В Україні викрили схему ухилення від ПДВ на 244 млн грн - Офіс генпрокурора

Руслан Кравченко повідомив, що п'ять підприємств бенефіціара дорожньої компанії оформили фіктивні закупівлі бітуму та щебеню на 1,1 млрд грн, щоб уникнути сплати податків

фіктивна афера з ПДВ
Схема працювала у дорожньо-будівельній сфері

П'ять підприємств, пов'язаних із власником великої дорожньо-будівельної компанії, упродовж трьох років оформляли фіктивні закупівлі будматеріалів, щоб зменшити податкові зобов'язання. Схожу аферу із заниженням ПДВ через підконтрольні фірми правоохоронці вже розкривали раніше - тоді бюджет недоотримав понад 182 млн грн. У новій справі збитки для держави виявилися більшими - більш як 243,8 млн грн. Троє фігурантів перебувають за кордоном або вже отримали підозру заочно.

Відповідно до матеріалів слідства, п'ять підприємств, пов'язаних із бенефіціаром дорожньо-будівельної компанії, у 2020-2023 роках оформили нібито закупівлю бітуму, щебеню та інших матеріалів на суму понад 1,1 млрд грн, йдеться у повідомленні генерального прокурора Руслана Кравченка. Фактично жодних поставок не було. На папері постачальники продавали матеріали для ремонту доріг, а насправді торгували продуктами харчування, взуттям, шинами й арматурою. Саме на підставі таких фіктивних операцій формувався податковий кредит, який дозволяв суттєво зменшувати зобов'язання з ПДВ.

схема
Офіс генпрокура показав, як працювала схема

Окремо слідство встановило, що ці ж підприємства здійснювали з головною компанією операції на понад 4,3 млрд грн - змішуючи реальні поставки з "паперовими". Так фіктивні документи вбудовувалися у реальний господарський обіг і створювали видимість законності. Факт умисного ухилення від сплати податків підтверджено податковими перевірками та висновками судових експертиз.

Одному з керівників підприємств уже заочно повідомлено про підозру, за місцем його проживання проведено обшук. Ще двоє фігурантів перебувають за кордоном - вживаються заходи для їхнього притягнення до відповідальності.

Позиція щодо відповідальності бізнесу за фіктивні операції

Крачевченко акцентував на принциповій межі між підприємництвом і обманом держави.

"Якщо компанія отримує мільярдні державні підряди, а потім через фіктивні операції виводить з-під оподаткування сотні мільйонів гривень, то це вже не бізнес. Це обман держави та всіх платників податків", - додав він.

На його переконання, майже 244 млн грн - це кошти, яких недоотримали оборона, безпека, лікарні та школи. Прокурор також зазначив, що прокуратура не є ворогом бізнесу та зацікавлена у тому, щоб підприємці працювали та створювали робочі місця. Проте відповідальність за такі дії має наставати незалежно від масштабів бізнесу, посад чи зв'язків. Слідство у справі триває.

Що загрожує викритим учасникам фіктивної афери

Ухилення від сплати податків за статтею 212 КК передбачає штраф від 5 до 25 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85-425 тис. грн) разом із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років та з конфіскацією майна. Водночас дійти до вироку вдається не завжди. Наявність підозр у згаданих правопорушеннях далеко не завжди призводить до реальної відповідальності - фіксація збитків не означає їх автоматичного стягнення.

Слід також враховувати, що уникнути кримінальної відповідальності можливо за умови, коли до притягнення до відповідальності повністю сплачено податки і збори, а також відшкодовано збитки, заподіяні державі їхньою несвоєчасною сплатою, - пояснювали адвокати.

Фіктивні фірми та бюджетні кошти - поширена практика

Подібну аферу з фіктивними операціями між підконтрольними підприємствами раніше розкривали правоохоронці на Полтавщині - там дев'ять підприємств штучно занижували зобов'язання з ПДВ на загальну суму 182 млн грн, а корупційний складник існував з 2019 до 2023 року. У матеріалі про корупційну схему Марченка та Шаповалова Інформатор розповідав, що подібні оборудки нерідко лобіюють та "прикривають" особи, пов'язані з владою.

Схеми змішування реального бізнесу з фіктивними операціями є доволі поширеними: конвертаційні центри надавали послуги компаніям реального сектору, зокрема тим, що працювали з бюджетними установами, - клієнти переводили державні кошти на фіктивні фірми, щоб уникнути податків та отримати готівку. Масштаби таких схем у будівельній та дорожній сфері детально описані у розслідуванні про київський конвертцентр, де фіктивні накладні дозволяли систематично занижувати ПДВ на десятки мільйонів гривень на рік.

Слідкуйте за нами у Telegram

Image
Оперативні новини та разбори: Україна, світ, війна

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Головна Актуально Україна на часі Youtube
Інформатор у
телефоні 👉
Завантажити