Україна досі не запустила податковий автообмін, проте українським підприємцям за кордоном розслаблятися не варто

CRS (Common Reporting Standart) — міжнародний стандарт автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки. І хоча в Україні він поки не запрацював, юристи не радять розслаблятися. Власникам закордонних рахунків потрібно підготуватися до того моменту, коли фіскали почнуть отримувати від колег податкову інформацію. Про це 7 травня пише Мінфін.

Обмін даними не запрацював: що каже ДПС

Обмін даними за стандартом CRS здійснюється між податковими органами понад 100 країн. Завдяки цьому фіскали знають, скільки їх громадяни (бізнес та приватні особи) заробляють та накопичують на рахунках не лише у себе вдома, а й за кордоном. А тому можуть з'ясовувати, чи сплачуються в повному обсязі належні податки та збори.

Державна податкова служба України приєдналася до Багатосторонньої угоди компетентних органів щодо автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки MCAA CRS 19 серпня 2022 року. 20 березня 2023 року цей механізм був закріплений законодавчо (Закон № 2970-IX).

«Станом на сьогодні Багатостороння угода CRS ще не набула чинності, а процес міжнародного автоматичного обміну інформацією за стандартами CRS не здійснювався», — заявив директор Департаменту запобігання фінансовим операціям, пов'язаним із легалізацією доходів, отриманих злочинним шляхом, Державної податкової служби Артем Чехлов.

Точної дати запуску обміну він не вказав, але пояснив, що угода CRS набуде чинності лише після виконання нашою ДПС положень та вимог, визначених розділом 7 цього документа.

Список заходів пояснив керівник практики податкового права юридичної фірми «Ілляшев та Партнери» Іван Маринюк, який наголосив на важливості дій навіть не з боку ДПС, а Міністерства фінансів. Він назвав такі три ключові умови для фактичного запуску обміну фінансовою інформацією:

• Розробка нормативної бази здійснення обміну фінансовою інформацією (зараз необхідно розробити підзаконну нормативну базу).
• Забезпечення дотримання стандартів конфіденційності та захисту даних.
• Розробка та інтеграція відповідного IT-рішення для здійснення обміну.

«Водночас виконання Україною необхідних заходів щодо здійснення обміну інформацією вимагатиме ще відповідного узгодження (щодо їх належності та відповідності стандартам) із боку Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР)», — додав Маринюк.

Керуючий юрист юридичної компанії Arzinger Денис Ерсой уточнив, що від України в Секретаріаті ОЕСР чекають на такі повідомлення:

1. Про прийняття законодавчої бази для впровадження CRS, Україна вже має зробити це.
2. Про підтвердження наявності (відсутності) України у Додатку «А» — тобто у переліку тих країн, які лише ділитимуться інформацією про рахунки нерезидентів, але відмовляються отримувати інформацію про рахунки своїх резидентів, які відкриті в іноземних фінансових установах. Україна точно не захоче бути у цьому переліку.
3. Про методи передачі.
4. Про гарантії захисту персональних даних.
5. Про впровадження належних заходів, які забезпечують гарантії конфіденційності та захисту персональних даних.
6. Про наш перелік країн, для яких Угода про CRS набуде чинності після завершення внутрішніх процедур (тобто прийняття законодавства).

«Якщо брати до уваги останні публічні коментарі посадових осіб ДПС, то ще декілька місяців тому IT-система податкової проходила тестування (аудит) на відповідність стандартам конфіденційності та безпеки даних. Чи пройшла система ці тести — невідомо, але на сайті ОЕСР поки що немає інформації, що Україна найближчим часом ділитиметься з іншими країнами інформацією про рахунки чи отримуватиме таку інформацію від інших країн. Хоча задекларований Україною перший обмін має розпочатися у вересні 2024 року, але не факт, що це станеться", — вважає Ерсой.

Чого чекати від податкової

Юристи вже розуміють, як наші податкові органи почнуть використовувати фінансову інформацію після фактичного запуску обміну даними CRS. Іван Маринюк пояснив нам, із чого розпочне ДПС:

1. Зіставлення отриманої інформації із задекларованими доходами щодо виявлення розбіжностей.
2. Сортування даних за рівнем ризику ухилення від сплати податків.
3. Надсилання запитів, насамперед, найризиковішим платникам податків із пропозицією надати пояснення та документи. Йдеться про людей та організації, які мають значні суми на закордонних рахунках, але при цьому вони декларують в Україні незначні доходи.
4. Додаткові заходи щодо встановлення фактичних обставин справи.

Він вважає, що після обробки даних від іноземних фінустанов наша податкова сортуватиме їх за рівнем ризику ухилення від оподаткування. А після — запустить розсилку письмових запитів щодо організацій та простих людей: проситимуть пояснити обороти за рахунками та надати документи про походження грошей.

