КМІС з'ясував, скільки українців розчаровані владою і вважають курс країни хибним
45% українців вважають, що справи в країні розвиваються в неправильному напрямку, тоді як 40% дотримуються протилежної думки. Про це свідчать результати опитування, проведеного у вересні. Решта 15% опитаних не змогли визначитися із власною думкою. Водночас найпоширенішим почуттям до нинішньої влади залишається розчарування, яке за рік зросло з 36% до 44%.
Упродовж 12-21 вересня соціологи провели всеукраїнське опитування громадської думки "Омнібус", результати якого оприлюднив Київський міжнародний інститут соціології. До опитування на замовлення громадської організації "Форум" додали запитання про напрямок справ у країні, ставлення до влади та інші теми. Порівняно з останнім опитуванням, коли ставилося це саме запитання, у лютому 2024 року, показники майже не змінилися.
За останні півтора року стало трохи менше тих, хто говорить про правильний напрямок - зниження з 44% у лютому 2024 року до 40% зараз, але без статистично значущої зміни частки тих, хто говорить про неправильний напрямок - 46% тоді і 45% зараз. Натомість стало трохи більше тих, хто має невизначені думки - 10% тоді і 15% зараз.
Соціологи також проаналізували відповіді у розрізі довіри до президента. Навіть серед тих, хто повністю довіряє президенту, 39% або вважають напрямок справ неправильним, або не змогли визначитися із думкою, а вважають правильним - 61%. Серед тих, хто скоріше довіряє йому, до 54% стає менше тих, хто вважає напрямок справ правильним. Серед же тих, хто не довіряє президенту, більшість вважають напрямок справ неправильним.

Дослідники також запитали респондентів, що вони зараз відчувають до нинішньої влади. Респондентам зачитали перелік із 12 почуттів та емоцій, з яких просили обрати до трьох відповідей, або респондент міг назвати свій варіант. Таке саме запитання ставили в грудні 2025 року, тож соціологи змогли простежити динаміку за рік.
Найбільше респондентів говорили про розчарування - 44% серед усіх респондентів, ріст з 36% у грудні 2025 року, і сором - 33%, ріст з 20%. Далі йдуть такі відповіді, як надія - 23%, стільки ж було раніше, злість - 20%, ріст з 14%, співчуття - 16%, без змін, ненависть - 14%, ріст з 11%, байдужість - 12%, ріст з 7%. Відносно найменше респондентів говорили про симпатію - 4%, без змін, сміх - 4%, без змін, гордість - 7%, без змін.
Таким чином, за рік помітно зросла частка негативних емоцій щодо влади - передусім розчарування, сорому, злості та байдужості, тоді як рівень надії залишився незмінним.

Методом телефонних інтерв'ю на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів у всіх регіонах України було опитано 1002 респонденти серед дорослих громадян України, які на момент опитування проживали на контрольованій Урядом України території. До вибірки не включали жителів тимчасово неконтрольованих територій, хоча частина опитаних - це внутрішньо переміщені особи, а також не опитували громадян, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.
За звичайних обставин статистична похибка такої вибірки не перевищувала 4,1% для показників, близьких до 50%. Соціологи зазначають, що в умовах війни до цієї формальної похибки додається певне систематичне відхилення, проте результати все одно зберігають високу репрезентативність.
Раніше Інформатор повідомляв, що за даними опитування компанії "Соціополіс" українці вважають перемогою у війні не повернення територій, а збереження незалежності та суверенітету навіть ціною частини земель - так вважають 46,4% опитаних. Також ми писали, що за результатами іншого опитування КМІС більшість українців виступають за вибори генпрокурора за участю іноземних експертів - такий конкурс підтримують 69% респондентів, і ця позиція переважає навіть серед тих, хто повністю довіряє президенту.