Верховний лідер Ірану прямо з бункера вирішив назвати наступників на випадок убивства
Аятола Хаменеї вжив цілу низку надзвичайних заходів задля збереження Ісламської Республіки після того, як Ізраїль минулої п’ятниці розпочав серію раптових ударів
Остерігаючись замаху, верховний лідер Ірану зараз здебільшого спілкується зі своїми командирами через довіреного посередника. Він тимчасово відмовився від електронних засобів зв’язку, щоб ускладнити можливість його виявлення. Сховавшись у бункері, аятола Алі Хаменеї визначив низку замін по командному ланцюгу у разі, якщо буде вбито ще когось із його цінних соратників.
І, як повідомляє NYT, Хаменеї навіть назвав трьох старших духовних осіб як потенційних наступників на випадок його загибелі — мабуть, найвиразніший показник того, наскільки хитким є нинішній момент як для нього особисто, так і для його тридцятирічного правління.
Аятола Хаменеї вжив цілу низку надзвичайних заходів задля збереження Ісламської Республіки після того, як Ізраїль минулої п’ятниці розпочав серію раптових ударів.
Хоч минув лише тиждень, ці атаки стали найбільшою військовою агресією проти Ірану з часів війни з Іраком у 1980-х роках, і особливо відчутно вони вдарили по столиці країни — Тегерану. Усього за кілька днів удари Ізраїлю були інтенсивнішими та завдали більше руйнувань у Тегерані, ніж Саддам Хусейн за всі вісім років ірано-іракської війни.
Іран, схоже, вже оговтався від початкового шоку, зумівши достатньо реорганізуватися, щоб щоденно наносити у відповідь удари по Ізраїлю — в тому числі по лікарні, нафтопереробному заводу в Хайфі, релігійних спорудах та житлових будинках.
Вищі посадовці Ірану також тихо готуються до широкого спектра можливих сценаріїв у міру ескалації конфлікту, зважаючи також на те, що президент Трамп розглядає можливість втручання у війну, за словами іранських чиновників, які побажали залишитися анонімними, оскільки не уповноважені публічно говорити про плани аятоли.
Хоча зазирнути за лаштунки іранського керівництва вкрай складно, ланцюг командування, схоже, досі функціонує, попри потужні удари, і, за словами посадовців та дипломатів в Ірані, явних ознак розколу серед політичної верхівки наразі немає.
Аятола Хаменеї, якому 86 років, усвідомлює, що як Ізраїль, так і Сполучені Штати можуть спробувати вбити його, і такий кінець він сприйматиме як мученицьку смерть, розповіли посадовці. З огляду на цю загрозу, аятола ухвалив нетипове рішення — доручити Раді експертів, духовному органу, відповідальному за призначення верховного лідера, у разі його загибелі якомога швидше обрати наступника з трьох кандидатур, які він сам запропонував.
Зазвичай процес призначення нового верховного лідера може тривати місяцями — духовенство обирає кандидата зі своїх власних списків. Але, зважаючи на те, що країна перебуває у стані війни, аятола, за словами посадовців, прагне забезпечити швидку й впорядковану передачу влади, а також зберегти власну спадщину.
"Найвищий пріоритет — це збереження держави", — зазначив Валі Наср, експерт з Ірану та професор міжнародних відносин Університету Джонса Гопкінса. — "Це суто розрахунок і прагматизм".
Тема наступництва в Ірані завжди була надзвичайно делікатною та складною, її рідко обговорюють публічно, окрім домислів і чуток у політичних та релігійних колах. Верховний лідер має величезні повноваження: він є головнокомандувачем Збройних сил Ірану, очолює судову, законодавчу та виконавчу гілки влади. Також він є Валі Факихом — найвищим опікуном шиїтської віри.
За словами посадовців, син аятоли Хаменеї — Моджтаба, який також є духовною особою та має тісні зв’язки з Корпусом вартових Ісламської революції і вважався одним із фаворитів, не входить до числа кандидатів. Колишній консервативний президент Ірану Ібрагім Раїсі також розглядався як імовірний наступник, але загинув у катастрофі гелікоптера у 2024 році.
