У Пужниках не знайшли масового поховання жертв Волинської трагедії
Українсько-польська команда заклала близько 50 траншей, але масового захоронення на місці колишнього польського поселення на Тернопільщині не виявила
Українсько-польська пошукова експедиція у Пужниках на Тернопільщині завершила роботу без головного результату - масового поховання жертв Волинської трагедії знайдено не було. Попри закладення близько 50 розвідкових траншей, фахівці натрапили лише на поодинокі артефакти. Це вже другий етап досліджень на цій локації у 2026 році.
Роботи тривали з 22 по 25 червня на місці колишнього села Пужники - нині в межах села Садове Коропецької селищної громади Чортківського району Тернопільської області. Підсумки експедиції опублікував Український інститут національної пам'яті. Під час розкопок масового захоронення не виявили, проте натрапили на окремі фрагменти дерев'яної труни, ґудзики та ймовірні фрагменти взуття.
В інституті зазначили, що ці знахідки можуть вказувати на одиночне цивільне поховання у труні, не пов'язане з трагічними подіями лютого 1945 року. Тобто результат для польської сторони виявився несподіваним - підтвердження існування масового захоронення отримано не було.
Що відбулося у Пужниках у 1945 році
Пужники - колишнє польське поселення на Тернопільщині. До Другої світової війни майже все населення тут складали поляки. 12 лютого 1945 року у селі стався бій між підрозділами УПА та оперативною групою НКВС. За даними архівних джерел, частина мешканців загинула, саме село було спалено. У 1949 році радянська влада остаточно ліквідувала поселення, і воно поступово заросло лісом.
Польська сторона трактує ці події як напад УПА на мирне польське населення в рамках загального контексту Волинської трагедії та розцінює їх як геноцид. З українського боку трактування суттєво відрізняються. Питання залишається одним із найчутливіших в українсько-польських відносинах.
Пошуки у Пужниках входять до ширшої двосторонньої програми ексгумацій. Наприкінці минулого року робоча група погодила перелік місць для пошукових робіт на 2026 рік: в Україні - Пужники, Голоско, Острівки та Угли, у Польщі - Юречкова, Ласків і Сагринь. У червні 2026 року польсько-українська експедиція також завершила роботи в Гуті Пеняцькій на Львівщині, де виявила масштабну братську могилу біля фундаменту костелу.
Результати пошуків на інших локаціях
Пужники - не єдина локація, де цього року результат виявився не таким, якого очікувала польська сторона. У березні 2026 року українсько-польська експедиція завершила роботи в селі Угли на Рівненщині, де також не знайшла підтверджень масового поховання. Фахівці дослідили всі локації, на які вказувала польська сторона.
При цьому перший польовий етап робіт у самих Пужниках, що завершився навесні минулого року, дав інший результат - тоді вдалося знайти останки 42 осіб. ДНК-тести мали проводитися на території Польщі. Таким чином, нинішній другий етап у тій самій локації масштабного поховання не підтвердив.
Запит на ексгумації та українсько-польські відносини
Поштовхом до активізації пошукової роботи стало звернення новообраного президента Польщі Кароля Навроцького до Володимира Зеленського влітку минулого року. Навроцький публічно попросив розпочати масштабні ексгумації на Волині, назвавши це умовою "остаточного примирення" двох країн. Звернення пролунало під час церемонії пам'яті жертв Волинської трагедії у Хелмі.
Питання ексгумацій залишається частиною складного дипломатичного діалогу між Києвом і Варшавою. Польща та Україна паралельно обмінялися дозволами на пошукові роботи на своїх територіях. Нові результати - або їхня відсутність - у кожній локації стають аргументами в цій тривалій і болісній розмові про спільне минуле.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
