародною спільнотою, включаючи Сполучені Штати, щоб негайно відреагувати на кризу».
28 лютого Володимир Зеленський написав у своєму Твіттері: «Провів переговори із прем'єр-міністром Японії Фуміо Кісіда. Подякував за потужну підтримку України у протидії агресії. Японія виділяє 100 млн доларів додатково до вже схваленої підтримки у 100 млн. Повністю підтримує жорсткі санкції проти РФ. Дякую за це! Справді, глобальна антивоєнна коаліція діє», — написав президент України.
Після вторгнення РФ в Україну 24 лютого Японія — у рамках координації спільної відповіді країн «Великої сімки» — запровадила санкції щодо Москви. Йдеться про позбавлення Росії торгового статусу «найбільшого сприяння» (у рамках СОТ), про заморожування активів ЦБ РФ, найбільших російських банків.
1 березня МЗС Японії оголосило про запровадження санкцій щодо російських керівників, включаючи президента РФ Володимира Путіна. У санкційний список включені також глава МЗС РФ Сергій Лавров, міністр оборони Сергій Шойгу, начальник генштабу ЗС Росії Валерій Герасимов, секретар Ради безпеки Микола Патрушев, заступник голови Ради безпеки Дмитро Медведєв. Санкції запровадили проти 49 російських відомств, банків та компаній, зокрема, ФСБ, ГРУ, АТ "Компанія "Сухий", АТ "РСК "МіГ", держкорпорації "Ростех", ЦБ РФ, ВЕБ, "Промзв'язок банку". Заходи включають заморожування активів фізичних осіб та банків, заборона на "експорт товарів загального призначення, які, як вважається, сприяють зміцненню військового потенціалу Російської Федерації".
14 березня уряд Японії звернувся до 30 провайдерів послуг з обміну криптовалюти в Японії з проханням припинити транзакції з будь-якими об'єктами санкцій, накладених на Росію за вторгнення в Україну. Уряд закликає 30 постачальників послуг з обміну криптовалюти не робити виплати тим, хто вважається об'єктом санкцій та просить провайдерів оперативно повідомляти про випадки, коли вони дізнаються, що одержувачі криптовалюти є об'єктами санкцій.
Японські компанії залишають російський ринок. Особливо неприємно для російської економіки втрачати можливість використовувати високі технології, якими славиться Країна Вранішнього Сонця. Ми зібрали інформацію про найбільші компанії по галузях.
Платіжні системи: JCB
Промислове обладнання: Mitsubishi Electric (електричне та електротехнічне обладнання), Komatsu (будівельне, гірничодобувне, лісове та військове обладнання, а також дизельні двигуни та промислове обладнання, такі як преси, лазери та термоелектрогенератори), NEC (виробник електронної, комп'ютерної техніки, телекомунікаційного обладнання) , одна з найбільших світових телекомунікаційних компаній), IHI (виробництво кораблів, авіаційних двигунів, турбонаддувів для автомобілів, промислових машин)
Комп'ютерні ігри та обладнання, офісна техніка: Nintendo, Sony, Hitachi, Ricoh, Epson
Автомобілі: Suzuki (продають залишки на складах, яких вистачить на 2-3 місяці, нову техніку не везуть)
Побутова техніка: Panasonic, Mitsubishi Electric, Sharp
Одяг, косметика: Uniqlo, Shiseido
Освіта: система оцінки знання англійської мови IELTS відмінила іспити для росіян,
19 березня прем'єр-міністр Японії Фуміо Кісіда відвідав Індію, де зустрівся із прем'єр-міністром країни Нарендрою Моді. У численних анонсах писали, що в Нью-Делі Фуміо Кісіда просуватиме єдиний підхід членів організації Quad до української кризи. Також переговори з прем'єр-міністром Індії Нарендрою Моді буде присвячено питанням безпеки в Індо-Тихоокеанському регіоні.
«Оскільки російське вторгнення в Україну співпадає з цією поїздкою, я хотів би наголосити на важливості міжнародної єдності та підтвердити, що Японія та Індія разом працюватимуть над різними питаннями», — сказав Кісіда напередодні свого візиту. Результатів переговорів, опублікованих у ЗМІ, ми не виявили. Тим не менш, у Японії, напевно, знайдуться аргументи для переконання азійських партнерів. В анонсах візиту йшлося, що японський прем'єр збирався заявити про план інвестувати 5 трильйонів ієн (42 мільярди доларів) в Індію протягом п'яти років.
Індія та Японія є учасниками Чотирьохстороннього діалогу з питань безпеки (Quad - Quadrilateral Security Dialogue), структури безпеки, до якої також входять Сполучені Штати та Австралія. В даний час Японія підтримує розвиток міської інфраструктури Індії та високошвидкісної залізниці, заснованої на технології надшвидкісного пасажирського експресу. Японія та Індія у 2020 році підписали угоду про закупівлю та взаємне обслуговування продовольства, палива та інших предметів постачання між силами оборони.
Чому Ізраїль скасував безвіз для України та які тепер правила в'їзду, інформатор писав тут. Про те, як в умовах війни з Україною складаються стосунки Росії та Китаю, Інформатор писав тут. Писали ми і про те, які санкції проти Росії було запроваджено з боку США та Євросоюзу. Про те, як напад Росії на Україну змінить світ – тут.
Ольга Палій