«Наприклад, за даними податкової, особа „А“, за результатами звітного 2023 року, отримала доходи (з усіх джерел) у розмірі 1 млн грн. У минулих періодах сума доходів також не перевищувала 1 млн грн. Однак, за даними СRS, особа „А“ на 31.12.23 року має кошти в латвійському банку в розмірі 1,5 млн євро. Тобто між показниками балансу закордонного рахунку та задекларованими доходами є суттєві розбіжності, навіть якщо обрати декілька звітних періодів», — навів приклад високого ризику Маринюк.

Юристи впевнені, що спершу наші податкові органи візьмуться за людей/організації, які, умовно кажучи, «орудують мільйонами». Таких, мабуть, буде чимало. Тільки після того, як опрацюють усі їхні дані, зацікавляться українцями з меншими доходами та оборотами.

«З погляду ефективності, для податкової було б логічно перевіряти спочатку тих резидентів України, які мають найбільші заощадження за кордоном, оскільки у податкової обмежений адміністративний ресурс.
Після отримання інформації щодо залишків на рахунках ДПС могла б звірити доходи, виплачені податковими агентами (наприклад, заробітну плату або дивіденди від українських компаній) та самостійно задекларовані людиною (наприклад, дохід від зайняття підприємницькою діяльністю) протягом останніх років із залишками коштів, які є на рахунках. Якщо є суттєва розбіжність, податкова може ініціювати поглиблену перевірку та надіслати відповідні листи-запити платнику податків", — вважає Денис Ерсой.

Більше проблем буде у ФОПів

Відразу після приєднання України до угоди СRS очікувалося, що у складі ДПС буде створено спеціальний підрозділ із додатковим штатом фахівців для обробки нових фінансових даних із-за кордону. З огляду на війну та міграцію мільйонів українців (бізнесменів у тому числі) за кордон, збільшиться і обсяг даних, що надходять до податкової, які потрібно буде обробляти та аналізувати.

Проте Артем Чехлов пояснив, що окремого підрозділу не створено і його доцільність поки що обговорюється. Наразі впровадженням CRS в Україні займається його Департамент запобігання фінансовим операціям, пов'язаним із легалізацією доходів, отриманих злочинним шляхом, та інші підрозділи ДПС у рамках компетенції. Але не варто втрачати пильності.

«Передусім українцям треба розуміти, що інформація про їхні закордонні рахунки і (що не менш важливо) залишки на них стануть доступними українській податковій. Тим, хто належним чином платив податки із коштів, що опинилися за кордоном, навряд чи є привід хвилюватися, якщо на руках є всі підтверджуючі документи. А тим, хто не декларував свої доходи, потрібно вже зараз замислюватися над подальшими кроками: перевірити можливість звільнення від оподаткування цих доходів, підготувати відповідний пакет документів, перевірити, чи минув термін позовної давності чи що для цього потрібно зробити. Як варіант: можна подати декларації за минулі роки та доплатити податки", — порадив українцям Денис Ерсой.

Тим, хто виїхав за кордон і вже сплачує податки в іншій країні, він порадив оновити свої облікові дані в іноземному банку — зазначити, що вони вже не є резидентами України. Щоб фінустанова не передавала інформацію про їхні рахунки до нашої ДПС.

Найбільше проблем експерти передбачають для фізосіб-підприємців.

«Повноцінне впровадження CRS точно буде актуальним та болючим для тих ФОПів, які отримували валютний виторг на рахунки в іноземних банках та декларували його, як свій підприємницький дохід. Тобто сплачували з нього єдиний податок. Податкова традиційно (і неправомірно) вважає, що дохід, не переказаний на ФОП-рахунок до України, має оподатковуватись 19,5%. Відповідно, такі ФОП однозначно в зоні ризику щодо донарахування податків», — вважає Ерсой.

Він також додав, що з аналогічною проблемою можуть зіткнутися й ті фізичні особи, які раніше отримували доходи, але не платили з них податки: наприклад, прибуток від продажу цінних паперів, дивіденди від іноземних компаній, відсотки за цінними паперами, доходи від продажу нерухомого майна чи орендний дохід.

Юристи припускають, що запуск обміну фінансовими даними CRS в Україні може дещо затягнутися, проте після старту чекають на серйозну інтенсифікацію. Юристи вважають, що через тотальний дефіцит держбюджету та постійний брак грошей на оборону фіскали можуть діяти ще активніше, ніж до повномасштабного вторгнення.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Біженці у Німеччині: куди їхати українцям та як отримати тимчасовий захист
• Пенсійний фонд Польщі вийшов в плюси завдяки українцям, - польський експерт
• Паспортні сервіси ДМС за кордоном відновили видачу готових паспортів у тестовому режимі: що це означає
• Що робити українцям у Чехії без дійсного закордонного паспорта: алгоритм дій