Від початку війни аятола Хаменеї звернувся до громадськості з двома записаними відеозверненнями — на тлі коричневих штор і поруч із прапором Ірану. "Народ Ірану вистоїть проти нав’язаної війни", — заявив він, пообіцявши не здаватися.
У звичайні часи аятола Хаменеї живе й працює у надзвичайно добре охоронюваному комплексі в центрі Тегерана, відомому як "бет-е рахбарі" — або "будинок лідера". Він рідко залишає його межі, хіба що для особливих подій, як-от проповідь. Високопосадовці та військові командири приходять до нього на щотижневі наради, а публічні виступи транслюються прямо з цього комплексу.
Його відступ у бункер свідчить про те, наскільки потужно Ізраїль ударив по Тегерану у війні, яку іранські чиновники називають двофронтовою.
Один фронт — це повітряна війна: ізраїльські удари по військових базах, ядерних об'єктах, критичній енергетичній інфраструктурі, а також по командирах і ядерних науковцях прямо в їхніх квартирах, розташованих у густонаселених житлових районах. Деякі з найвищих іранських командирів були знищені миттєво.
За даними правозахисних організацій як всередині, так і за межами країни, сотні людей загинули й тисячі дістали поранення, зокрема серед цивільного населення по всьому Ірану.
Та іранські чиновники заявляють, що триває й другий фронт — на землі, де ізраїльські агенти та їхні спільники діють у глибокому прикритті, розосереджені по всій території Ірану. Вони запускають дрони по об’єктах критичної енергетичної та військової інфраструктури. Страх перед ізраїльським проникненням на найвищі щаблі системи безпеки та розвідки Ірану, за словами посадовців, суттєво похитнув іранську владу — навіть самого аятолу Хаменеї.
"Очевидно, що ми зазнали серйозного провалу в галузі безпеки й розвідки — це заперечувати неможливо", — сказав Махді Мохаммаді, старший радник спікера іранського парламенту генерала Мохаммада Калібафа, в аудіозаписі з аналізом війни. "Усі наші вищі командири були ліквідовані протягом однієї години".
Найбільшим провалом Ірану, за його словами, стало те, що спецслужби не виявили багатомісячного планування ізраїльських оперативників, які завозили до країни ракети та деталі для дронів, готуючись до атаки.
За словами іранських посадовців, керівництво країни зараз зосереджене на трьох ключових загрозах: замаху на аятолу Хаменеї; можливості вступу США у війну; та подальших руйнівних ударах по критичній інфраструктурі Ірану, зокрема електростанціях, нафтогазових підприємствах і дамбах.
Якщо Сполучені Штати долучаться до конфлікту, ставки суттєво зростуть. Ізраїль заявляє, що хоче знищити ядерну програму Ірану, але експерти зазначають, що лише США мають бомбардувальники — і потужну бомбу вагою 30 000 фунтів — які потенційно здатні пробити гору, в якій розташовано ключовий об’єкт зі збагачення урану в Фордо.
У відповідь Іран пригрозив ударами по американських цілях у регіоні, але це лише підвищить ризик масштабнішого й, можливо, ще більш нищівного конфлікту для самого Ірану й його противників.
Страх перед замахами та проникненням агентури в іранські структури настільки поширений, що Міністерство розвідки оголосило про низку жорстких заходів безпеки, наказавши посадовцям відмовитися від використання мобільних телефонів і будь-яких електронних пристроїв для комунікації. Також, за словами двох іранських посадовців, було розпоряджено, аби всі високопосадовці уряду та військові командири залишалися під землею.
Майже щодня Міністерство розвідки або Збройні сили видають інструкції для громадян: повідомляти про підозрілих осіб і пересування транспорту, а також утримуватися від фотографування чи відеозйомки атак на чутливі об’єкти.
Війна Ізраїлю з Іраном
Армія Ізраїлю здобула чергову перемогу. ЦАХАЛ ліквідувала ще одного ключового командира Ірану - Амінпура Джудакі. Останній відповідав за атаки іранських безпілотників і сотні разів запускав їх по Ізраїлю.
Як писало Axios, президент США Дональд Трамп всерйоз розглядає можливість приєднання до війни та початку удару США по ядерних об'єктах Ірану. Зокрема, по його підземному заводу зі збагачення урану у Фордоу.
Зараз читають на Інформаторі
