У Франції спалахнули сутички під час протестів проти подорожчання життя
У Парижі, Марселі та Ліллі протестувальники зіткнулися з поліцією, затримано понад 130 осіб
У Франції 17 жовтня спалахнули масові сутички між поліцією та протестувальниками, які вийшли на вулиці десятків міст проти високих цін напередодні виборів наступника президента Еммануеля Макрона. У Ліоні молодики в масках підпалили туристичний офіс, у Марселі натовп увірвався до мерії й перекинув бюст, а у Ліллі розгромили приміщення міської ради. Поліція застосувала сльозогінний газ і водомети, щоб розігнати учасників протестів у Парижі, де затримали понад 130 людей.
За даними Франс Пресс, лише у столиці на вулиці вийшли десятки тисяч людей, частина з них скандувала заклики до відставки Макрона. У Парижі протестувальники розбили вікна офісів телеканалів CNews та Europe 1, а також підпалили кілька припаркованих автомобілів. Організатори заявляли про понад 600 запланованих акцій по всій країні, а влада заборонила протести біля урядових будівель, Єлисейських Полів і вокзалів столиці.
"Уряд тремтить, і правильно робить, адже коли французи злі, вони не відступають", - заявив журналістам у Парижі голова учнівської представницької організації LSU Ріяд Рані.
Учасники акцій скаржилися на інфляцію, яка перевищила три відсотки через війну на Близькому Сході, а також на дії поліції під час студентських протестів, що тривають у Франції останній місяць. 50-річна акторка на ім'я Агнес, яка не назвала прізвища, поскаржилася на економічні проблеми та бездіяльність влади. Вісімнадцятирічний школяр Каміль Алаян заявив, що вийшов на вулиці через майбутні вибори 2027 року, брехливих політиків і надбагатих, які роками нарощують статки.
Деякі демонстранти проводили паралелі з Французькою революцією 1789 року - у Марселі під час штурму мерії лунали вигуки про взяття Бастилії, а в Ла-Рошелі колону протестувальників супроводжував плакат "Революція або смерть". Лідерка ультраправих Марін Ле Пен, яка підтримала поліцію, звинуватила крайніх лівих у тому, що вони "захопили" протести проти дорожнечі. Її опонент, лівий політик Жан-Люк Меланшон, натомість заявив, що більшість акцій по країні минули мирно, а телебачення нібито спекулює на кадрах насильства.
Невдоволення зростає на тлі боргової кризи
Купівельна спроможність французів падає з 2024 року, а ціни на паливо зросли після початку війни США з Іраном. Економіка Франції, друга за величиною в єврозоні, намагається стримати державний борг, який наступного року може перевищити 120% ВВП - удвічі більше за встановлену в ЄС межу в 60%. Протести відбуваються за півроку до президентських виборів, і політики, які претендують на крісло Макрона, намагаються скористатися суспільним невдоволенням.
Раніше Інформатор повідомляв, що рейтинг довіри до Макрона опустився до історичного мінімуму - лише 15% французів схвалюють роботу президента, а невдоволення посилюють економічні та соціальні кризи. Також ми писали, що восени 2025 року у Франції вже відбувалися масштабні акції руху "Блокуємо все" проти Макрона, коли протестувальники перекрили Ліонський вокзал у Парижі, а поліція затримала сотні людей.
Слідкуйте за нами у Telegram
