Верховний суд обмежив повноваження Трампа: це жорсткий удар по його стратегії тарифів
Рішення ставить під загрозу план поповнення бюджету на $1,5 трлн та блокує 70% нових митних зборів
Верховний суд США завдав удару по економічних планах Дональда Трампа, заборонивши йому самостійно вводити нові мита на іноземні товари. Судді постановили, що президент перевищив свої повноваження, намагаючись встановити податки в обхід Конгресу. Це рішення визнає недійсними багато, але не всі мита, введені Трампом. Хоча старі мита на сталь та алюміній залишаються в силі, це рішення блокує надходження трильйонів доларів до бюджету, на які розраховував Білий дім.
Про судову поразку Білого дому повідомляє NBC. Рішення, ухвалене більшістю 6 проти 3, стало несподіванкою, оскільки з моменту початку другого терміну Дональда Трампа у січні Верховний Суд зберігає стабільну консервативну більшість.
Трамп базував мита на законі 1977 року про надзвичайні повноваження, пояснюючи їх захистом нацбезпеки. Проте Верховний Суд постановив: цей закон дозволяє лише регулювати торгові потоки під час криз, а не одноосібно вводити нові податки. Оскільки за Конституцією США право встановлювати збори належить виключно Конгресу, дії адміністрації визнали незаконними.
“Автором рішення став голова Верховного Суду США Джон Робертс. До нього приєдналися троє ліберальних суддів та двоє колег-консерваторів, Ніл Горсач та Емі Коні Барретт”, - зазначає видання.
Попри суворе рішення, у Трампа залишаються певні важелі впливу. Зокрема, вердикт не торкнувся мит на сталь та алюміній, оскільки вони базуються на інших нормах торговельного законодавства. Юристи зазначають, що президент може спробувати відновити скасовані тарифи, якщо знайде для них інше законодавче обґрунтування, яке не суперечить повноваженням Конгресу.
Провал тарифного шантажу
Рішення Верховного Суду стало фіналом напруженого протистояння, що розпочалося 17 січня 2026 року. Тоді Дональд Трамп запровадив 10% мито на всі товари з Данії, Німеччини, Франції та ще п'яти країн Європи, пообіцявши підняти ставку до 25% вже у червні. Президент відкрито заявив, що ці заходи триватимуть, доки Данія не погодиться продати Гренландію Сполученим Штатам. Свої дії він мотивував «національною безпекою», стверджуючи, що без американського контролю острів може потрапити під вплив Росії чи Китаю, а європейські союзники нібито роками «субсидувалися» за рахунок США.
У відповідь на цей тиск Європейський Союз 19 січня розпочав підготовку безпрецедентних кроків. Брюссель розробив пакет дзеркальних мит на американські товари сумою 93 млрд євро, який мав автоматично запрацювати на початку лютого. Окрім тарифів, ЄС погрожував застосувати «Інструмент боротьби з примусом» для обмеження американських інвестицій та банківської діяльності. Ситуація загострилася настільки, що європейські країни направили до Гренландії обмежений військовий контингент, а прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен публічно наголосила, що «Європа не дозволить себе шантажувати».
Раніше Інформатор повідомляв, що техаський інвестор Джентрі Біч восени 2025 року таємно домовився з російським «Новатеком» про спільний видобуток газу на Алясці. Попри війну та санкції США, проєкт планують запустити за допомогою російського мобільного заводу, який наразі будується в Мурманській області РФ. Фактично це перша спроба знову втягнути Москву в західну економіку, прикриваючись вигідними бізнес-перспективами.
Також ми повідомляли, що президент США Дональд Трамп на першому засіданні створеної ним "Ради миру" заявив, що його підтримка стосується не лише американських політиків. Також йдеться і про лідерів інших країн, зокрема прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана. Сказавши це, він почав перелічувати риси Орбана, які йому до вподоби.
Стежте за нами у Viber
