У НАТО бояться результатів президентських виборів Франції - насувається криза в альянсі
В альянсі побоюються перемоги Ле Пен чи Меланшона на виборах 2027 року у Франції.
У НАТО серйозно побоюються, що наступний президент Франції може завдати альянсу критичного удару. Свіжі опитування показують, що близько половини французьких виборців на виборах 2027 року готові підтримати кандидатів, які виступають проти членства країни у військовому командуванні НАТО. Лідерка ультраправого "Національного об'єднання" Марін Ле Пен хоче вивести Париж з інтегрованого командування блоку, а лівий політик Жан-Люк Меланшон заявляє про намір повністю вийти з альянсу.
Про побоювання альянсу пише Politico, яке отримало доступ до внутрішнього опитування НАТО. Вихід Франції - єдиної ядерної держави ЄС - з командних структур альянсу поставив би під сумнів французькі контингенти в Румунії та Естонії, обмежив би доступ до ключового озброєння і послабив би військову координацію між 32 членами блоку. Ситуація ускладнюється ще й тим, що за президентства Дональда Трампа США вже почали скорочувати свою військову присутність у Європі, змушуючи союзників нарощувати оборону на тлі попереджень про можливий напад Росії найближчими роками.
"За меншої присутності США останнє, чого хочеться, - це щоб велика європейська країна дистанціювалася від альянсу, особливо коли мета якраз у тому, щоб європейці, включно з Францією, взяли на себе більше відповідальності", - сказав старший науковий співробітник аналітичного центру Friends of Europe Джеймі Ші.
Занепокоєння висловлюють і в інших країнах альянсу. За словами міністра оборони Фінляндії Антті Хаккянена, союзники сподіваються, що Франція усвідомлює довгострокову вигоду від сильного НАТО і збереже повну інтеграцію в структури блоку.
"Ми сподіваємося, що Франція розуміє довгострокові переваги сильного НАТО... і що це вимагає повної інтеграції Франції в структури альянсу", - сказав міністр оборони Фінляндії Антті Хаккянен.
Один із дипломатів НАТО, який отримав анонімність для відвертої розмови про чутливу тему, зізнався у своїх особистих побоюваннях.
"Я боюся цих виборів. Втратити Францію було б жахливо", - сказав дипломат НАТО.
Пригадали прецедент часів де Голля
Це вже було б не вперше, коли Франція виходить з інтегрованого командування НАТО. У 1966 році тодішній президент Франції Шарль де Голль припинив участь країни у військових структурах альянсу, пославшись на потребу в більшому суверенітеті, вивів близько 26 тисяч військових і змусив штаб-квартиру НАТО переїхати до Бельгії. Париж скасував це рішення лише у 2009 році, за президента Ніколя Саркозі.
За внутрішнім опитуванням альянсу, яке бачило Politico, лише 54% французьких виборців готові проголосувати за збереження членства в НАТО - це другий найнижчий показник серед 32 країн блоку після Чорногорії. Голова оборонного комітету Європарламенту Марі-Аньєс Штрак-Ціммерманн наголосила на ролі Франції для альянсу.
"Франція - не просто країна-засновниця, а ключовий гравець цього альянсу... не в останню чергу через свій ядерний арсенал. Є лише одна сторона, яка виграє від цього, - і це вороги нашої свободи", - сказала голова оборонного комітету Європарламенту Марі-Аньєс Штрак-Ціммерманн.
Меланшон, давній критик НАТО, наприкінці минулого місяця окреслив свої зовнішньополітичні пріоритети, включно з повним виходом з альянсу через "відкрито ворожу" позицію Америки.
Чому позиція Ле Пен турбує союзників найбільше
Ключовою інтригою залишається саме кандидатура Ле Пен, чия політична сила традиційно вважається найближчою до Кремля серед великих партій Франції. Французький депутат, наближений до уряду, зазначив, що всередині "Національного об'єднання" знову посилилося проросійське крило.
При цьому виборча система Франції з двома турами раніше не давала радикалам перемагати - виборці зазвичай гуртувалися навколо більш поміркованих кандидатів. Утім, наразі немає гарантій, що цей механізм спрацює й наступного разу.
Апеляційний суд Парижа влітку пом'якшив вирок Ле Пен у справі про розтрату коштів Європарламенту, чим фактично відкрив їй юридичний шлях до участі у президентських перегонах. Раніше Інформатор повідомляв, що суд призначив їй три роки позбавлення волі, з яких лише один - під домашнім арештом з електронним браслетом, а заборону на обіймання виборних посад скоротили до 45 місяців. За опитуванням IFOP-Fiducial, у першому турі кандидат від "Національного об'єднання" може набрати близько 40% голосів. Також ми писали, що після відходу з посад ключових союзників України - британського прем'єра Кіра Стармера і напередодні можливого відходу Еммануеля Макрона - дипломати шукають, хто зможе очолити коаліцію охочих замість них, адже очевидних кандидатів на цю роль наразі не бачать.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
