РФ лякає розривом відносин із Південною Кореєю, якщо та приєднається до військової допомоги Києву
Росія через свого дипломата пригрозила Південній Кореї можливими заходами у відповідь у разі постачання летальної зброї Україна, натякаючи на погіршення двосторонніх відносин. Про це заявив заступник міністра закордонних справ РФ Андрій Руденко, коментуючи потенційну участь Сеула у військових ініціативах для Києва, про що 29 березня повідомило агентство Yonhap. У Росія підкреслюють, що вважають таку допомогу неприйнятною та вже передали свою позицію південнокорейській стороні через дипломатичні канали.
У Путіна відкрито заговорили про відповідь у разі зміни політики Сеула. Руденко заявив, що Кремль уважно стежить за можливим приєднанням Південної Кореї до міжнародних механізмів підтримки України, зокрема до формату PURL. За його словами, російська сторона вже неодноразово сигналізувала про негативні наслідки такого кроку. Водночас він не уточнив, які саме заходи можуть бути застосовані. Риторика Кремля демонструє спробу стримати розширення військової допомоги Києву з боку азійських партнерів.

Російський дипломат наголосив, що Москва категорично виступає проти будь-яких форм постачання летальної зброї Україні — як прямих, так і опосередкованих. Він окремо згадав міжнародні ініціативи, в межах яких може здійснюватися така підтримка. У Кремлі розглядають подібні дії як загрозу власним інтересам і безпеці. Це вкотре підтверджує, що Росія намагається впливати не лише на західних союзників України, а й на держави Азії.
Окремо Руденко попередив про ризик серйозного погіршення відносин між Москвою та Сеулом. За його словами, у разі реалізації сценарію з постачанням зброї співпраця між країнами може суттєво постраждати. Фактично Кремль прямо натякає на можливі політичні або економічні наслідки для Південної Кореї. Водночас дипломат висловив сподівання, що до цього не дійде.
Подібні заяви з боку Росії лунають не вперше. Близько місяця тому представники МЗС РФ уже попереджали про можливі кроки у відповідь у разі приєднання Сеула до формату PURL. Це свідчить про системний тиск Москви на країни, які розглядають можливість розширення підтримки України. Така риторика стає частиною ширшої дипломатичної стратегії Кремля.
Риторика Росія щодо тиску на інші держави не є новою — раніше в Москві вже озвучували подібні сценарії стосовно країн Балтії. Зокрема, командир Російський добровольчий корпус Денис Капустін заявляв про можливість швидкої окупації Естонії, Латвії та Литви. За його словами, такий сценарій може розглядатися Кремлем як спосіб отримати додаткові важелі у переговорах із Заходом щодо санкцій та війни проти України.
Капустін підкреслював, що столиці Балтії -Таллінн, Рига та Вільнюс, є більш вразливими до швидкої військової операції, ніж великі українські міста. Він також зазначав, що Росія може зробити ставку на коротку та демонстративну кампанію, аби змусити партнерів України переглянути свою політику. У такому сценарії захоплені території можуть використовуватися як інструмент шантажу.
Окремо він звертав увагу на проблему швидкості реагування НАТО. За його оцінкою, союзникам може знадобитися до півтора місяця для повноцінного перекидання військ на східний фланг, тоді як критичне вікно для стримування потенційної атаки становить лише кілька діб. Це, за його словами, створює ризик тимчасової вразливості регіону у разі раптової ескалації.
У ширшому контексті такі заяви свідчать, що Москва системно використовує риторику швидкої ескалації як інструмент політичного тиску. Подібні сигнали регулярно з’являються у публічному просторі та спрямовані на стримування союзників України від розширення військової підтримки.
Раніше Росія неодноразово виступала із заявами проти постачання зброї Україні з боку інших держав, зокрема країн ЄС та НАТО. Подібні попередження супроводжувалися погрозами “заходів у відповідь” і можливого погіршення дипломатичних відносин.
Водночас Південна Корея досі офіційно утримувалася від прямих поставок летального озброєння Україні, обмежуючись гуманітарною та непрямою військовою підтримкою через партнерів. Однак питання її участі у міжнародних ініціативах допомоги Києву періодично повертається у публічний порядок денний.