29 червня Україна зробила ще один крок в бік інтеграції з ЄС – розпочався експорт та комерційні постачання електроенергії з України до Європи. Це стало можливим завдяки багаторічній роботі українських енергетиків та дипломатів.

Інформатор розповідає, що зміниться для українських та європейських споживачів.

Як було раніше

Від СРСР Україні дісталася найпотужніша енергосистема з п'ятьма (пізніше – з чотирма) АЕС, великою кількістю ТЕЦ та ТЕС, каскадами ГЕС на Дніпрі та Дністрі.

До початку 2022 року об'єднана енергетична система України працювала синхронно з енергетичними системами Білорусі, російської федерації, Молдови, а окрема частина Бурштинського енергоострова з об'єднаними енергетичними системами Польщі, Словаччини, Угорщини, Румунії. Це дозволяло експортувати електроенергію як у східному, і західному напрямках.

До російської агресії 2014 року Україна, залишаючись експортером електрики, у періоди пікових навантажень закуповувала електроенергію, переважно у Росії. Йшлося про технологічні перетікання, які вимірювалися кількома мільйонами доларів на рік. У листопаді 2015 року закупівлю електроенергії у Росії було зі зрозумілих причин припинено, як і постачання української електроенергії до Криму.

У 2017 році «Укренерго» та ENTSO-E (європейська мережа системних операторів передачі електроенергії, до якої входять 42 оператори з 35 країн) підписали угоду про умови об'єднання енергосистем. Згідно з цією угодою, кінцевий термін синхронізації і був запланований на 2023 рік. За шість років на підготовку до інтеграції Україна витратила близько 700 млн євро. Модернізувала підстанції, лінії електропередач та електростанції.

У липні 2019 року Україна перейшла на модель роботи енергетичного ринку країн ЄС. Вона передбачає конкуренцію між виробниками за кінцевого споживача та відмову від державного регулювання цін на енергію. 2020 року «Укренерго» був сертифікований як незалежний оператор системи передачі європейського зразка. Паралельно відбувалися випробування української енергосистеми.

«Завдяки цій підготовці, а також професійній роботі енергетиків наша енергосистема стабільно працювала на початку війни та ізольованого режиму», – каже директор енергетичних програм центру Разумкова Володимир Омельченко.

Енергетична евакуація

За кілька годин до ракетного обстрілу росією українських міст 24 лютого Україна від'єдналася від енергосистем росії та Білорусі. Це було тестове відключення на три дні. Воно було потрібне для того, щоб випробувати, як українська система працює автономно та в єдиному блоці з Молдовою, щоб згодом Україна могла під'єднатися до ENTSO-E.

Після короткого тесту Україна 27 лютого мала повернутися до об'єднаної з росією та Білоруссю мережі, але після початку війни Міністерство енергетики України відмовилося від цього. Натомість Україна попросила у ЄС прискорити інтеграцію до європейської мережі, і Єврокомісія погодилася. Вже 16 березня Україна приєдналася до Європейської енергетичної системи.

Українська енергосистема довела здатність підтримувати необхідну частоту 50 Гц у різних режимах роботи, надійність та безпеку енергопостачання навіть за умов військової агресії. Після синхронізації Україна отримала можливість отримувати технічну підтримку від Євросоюзу та у разі потреби імпортувати енергію звідти.

Страхування від енергетичної катастрофи

Нестача електрики в системі може призвести до раптових вимкнень. Втім, Україна виробляє достатньо електроенергії та вимагає імпорту лише за екстрених обставин. Але в ситуації, коли Росія захоплює та знищує українські електростанції, все може змінитися. Електрика з ЄС може допомогти Україні протриматись під час війни.

Росіяни захопили атомну електростанцію в Енергодарі, яку обстріляли з важкої зброї. Також російські війська зайшли на Каховську ГЕС та Луганську ТЕС, яка була жорстоко обстріляна з артилерії окупантів та перестала працювати. Через бойові дії без електропостачання періодично залишаються деякі населені пункти, хоча загалом енергосистема завжди працювала стабільно.

У більшості випадків, коли бойові дії вщухають, співробітники місцевих обленерго та «Укренерго» відновлюють подачу електроенергії. Пропускна спроможність електромереж Україна-ЄС – до 4000 МВт, каже Володимир Омельченко. Це означає, що максимальний обсяг імпорту електроенергії з Євросоюзу зможе замістити роботу чотирьох українських атомних енергоблоків ВВЕР-1000. Для порівняння: з Росії Україна могла імпортувати близько 2500 МВт, з Білорусі – 900 МВт.

Успішний старт продажів

28 червня ENTSO-E ухвалила рішення щодо офіційного старту з 30 червня комерційного експорту електроенергії з України до Європи початковим обсягом 100 МВт. Спочатку експорт здійснюватиметься до Румунії, а за кілька днів будуть залучені й напрямки Словаччини та Угорщини.

"Це рішення остаточно розбиває "акваріум" закритого українського енергоринку і водночас наближає нас до повної інтеграції до європейського енергетичного простору", - зазначив голова правління "Укренерго" Володимир Кудрицький.

29 червня пройшов перший аукціон на розподіл пропускної спроможності у напрямку Румунії. "Укренерго" реалізувало всі доступні 100 МВт щогодини доби 30 червня. Доступну пропускну спроможність викупили п'ять компаній: "Артлекс-Енерджі", "ДТЕК Західенерго", "ЕРУ Трейдінг", "ЛЕ Трейдінг Україна", "Нексттрейд".

“Лише за один перший день державна компанія Укренерго заробила 10 млн грн. Якщо уявити ситуацію, коли пропускна спроможність експорту становить, наприклад, 1000 МВт, то за таких умов ми могли б заробити 100 млн грн на день або 36 млрд грн на рік. Відповідно, 2000 МВт може принести державі близько 72 млрд грн на рік", - наголосив Володимир Кудрицький.

Що зміниться для українських споживачів?

Українська електроенергія дешевша за європейську. А отже, українські виробники зможуть експортувати електроенергію за вищими цінами, ніж усередині країни, отримуючи додаткові кошти на розвиток та модернізацію. Щоправда, і імпорт, якщо він буде потрібний, може виявитися дорожчим за внутрішні ціни. Але головне, що дає Україні інтеграція з європейським енергоринком – це посилення енергетичної безпеки. Що особливо важливо за умов війни.

Ольга Палій