Вантажівками – замало та довго, залізницею – більше та швидше. З окупованих територій Луганської області російські загарбники викрадають українське зерно

Рашисти під виглядом експорту вивозять українське зерно з окупованих територій Луганщини до російської федерації. Як і на інших захоплених територіях України, російська орда позбавляє українців від запасів соняшника та зерна. Та от в Луганській області виходу до моря немає. Тому ворог використовує інші шляхи: спочатку транспортували зерно вантажівками, а далі перейшли на залізницю.

Луганщина – один з регіонів України, який славиться високим урожаєм зернових культур: озима пшениця, соняшник, овес та ячмінь. Особливо родючі землі – на півночі області, а тому захоплення цих районів для росії є вигідним. Не гаючи часу найманці рф – так звана «луганська народна республіка», прийнялася виконувати вказівки путіна – транспортувати зерно до рф. Мабуть, розуміння наслідків від санкцій у президента «другої армії світу» таки є.

Елеватори, склади, ангари – усі сховища, де може зберігатися зерно, рашисти стали перевіряти й відразу ж завантажувати до КрАЗів. Але вивозити таким способом не вигідно: по-перше, це довго; по-друге, вмістити багато тонн до вантажівки неможливо. Після декількох таких спроб російські загарбники почали будувати залізничну гілку з елеватора Старобільська. Зведення колій почали в другій половині травня, а вже 10 червня потяг з тысячами тонн українського зерна вирушив до Ростова-на-Дону.

«Первая партия зерна общим весом более трех тысяч тонн отправлена 13-ю вагонами из Старобельского элеватора в Ростов-на-Дону», - інформують рашисти в своїх ТГ-каналах.

А от часом раніше російська орда вантажівками вивезла з цього ж елеватора та елеватора у Новоайдарі близько 25 тисяч тонн зернових, з яких 15 тисяч тонн – соняшник та 10 – озима пшениця. Після цього український врожай транспортували до Луганська, а звідти теж до Ростова. Подальша доля зерна невідома.

«Масштаби злочинів росіян більші у рази: зерносховища області вони «асвабаділі» від 15 тисяч тонн соняшника та 10 тисяч тонн зерна. Одночасно антинародна влада заготовляє зерно під майбутню посівну, пропонуючи аграріям «сприятливі умови закупівель» - по 8 тисяч російських рублів, тоді як Україна платила по 8,6 тисяч гривень за тонну продукції», - розповідають у Департаменті агропромислового розвитку Луганської ОДА.

Ціни на зерно, дійсно, вражають і аграріїв. Більшість землеробів області, в тому числі приватних, не встигли здати насіння соняшника. Коли прийшла «влада «лнр», наче, з'явилася надія на продаж зерна. Та виявилося багато «але», які поставила перед аграріями квазіреспубліка.

«Я вже понад 5 років обробляю землі. Цьогоріч врожай гарний був. Ми, як і кожного року, вичікували, коли зросте ціна. А потім у лютому почалися перепади температури: то дощ, то мороз, то сніг. Під'їхати до складів вантажівкам було б важко. Якщо ми їх завантажили б зерном, то вони загрузли в грязюці. Тому й не стали ризикувати. А потім почалась війна», - згадує аграрій Сергій.

Протягом двох тижнів після окупації району, де живе наш герой (в умовах безпеки не називаємо місце проживання чоловіка), рашисти повідомили, що і приватні фермери, і аграрні підприємства мають перереєструвати усе в так званій «лнр». Технікою окремо буде займатися служба, що виїжджатиме до районі та переписуватиме на номери квазіреспубліки.

«Якщо не перереєструємо усе, що маємо, то нам погрожували забороною виїжджати у поле. Коли поставили питання про зерно, відповідь почули чітку: «Без регистрации ничего продать не сможете и покупать у вас не будем пока не выполните условий». Та ці забаганки не довго існували. Через місяць почали пропонувати купити насіння, але ціну таку встановили, що й в голові не вкладалося – 8 рублів за кілограм. У той час, я згадую, як ми гадали чи продавати по 16 гривень чи ні. Дочекались «гарного» життя», - зітхає Сергій.

Насіння лежить з осені. Ще трохи й усе доведеться тільки викинути. Тому аби не втратити того, над чим працював пів року, Сергій таки погодився продати по встановленій ціні російським загарбникам.

«Як зараз працювати у полі я навіть не знаю. Врожай точно не буде гарним. Трохи грошей знайшов, щоб посадити культури. Ціна – космічна. Так, дизель дешевий вони привезли. А ремонтувати техніку ні за що та нічим – таких запчастин навіть немає, а якщо й є, то знову ж таки – ціна. Тим часом нова влада заявила, що зарплатню усім сферам виплатить із врожаю землеробів. Як це? Тобто я повинен працювати не для своєї родини, а для тих, хто пішов на співпрацю з окупантами?», - обурюється Сергій.

Таким чином найманці рф – «лнр» - встановлюють правила, вигідні для них, не турбуючись про жителів окупованих територій. Рашисти несуть тільки злидні, розруху та біль, а також відбирають усе, над чим та на чому працювали люди.

«Мій чоловік виїхав у поле разом з товаришем працювати рано-вранці. А пообіді додому повернувся пішки. Питаю: «Де трактор та техніка, з якою ти поїхав обробляти землю?», а він відповідає: «Немає, усе забрали. Приїхали, вигнали нас з тракторів та поїхали геть разом з технікою», - розповідає жінка землероба Наталя.

Як виявилося, російські окупанти приїхали прямісінько в поле, де працювали аграрії та відібрали в них техніку. Чоловік каже: «Рашисти, можливо, працювали по наводці від місцевих жителів, бо інакше як вони могли здогадатися де саме ми були».

Таке «асвабаждєніє» принесла росія жителям Донбасу. Люди вимушені не жити, а виживати.

Анна Ганага