Організатори акцій називають значно більші цифри учасників, ніж французьке МВС.
У Франції 14 листопада пройшла вже пʼята субота поспіль масових акцій протесту, які охопили десятки міст країни. За даними МВС, на вулиці вийшли близько 106 тисяч людей, з них 24 тисячі - у Парижі, тоді як організатори говорять про 200 тисяч учасників по всій країні. Мітингувальники вимагали кращого фінансування освіти, захисту дітей і підлітків та скасування нового поліцейського законопроєкту. Акції відбулися на тлі падіння рейтингу президента Еммануеля Макрона та за кілька місяців до президентських виборів у квітні 2027 року.
Рух "жовтих жилетів", студенти та профспілки освітян вийшли на вулиці, щоб висловити невдоволення зростанням вартості життя, станом шкіл і новим поліцейським законом, повідомляє Euronews. У Парижі основним місцем збору стала площа Республіки, яка традиційно слугує символічною точкою для загальнонаціональних акцій.
"Ми просимо, щоб у нас були вчителі, коли ми приходимо на заняття. Ми просимо, щоб на нас не падали стелі, коли ми їмо в їдальні", - заявив співголова профспілки старшокласників Маріус Мені.
Франція вже понад місяць охоплена блокуванням шкіл та протестами.
За оцінками міністерства внутрішніх справ, близько 106 тисяч людей вийшли на вулиці по всій країні в суботу, включно з 24 тисячами у Парижі. Організатори ж називають цифру в 200 тисяч, зокрема 100 тисяч у столиці. Явка цьогорічної суботньої акції виявилася нижчою, ніж зазвичай. Найбільшою за останні тижні стала акція у четвер під час страйку, організованого профспілками, коли, за даними Euronews, по всій країні на вулиці вийшли понад півмільйона людей.
Профспілки вже оголосили про новий день страйку у вівторок, відхиливши пропозицію уряду підвищити мінімальну зарплату на 0,6%, яку вважають недостатньою. Представник руху "жовтих жилетів" Бенжамен Балл прокоментував позицію влади щодо поступок.
"Уряд дав нам лише крихти, а ми хочемо всю пекарню", - сказав представник руху "жовтих жилетів" Бенжамен Балл.
Окремо демонстранти виступили проти нового поліцейського законопроєкту, який надає поліцейським і жандармам додатковий захист при застосуванні вогнепальної зброї під час виконання службових обовʼязків. Прихильники закону, серед яких партія Марін Ле Пен, що наразі лідирує в опитуваннях перед президентськими виборами, наполягають, що норма потрібна для захисту правоохоронців від автоматичної презумпції вини за надмірне застосування сили. Речниця студентської профспілки Сабрін Харбаш назвала документ "ліцензією на вбивство".
"Те, що передбачає так званий закон про "ліцензію на вбивство", який виноситимуть на голосування наступного тижня, - це буквально те, що поліцейський, який відкрив вогонь, спочатку вважатиметься таким, що діяв законно", - заявила речниця студентської профспілки Сабрін Харбаш.
Учасниця протестів у Тулузі на півдні Франції, 28-річна Кенза, заявила журналістам, що придушення протестувальників є неприйнятним, особливо коли йдеться про дітей. Напередодні юристи щонайменше 18 постраждалих під час протестів останніх тижнів повідомили, що подадуть позов проти міністерства внутрішніх справ за звинуваченнями у поліцейській жорстокості, яка, за їхніми словами, спричинила каліцтва, включно з травмами рук, ніг та очей у демонстрантів.
Раніше Інформатор повідомляв, що жорстка реакція поліції лише підживила протести у Франції напередодні виборів - до такого висновку дійшли журналісти Reuters, які проаналізували десятки відео сутичок і поспілкувалися з учасниками та свідками подій. За даними розслідування, рух, що почався ще у вересні через стан державних шкіл, переріс у одні з найгостріших заворушень Франції за останні роки, а правоохоронці з початку протестів затримали понад 4,9 тисячі підозрюваних.
Також ми писали, що 7 листопада у Франції пройшла хвиля протестів через вартість життя, коли на вулиці вийшло близько чверті мільйона людей, а в Парижі поліція затримала понад дві сотні осіб.